Актуальні новини
Ретро-калейдоскоп
Цікаві факти з життя міста
До 1927 року
До 1927 року волинські міста в складі Польщі були на так званому “ручному” управлінні волинського воєводи. Хоча на чолі міста стояв магістрат, однак він не був виборним органом. Функції самоуправління в містах виконували міські громадсько-господарські комітети, створені за ініціативою воєводського управління у травні 1921 року. Вони координували роботу магістратів і були для них одночасно рекомендаційними та контролюючими органами. До складу магістрату входили бургомістр, заступник та лавники. Першим Рівненським бургомістром 19 серпня 1919 року став Ян Балінський. Магістрат мав два відділи — військово-паспортне бюро і технічний відділ.
Справжні виборні самоврядні
Справжні виборні самоврядні органи в Рівному почали діяти лише з 1928 року після того, як у другій половині 1927-го відбулися перші вибори до Рівненської міської ради. Члени ради обрали бургомістра, його заступника та лавників. Так польська влада наважилася ввести в нашому краї повноцінний міський устрій, який у Польщі діяв ще з серпня 1919 року. Міська рада складалася з 40 членів (населення Рівного на початку 1920-х років понад 32 тисячі). Проте в самому магістраті працювало 154 особи, що на 94 перевищувало визначену статутом кількість. Але місцевій владі вдавалося переконувати вищі інстанції в доцільності такої кількості працівників.
Серед міських обранців
Серед міських обранців Рівного наприкінці 1930-х років було 15 осіб з вищою освітою, 11 — з середньою, дев'ять мали початкову. Серед них, зокрема, були по троє адвокатів, інженерів, осіб, зайнятих у сільському господарстві, ремісників, один лікар, шість купців. До компетенції магістрату входили: складання бюджету; стягнення податків з населення; нагляд за санітарним станом і благоустроєм міста; будівництво й утримання доріг, мостів, вулиць, міського водопроводу та каналізації; будівництво шкіл, лікарень; розвиток місцевої торгівлі, промислів та промисловості; створення кредитних установ; охорона в містах громадської безпеки та правопорядку.
“Оствиця” — місце, де оживає історія. Тут плюскоче вода під веслами прадавніх човнів, пахне стравами з глиняної печі, а в руках вправних майстрів дерево та метал перетворюються на витвори давнього…
Одним з найзагадковіших приміщень собору Святого Юра у Львові є його крипта. Вона знаходиться під вівтарем, де найнижче залягає скеля. Крипта — це невелике підземелля, яке має розміри 8,4 х…
Унікальний католицький храм у Ковелі мав бути пам’ятником усім полякам, які здобували державність для своєї країни. Він так й увійшов у історію сакрального будівництва міжвоєнної Волині — тодішніх Східних Кресів…
3 п’ятдесяти прожитих Степаном Бандерою років 19 років поруч була одна-єдина жінка – дружина Ярослава. Розумна, діяльна, життєлюбна, водночас терпляча й м’яка – вона не залишила його ні в часи…
Цукерні – поширений тип закладів у Луцьку в міжвоєнний період ХХ століття. Один за одним вони тягнулися вздовж головних міських артерій. Популярні і не дуже, дешеві і дорогі, з власними…
“Ви таки зуміли зберегтись. У цьому Ваша сила”, – такими словами Василь Стус зустрів групу колядників на засніжених вулицях Львова у 1972 році. Найкраща інтелігенція зібралася того року, щоб вшанувати…
Унікальну інженерну операцію здійснили польські фахівці 54 роки тому. Величезна старовинна будівля упродовж 49 днів сантиметр за сантиметром розверталась на 74 градуси. При цьому жодна цеглина з неї не впала.…
Скільки їх є – тих палаців, маєтків та фільварків, які тішать око! А нині пригадаємо ті, що назавжди пішли у небуття і не пережили випробування часом та людською байдужістю. Церква…
“Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни!..” — слова цієї пісні, які живуть уже майже півтора століття, відомі кожному свідомому українцю. Вони звучать в українських храмах, під склепінням Верховної Ради під…
Архітектурний комплекс Почаївської Свято-Успенської лаври вражає красою. Однак не менш вражаючою є її історія. Про неї розповідають, зокрема, унікальні світлини та малюнки, які зберігаються у багатьох закордонних архівах. За легендою,…
Неоготичний костел Ельжбети на Привокзальній площі завжди був окрасою Львова, навіть тоді, коли у радянські часи стояв зачинений та був пристосований під склад. Від 1991 року цей храм належить греко-католицькій…
Зазвичай таку тему починають з публічних туалетів Стародавнього Риму, але ми опустимо цей традиційний вступ, оскільки санітарно-гігієнічні здобутки тієї цивілізації були перекреслені “зачумленим” Середньовіччям. Вихід з цього почався аж у…