Актуальні новини
Ретро-калейдоскоп
Цікаві факти з життя міста
Чиновницьку ієрархію заклав
Чиновницьку ієрархію заклав цар Петро І в 1722 році, затвердивши “Табель про ранги”. Документ був чинним аж до розпаду російської імперії. З 14-ти класів, на які поділялися чиновники, найнижчим був 14 клас − колезький реєстратор. Наступні: губернський секретар, колезький секретар, титулярний радник. До цих чинів зверталися “ваше благородіє”. Далі — колезький асесор, надвірний радник, колезький радник — вже були “високоблагородіями”. Далі були: статський радник, дійсний статський радник, таємний радник, дійсний таємний радник. Найвищий чин (І клас), до якого можна було дослужитися, — чин канцлера.
Право на отримання
Право на отримання спадкового дворянства вихідцю з “низів” давав чин колезького асесора (VIII клас). Рівне часів російської імперії було центром Рівненського повіту. Найбільший чин, яким володіли місцеві чиновники, був чин статського радника (V клас, відповідав військовому званню генерала). Такий чин мав, наприклад, рівненський казначей. Старший бухгалтер мав чин колезького асесора (VIII клас), бухгалтери 1 розряду − губернського, або колезького секретаря (ХІ, Х класи), бухгалтери 2 розряду − губернського секретаря або колезького реєстратора (ХІ клас), касири, рахівники − колезького секретаря (Х клас).
Розмір “жалування” чиновників
Розмір “жалування” чиновників залежав від категорії губернії та установи. Найвище оплачувалися чиновники І-ІV класів, а ІХ-ХІV — мали платню нижче прожиткового рівня. Наприклад, директор Рівненського реального училища в 1876 році мав платню 243 руб. на місяць. Училищний інспектор отримував 173 рублі, а вчителі ще менше — від 115 до 170 рублів. Платня позатабельних канцеляристів (писарів, рахівників) не дотягувала навіть до 40 рублів. Для порівняння: костельний органіст отримував 45 рублів на рік, наглядач поштової станції − 48. Водночас фунт (400 грамів) м’яса до 1917 року коштував 19 копійок, десяток яєць — 30.
Зазвичай таку тему починають з публічних туалетів Стародавнього Риму, але ми опустимо цей традиційний вступ, оскільки санітарно-гігієнічні здобутки тієї цивілізації були перекреслені “зачумленим” Середньовіччям. Вихід з цього почався аж у…
Палац Жевуських-Лянцкоронських в Роздолі, який мав на початок ХХ століття розкішну колекцію творів мистецтва, зброї, гобеленів, бібліотеку, велику колекцію античних скульптур всередині та назовні та найбільший приватний фотоархів – почав…
У його фотографічному портфоліо понад 22 тисячі знімків. Щонайменше кілька сотень — з теренів Волинського воєводства, до складу якого колись входила і Рівненська область. Життя іменитого польського фотомайстра безжально обірвала…
Новий лідер СРСР Михайло Горбачов у 80-рр. ХХ ст. оголосив курс на побудову “соціалізму з людським обличчям”, демократизацію культурно-духовного життя суспільства. Головним методом реалізації нових реформ була політика гласності, яка…
Їдучи трасою Київ-Львів, чи в сторону Львова, чи в сторону Києва, бачиш біля селища Олесько на високому пагорбі старовинний замок. Але бачиш його таким, яким він є сьогодні. А він…
Старі світлини завжди викликають неабиякий інтерес, особливо, якщо їм більше ста років і зроблені вони не у великих містах, а в далеких селах. Адже якщо столітні фото таких міст, як…
Порцелянову фабрику, що діяла на Рівненщині у місті Корець, відкрили 240 років тому. Її вважають першою фарфоровою мануфактурою в Україні й тогочасній Польщі. В обласному краєзнавчому музеї є колекція з 13 предметів…
Заєць з буряком і щука по-паризьки, індичка з чорницями і борщ моряцький, флячки, журеки і марципани… Гастрономічні дива на будь-який гаманець і смак. Але не тільки апетит до їжі “розігрівали”…
Синагоги здавна яскраво доповнювали архітектурні обличчя міст і містечок Рівненщини, додаючи їм неповторного колориту. Їх ренесансний декор з яскравими аттиками, фронтонами і вікнами був окрасою будь-якого населеного пункту. На жаль,…
Великою популярністю користується палац Потоцьких у Львові. Однак, справжнім родинним гніздечком цього, мабуть, найвідомішого польського шляхетського роду, був палац не у Львові, а у їх власному містечку Кристинополі. Частина читачів…
Чари “на смерть”, наслання хвороб і посухи, любовні привороти і наведення вроків… У чому тільки не звинувачували так званих відьом! Справжня відьомська істерія, що охопила Європу в XV–XVIII століттях, оберталась…
Якби ми були у XVI столітті, жили у Львові та завозили до міста віз дров чи соломи, мусили б бути готовими до того, що вже на в’їзді, точніше при перетині…