Сімдесят років тому, в далекому 1949-у, почалася її історія. Маленький, наче іграшковий, паровозик і два дерев’яних вагончика, ущент заповнені юними і дорослими рівнянами, рушили вузькоколійкою в перший рейс вздовж тоді ще мальовничих берегів Усті. Дитяча вузькоколійка, яка 9-го травня 2019-го відсвяткувала 70-річний ювілей, давно стала однією з візитівок і символів …
Парашутна вежа, вічно юний “Півник”, “чортове колесо”, човники, тир-автобус, планетарій, кімната сміху… Колись ці атракціони в міському парку імені Шевченка були вершиною досягнень індустрії розваг. Нині ж давно залишилися лише в пам’яті старожилів та на старих світлинах. Утім, дехто з “пенсіонерів” трудиться ще й досі. У парку імені Шевченка нині …
Це була одна із найкрасивіших споруд старого Рівного. З її зображенням друкували листівки, поруч з нею полюбляли фотографуватися рівняни. У самому будинку розміщувалися престижні заклади міста, які належали, здебільшого, як і сам будинок, багатій єврейській родині. І це не все, чим знаменитий цей будинок-старожил. Щодня повз цю обшарпану стару кам’яницю …
Маніпуляції, фальсифікації, “каруселі”, підкуп й усілякі інші “атрибути” звичні для сучасних українських виборів. Утім, ще один доказ того, що нове — це добре забуте старе, надають нам архівні документи. Вибори до державного органу трохи більше ста років тому в сенсі усіляких хитрощів мало чим відрізнялися від нинішніх. Уперше рівняни і …
(Продовження. Початок тут) Практично кожен із підрозділів, що входили до Рівненського гарнізону в різні часи, залишив слід у житті нашого міста. Радянська історія усіляко обходила цю сторінку з нашої минувшини, на багато років позбавивши сучасних рівнян можливості відкрити для себе справжнє і цікаве минуле Рівного. Присутність військових у будь-якому місті …
Яких тільки мундирів не бачило Рівне за свою історію! Були тут і солдати шведського короля Карла ХІІ, вилискували дорогоцінними строями яничари князя Любомирського, крокували рівненською бруківкою піхотинці царської Росії, гарцювали на баских конях польські улани… Своєрідним музеєм військової минувшини Рівного під відкритим небом є комплекс військового містечка, який, хоч і …
Рівняни були серед перших на теренах міжвоєнної Волині, хто почав грати у хокей на льоду. Хоча великої хокейної слави наше місто не зажило, однак історія появи цієї захоплюючої гри на території нашого краю привідкрила ще одну цікаву сторінку минувшини Рівного.
…Одні називали їх “бандерівцями” і показували дулі, інші — вітали і зі сльозами на очах цілували синьо-жовті прапорці… Двадцять дев’ять років тому рівняни долучилися до наймасштабнішої всеукраїнської акції — ланцюга єднання “Українська хвиля”. Про незабутні враження розповідають учасники.
(Уперше опубліковано 22.01.1916. Оновлено) Військовий салют і випускання в небо голубів — так пишно в давнину в Рівному відзначали свято, що завершує різдвяний цикл. Про ті події нині можна дізнатися хіба що зі спогадів старожилів. А ще — гортаючи сторінки старих місцевих газет.
Як тільки в радянській Україні не намагалися викорінити віковічні традиції новорічно-різдвяних свят, але з цього нічого не вийшло. А так звані нові радянські свята і обряди, якими з усих сил влада намагалася замістити релігійні традиції, здебільшого так і залишилися на папері. Утім, відзначення релігійних свят в радянській Україні загрожувало серйозними …
Новорічно-різдвяні свята в давні часи, як і нині, були сповнені не лише мрій і очікувань, а й усіляких пригод — приємних, і не дуже, — про які потім їх учасники згадували мало не цілий рік. Чимало інформації про те, як гуляли наші земляки в давнину, міститься в архівних матеріалах і …
У давнину рівненські католики не лише дбали про своє святкове різдвяне дозвілля, а й допомагали влаштувати свято нужденним містянам. Завдяки чому рівненська дітвора з бідних родин і сиротинців також могла відчути дух і смак величного свята.
На долю римо-католицького костелу Святих Апостолів Петра і Павла випали такі ж випробування, як і на долю чи не всіх збережених досі рівненських храмів. За 86 років існування його і закривали, і оскверняли, і знову повертали до таїнства богослужіння.
“А ти сьогодні ідеш на “мєтри?” — таким запитанням з’ясовувала молодь 1970-х плани одне одного на вечірнє дозвілля. Одним із рівненських феноменів не таких і далеких 1970-х років була так звана стометрівка, або, як її називала в ті часи рівненська молодь, — “мєтри”.
