Скарби поліського озера. Унікальні старовинні човни знайшли місцеві жителі
Скарби поліського озера. Унікальні старовинні човни знайшли місцеві жителі

Скільки років, а може й віків утримувала водойма цих унікальних “бранців” у своєму полоні, поки що невідомо. Але місцеві мешканці, які виявили їх на обмілілому березі озера, вірять, що знахідки доповнять історію їхнього села, а можливо й краю.

(Не) любовна епопея з трагічним фіналом, або найбагатший жебрак в історії Львова
(Не) любовна епопея з трагічним фіналом, або найбагатший жебрак в історії Львова

Театр – це життя. Проте і життя – це також театр. Так було колись, є зараз і воно не зміниться, очевидно, ніколи. Навіть найбагатшим і найбільш впливовим історичним діячам доводилося не просто виконувати визначену їм долею роль, але й ситуативно одягати маску, якої вимагали непередбачувані обставини.

“Таких хусток більше немає”: про історію та особливість Гощанської хустки розповіла майстриня з Рівненщини
“Таких хусток більше немає”: про історію та особливість Гощанської хустки розповіла майстриня з Рівненщини

Гощанську хустку передавали з покоління в покоління, також її дарували бабусі внучкам на весілля. З червня цей головний убір увійшов в перелік елементів нематеріальної культурної спадщини Рівненщини, як “Традиція прямокутної хустки, вишитої на чотири кути, у Бабинській та Гощанській громадах”.

У Клевані відновили місце поховання польських вояків
У Клевані відновили місце поховання польських вояків

Відновлену ділянку з похованнями солдатів Війська Польського, які загинули в боях з більшовиками в липні 1920 року, освятили на старому цвинтарі в Клевані. Це повернення з небуття не лише імен, а й важливих історичних подій нашої спільної українсько-польської історії. А також надзвичайно важлива віха для українсько-польського діалогу.

Марія Бабич. “Праведниця народів світу”. Рівнянка
Марія Бабич. “Праведниця народів світу”. Рівнянка

Чотирнадцятого травня в Україні вшановували пам’ять громадян неєврейського походження, які під час Другої світової війни рятували євреїв від знищення нацистами. Серед тих, хто в умовах масового терору та окупації, ризикуючи власним життям і життям своїх родин, проявив людяність і співчуття, – рівнянка, чиє ім’я одним з перших занесено до списку “Праведників народів світу”.

Актуальні новини

Ретро-калейдоскоп

Цікаві факти з життя міста
У першій половині 1920-х
У першій половині 1920-х років Рівне стало місцем перебування біженців з совєтської України. Частину з них польська влада повертала назад до УРСР. Ті ж, кому пощастило залишитися, після шестимісячного перебування в Рівному отримували польський закордонний паспорт і вирушали далі в пошуках кращої долі за кордон. Певна кількість залишалася на території Волинського воєводства, в тому числі й у Рівному. Проте без польського громадянства ці особи не могли претендувати на робочі місця, відкривати власну справу тощо. Натомість польська влада в 1920-х роках активно здійснювала прийом документів від охочих стати громадянами Польщі.
За переписом 1931 року
За переписом 1931 року відбулося зростання загальної кількості мешканців у Рівному на трохи більше ніж у півтора рази. При цьому частка євреїв скоротилася з 71,1 відсотка в 1921 році до 55,98 відсотка, але подвоїлася частка поляків з 11,1 відсотка до 25,65 відсотка. Частка українців серед жителів волинських міст і надалі залишалася доволі низькою. У порівнянні з 1921 роком знизилася з 10,8 відсотка до 8,15. Суттєве посилення польської присутності в Рівному спричинене напливом переїжджаючих з внутрішніх польських воєводств. Натомість представники української та єврейської громади активно вирушали в еміграцію, головним чином заокеанську.
На початку 1930-х років
На початку 1930-х років понад половина мешканців Рівного були зайняті в промисловості, ремеслі, торгівлі та страхуванні. Значний відсоток задіяних у торгівлі традиційно становили євреї. Понад 20 відсотків рівнян працювали у суспільно-важливих сферах життя міста: органах державної влади та місцевого самоврядування, освітніх закладах, транспорті і зв’язку, охороні здоров’я, суспільних і релігійних установах. Трохи більше трьох відсотків працювали домашніми прислугами в заможних рівненських родинах. За матеріалами перепису 1931 року, лише трохи більше 10 відсотків мешканців міста були безробітними та такими, що не вказали місця праці.

Останні записи

Як могли виглядати інтерʼєри Підгорецького замку
Як могли виглядати інтерʼєри Підгорецького замку
Сьогодні пропонуємо читачам здійснити віртуальну подорож до українського “Версалю” — Підгорецький замок, який уже багато років захоплює туристів з усього світу. Попри війни та буремні події ХХ століття, ця унікальна…
Скільки коштував престиж: вивчаємо цінники на автівки у старому Львові
Скільки коштував престиж: вивчаємо цінники на автівки у старому Львові
У міжвоєнний період Львів, перебуваючи у складі Польської держави, перетворився на справжній центр автомобільної культури. Вулиці міста, що стрімко модернізувалося, заповнили витончені європейські седани та потужні американські автівки. Основними гравцями…
“Монетний двір” у камерах “Бригідок”: як у 1910 році львівські в’язні карбували гроші під носом у наглядачів
“Монетний двір” у камерах “Бригідок”: як у 1910 році львівські в’язні карбували гроші під носом у наглядачів
Кримінальна хроніка Галичини початку XX століття не перестає дивувати дослідників. Гортаючи архівах часопису “Nowości Illustrowane” за 1910 рік, можна натрапити на сюжет, який сьогодні назвали б корупційним скандалом року. У…
“Маленький варшавський соловейко” з Рівного
“Маленький варшавський соловейко” з Рівного
Через свій маленький зріст вона не зробила кар’єри оперної співачки, про яку мріяла. Натомість стала однією з найпопулярніших естрадних виконавиць міжвоєнної Польщі, яку називали “маленьким варшавським соловейком”. Місто Рівне було…
Некоронований король Руси-України. До 500-річчя князя Василя Костянтина Острозького
Некоронований король Руси-України. До 500-річчя князя Василя Костянтина Острозького
Днями в Державному історико-культурному заповіднику Дубна відбулися заходи з нагоди 500-річчя від дня народження особистості, яка стала символом цілої епохи — Василя Костянтина Острозького. Що ми знаємо про цього визначного…
Самбірський патрон закоханих, або Автентична історія святого Валентина
Самбірський патрон закоханих, або Автентична історія святого Валентина
У самому серці стародавнього Самбора, на затишній площі, де кожен камінь дихає історією, височіє величний храм Різдва Пресвятої Богородиці. Його адреса — місто Самбір, площа Церковна, 5 — сьогодні відома…
Історія одного зниклого будинку, або Український храм на Міцкевича
Історія одного зниклого будинку, або Український храм на Міцкевича
Відходять у вічність старі будинки Рівного— не один рік, послідовно, не завжди виправдано, і не завжди своєю “смертю”. Інколи здається, що той чи інший мурований “старожил” жодної історичної та архітектурної…
Остання варта Вишневецьких, або Чому зникає костел у Білому Камені?
Остання варта Вишневецьких, або Чому зникає костел у Білому Камені?
Село Білий Камінь, що на Золочівщині, сьогодні видається тихим і провінційним, проте його каміння пам’ятає часи, коли тут вирішувалася доля королівств. Головним свідком колишньої величі є костел Внебовзяття Пресвятої Діви…
Палаци Волині: Городок
Палаци Волині: Городок
Одним із найстаріших сіл Рівненщини є Городок. Населений пункт знаходиться недалеко від міста Рівного. Відомо, що XV ст. Городок був у власності князів Несвізьких. Саме там знаходилась одна із їх…
Зима і раніше приходила “зненацька”
Зима і раніше приходила “зненацька”
Зима наставала “зненацька” не лише в наші часи. У далекому минулому снігові кучугури нерідко бували “несподіванкою” й для тодішніх комунальників і дорожників. Як же боролися зі сніговими заметами, наприклад, у…
Львів у сутінках, або Як галичани перемагали темряву та розважалися без електрики
Львів у сутінках, або Як галичани перемагали темряву та розважалися без електрики
Коли сучасний львів’янин скаржиться на блекаут, історик лише усміхається, згадуючи Львів середини XIX століття. Тодішня темрява була не прикрою перервою в комфорті, а природним станом речей, що сформував унікальну культуру…
Будівлю на Симона Петлюри продали… Що далі?
Будівлю на Симона Петлюри продали… Що далі?
Чергова історична будівля в Рівному ризикує назавжди зникнути з карти міста. Не допомогли ані прохання волонтерів і військових, ані петиція, що набрала необхідну кількість голосів підтримки. Але волонтери ще покладають…