Реквієм за давнім замком, або Сумна доля Клеванської твердині
Реквієм за давнім замком, або Сумна доля Клеванської твердині

Забутий, закинутий, занедбаний і нікому не потрібний. Крізь густі зарослі старі руїни ледве проглядаються. Клеванський замок нині — видовище сумне. Проте, як не дивно, до нього таки продовжують завертати мандрівники-туристи-відпочивальники в пошуках цікавинок.

Як виглядали “розкішні” дороги на Львівщині 100 років тому
Як виглядали “розкішні” дороги на Львівщині 100 років тому

Дивлячись на фотографії Львова 1920-30-х років, на акуратно викладену бруківку і аліганські автівки,складається враження, що з дорогами у Львові було усе прекрасно і маючи автівку можна було поїхати куди завгодно. Але все було зовсім інакше.

Рівне може стати фотографічною “столицею” України, вважає Олександр Харват
Рівне може стати фотографічною “столицею” України, вважає Олександр Харват

Тепер у Рівному офіційно діє Музей фотографії та історії міста. Щоправда, він приватний. Однак, як вважає його засновник Олександр Харват, новостворений музей може стати ще однією “родзинкою” Рівного, яка посилить туристичну привабливість нашого міста.

Млинівський “Каліостро”. Терниста доля незвичайного волинського графа
Млинівський “Каліостро”. Терниста доля незвичайного волинського графа

Його життя схоже на яскраву пригоду під час якої він примудрився побувати політиком і меценатом, військовим і літератором, зробити низку відкриттів і зазирнути за завісу містичного. Розмаїття його захоплень досі вражає і не дає спокою дослідникам. Хто ж він — загадковий граф, що проміняв блискучу Варшаву на провінційний Млинів?

Замок Радзівіллів у Олиці знову зустрічатиме туристів
Замок Радзівіллів у Олиці знову зустрічатиме туристів

Відтепер селище Олика, що на Волині, знову повернулося до статусу туристичного, яким воно було ще в міжвоєнний період. З території замку магнатів Радзівіллів виселили лікарню й тепер там порядкуватимуть музейники, дослідники та історики. І, звісно ж, туристи.

Актуальні новини

Ретро-калейдоскоп

Цікаві факти з життя міста
У січні 1991 року…
У січні 1991 року депутати Рівненської міської ради першого демократичного скликання перейменували вулицю Комуністичну на вулицю 16 Липня — на честь ухвалення 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України. На клопотання рівненських депутаттів 11 червня 1991 року Президiя Верховної Ради УРСР ухвалила постанову про перейменування міста Ровно на Рівне, а Ровенської області — на Рівненську. У днi серпневого путчу “гекачепістів” 1991 року проходила позачергова п'ята сесiя мiської ради Рівного, де обговорювали питання дiй мiської влади в умовах оголошеного комунiстичними реваншистами надзвичайного стану.
Уперше синьо-жовтий…
Уперше синьо-жовтий прапор у Рівному підняли в день народження Тараса Шевченка 9 березня 1990 року — на флагштоці бiля Свято-Воскресенського собору. Попри те, що прапор неодноразово зривали, а флагшток ламали, активісти знову його відновлювали. Над адмiнбудинком мiської ради синьо-жовтий прапор підняли 16 червня 1990 року, в днi, коли громадськiсть Рiвненщини й усiєї України вперше за багато рокiв вiдкрито i урочисто вiдзначала рiчницю битви пiд Берестечком. А під час вiдкриття сесiй мiської ради звучав нацiональний гiмн "Ще не вмерла Україна" — задовго до законодавчого затвердження його музичної редакцiї.
Покровський собор…
Покровський собор у Рівному — один з найбільших і найвищих храмів України. Його висота сягає 55-ти метрів, довжина — 51 метра, ширина — 42. Наріжний камінь Собору заклав Патріарх УАПЦ Святійший Мстислав у 1990 році. Завершення будівництва і освячення храму Святійшим Патріархом Київським і всія Руси-України Філаретом відбулося в 2001 році. Нижній і верхній храми Собору вміщають більше трьох тисяч парафіян кожен. На подвір'ї Собору поховано відомих українських церковних та громадських діячів: митрополита Рівненського і Острозького Даниїла та старосту собору, члена Вищої Церковної Ради УПЦ КП, політичного діяча Василя Червонія.

Останні публікації

Солдатське життя у Львові: як гуляли і стріляли галицькі артилеристи. Ретро

Для багатьох українців, яким випало служити у цісарсько-королівській армії Австро-Угорщини, казарми Фердинанда на вулиці Городоцькій у Львові, де квартирував 11-ий артилерійський полк польових гаубиць генерал-майора барона Йозефа фон Смола, на кілька років ставали рідним домом. За даними військових архівів, понад 52 відсотки тутешніх військових були рекрутами з Галичини, немало з …

Із буднів служби швидкої допомоги міжвоєнного Львова

На початку 30-х років минулого століття швидкою допомогою (Pogotowie Ratunkowe, засноване 1893 року д-ром Юзефом Завадзьким) у Львові опікувалося місцеве Добровольче Рятункове Товариство (Ochotnicze Towarzystwo Ratunkowe). Як функціонувала станція “швидкої” та з чим доводилось стикатись її лікарям в одному з інтерв’ю місцевій пресі розповіли тодішній секретар Товариства д-р Ноц (Notz), …

Рівненська “Ісландія” — нова туристична локація на Рівненщині

Мальовничі пагорби, що в селі Білів, неподалік Рівного — місце активного паломництва любителів красивих світлин. Однак не всі знають, що ці красоти — не що інше як Білівське давньоруське городище, яке є пам’яткою археології національного значення. Унікальна місцина знаходиться в селі Білів Рівненського району, за 2 кілометри на північ від …

Архітектура Львівщини у ХІХ ст. на фото Едварда Тшемеського

В одній із попередніх публікацій ми вже розповідали про постать знаного львівського фотографа Едварда Іґнація Тшемеського (1843-1905), котрий був відомий як автор портретів та документальної фотографії. Тоді читачі мали змогу переглянути фото львів’ян ХІХ століття авторства цього митця. Сьогодні хочемо продовжити розпочати, адже нам вдалось натрапити на цікаві світлини його …

Про проєкт

Інформаційно-пізнавальний сайт “РівнеРетроРитм” є авторським проєктом журналіста Світлани Калько в партнерстві з ТРК “Ритм”. Сайт створено для популяризації і відродження правдивої історії Рівного. Завданням його є поширення серед широкого читацького загалу невідомих цікавинок з давньої минувшини міста; розповіді про шанованих у Рівному в різні часи особистостей, про життя яких і заслуги перед містом і мешканцями не відомо сучасникам.

Видання прагнутиме стати майданчиком для дискусій та обговорень тем збереження історичної спадщини Рівного, проблем забудови і реконструкції старих кварталів міста, популяризації туристичної привабливості Рівного тощо.

Публікації сайту в жодному разі не претендують на статус наукових праць, а є краєзнавчими нарисами — результатами особистих пошуків і досліджень авторів. Водночас, вони базуються на архівних та історичних документах і матеріалах, спогадах старожилів міста.

Видання розраховує на співпрацю з музейниками і дослідниками історії міста, в тому числі аматорами, архівістами, старожилами — усіма, хто не байдужий до минувшини Рівного, кому є що розповісти, і хто хоче долучитися до нових відкриттів та пошуків невідомого.