Рівненський гарнізон у давні часи. Не лише військова муштра

(Продовження. Початок тут)

Практично кожен із підрозділів, що входили до Рівненського гарнізону в різні часи, залишив слід у житті нашого міста. Радянська історія усіляко обходила цю сторінку з нашої минувшини, на багато років позбавивши сучасних рівнян можливості відкрити для себе справжнє і цікаве минуле Рівного.

Присутність військових у будь-якому місті завжди урізноманітнювала його життя. Не було винятком і Рівне. Розбудова військового містечка сприяла й розбудові Рівного. У міжвоєнний період місцевий гарнізон був одним із найбільших у Польщі.

Військові 44-го та 45-го піхотних полків і їхні близькі. Вони колись ходили вулицями нашого міста

Доля багатьох військовиків, які немало зробили і для краю, і для Рівного зокрема, була трагічною. Одні загинули у вересневій кампанії 1939-го і подальшій війні, долі інших понівечила радянська репресивна машина. Комусь пощастило вижити, й завдяки їхнім спогадам ми сьогодні можемо дізнатися чимало цікавого.

Військові 44-го і 45-го піхотних полків. Їхні світлини — це також наше спільне минуле

Військові — для Рівного, і про Рівне

Військові, що квартирували в місті, ніколи не стояли осторонь його життя. У Держархіві нашої області можна знайти документи, які це підтверджують. Наприклад, про відзначення 26 серпня 1912 року 100-річчя Бородинської битви, до якого активно долучалися військовики Рівненського гарнізону. Як відомо, тоді він складався з підрозділів російської імператорської армії. Військові брали участь у літургії та панахиді за імператором Олександром І у Свято-Воскресенському соборі й загальноміському молебні під відкритим небом. Затим мешканці побачили парад військових Рівненського гарнізону. Військове відомство дозволило містянам бути присутніми на казарменному плацу під час урочистостей і показових виступів. Міська дума, отримавши дозвіл власника міста князя Любомирського, влаштувала народне гуляння в його парку на Грабнику. Публіку там розважали військові оркестри 127-го піхотного Путивльського та 125-го піхотного Курського полків. Увечері військові організували там фейєрверк з різнокольорових ракет, “римских свечей, огненных фигур и бенгальских огней”.

Чимало відомостей про Рівне кінця ХІХ століття ми отримали також завдяки військовим. Зокрема офіцери 11-ї артилерійської бригади, розташованої у Рівному, видали в 1882 році брошурку з назвою “Ровно”. Її свого часу виявив у бібліотеці в Москві відомий рівненський краєзнавець Гурій Бухало. Автори розповіли не лише про історичне минуле міста, а й описали його тогочасне життя від управління і складу населення до санітарного стану і кліматичних умов. Тут слід згадати й уже відомий краєзнавцям план поручика Каверіна.

44-й полк стрільців прикордоння

Якщо про перебування армійських підрозділів царської армії Росії в Рівному відомо мало, то про польський період можна знайти чимало інформації у польських історичних й інформаційних джерелах, адже Рівненський гарнізон був одним із найбільших у Польщі.

Військові 44-го піхотного полку

Часто згадується 44-й піхотний полк стрільців кресових (прикордоння), який прибув до Рівного у листопаді 1920 року. У 1939 році його перейменували на 44-й полк стрільців американського легіону — на знак вшанування походження полку з армії генерала Галлєра.

Це цікаво  Про бравого Швейка та рівненське пиво з “гірського замку”

Щороку 22 квітня в полку традиційно відзначають день полку.

Свято 44-го полку стрільців прикордоння (до перейменування полку), 1938 рік, військове містечко
З нагоди полкового свята можна й по чарчині. У дворі казарм 44-го полку

Зазвичай у цей день, окрім урочистостей, на які на територію казарм запрошували й місцевих жителів, військові влаштовували дефіляди вулицями міста, організовували благодійні обіди для дітей бідноти, сиротинців і будинків для старців. Не миналося й без застілля для особового складу.

44-й полк марширує перед в’їздом до своїх казарм
Обід для вояків 44-го полку стрільців кресових у казарменному дворі

У тижневику “Волинь” можна прочитати про те, як напередодні нового 1933 року вояки зібрали 680 злотих і передали їх для безробітних, гарнізонного костелу, римо-католицькому благочинному товариству і дітям з найбіднішого району міста Цегельні. Мав 44-й полк і власний оркестр, який керівництво міста запрошувало на різноманітні міські урочистості.

Дефіляда 44-полку, вул. 3-го Мая (Соборна) в районі військового містечка, 1938 рік

Зокрема оркестр 44-го полку брав участь у хресній ході й освяченні води в Усті на Водохреще 1934-го року. Бажаними були військові музиканти й на різноманітних міських вечірках. У місцевих газетах початку 1930-х років можна прочитати про те, що для пропаганди музичної культури духовий оркестр 44-го полку під керуванням капельмейстера Антона Шкулі організовував недільні післясеансові чи передсеансові міні-концерти в кінотеатрі “Емпіре” (“Партизан”). Командування усіляко заохочувало військових і цивільних містян до спільного дозвілля.

Полковий оркестр 44-го полку, 1931 рік
Перейменований 44-й полк стрільців кресових у полк стрільців американського легіону. На території рівненських казарм, 1939 рік
Урочистості з нагоди призначення командиром 44-полку в грудні 1934 року Мар’яна Порвіта (на фото праворуч). Подія відбувається поруч із однією з казарм 44-го полку. На фото справа — ця ж колишня казарма на вул. Дубенській

Напередодні початку Другої світової війни 44-й полк стрільців американського легіону потягом відбув до польського міста Бидгощ, де згодом брав участь у боях з гітлерівцями. Нам залишилися старі світлини, з яких на нас дивляться вояки, доля яких колись давно закинула до нашого міста.

Підофіцерська школа 44-го полку стрільців кресових

Полковник Пругар-Кетлінг і 45-й полк

Прізвище Броніслава Пругар-Кетлінга — шанованого в Польщі військового діяча — частково пов’язана й з нашим містом. Уперше він потрапив на Волинь під час Першої світової, коли воював у лавах австро-угорської армії. Під час так званого Брусиловського прориву потрапив до російського полону. У 1919-у воював за Рівне з більшовицькими військами вже на боці польської армії.

Броніслав Пругар-Кетлінг, фото 1940 року

Упродовж п’яти років (1929-1935) він не лише командував 45-м піхотним полком стрільців прикордоння, який квартирував у Рівному, а й брав активну участь у громадському житті міста. Мешкав з дружиною і сином Зигмунтом, який у зрілому віці опублікував спогади про батька і про Рівне в польському часописі “Волинь бліжей”. Полковник Пругар-Кетлінг енергійно доводив, що військові — це не лише стрілянина і муштра.

Корт у військовому містечку. На лавці серед цивільних — Броніслав Пругар-Кетлінг

Зокрема, чималий його особистий вклад у розвиток спорту в Рівному. За сприяння Броніслава Пругар-Кетлінга в місті на початку 1930-х років з’явилися відкриті плавальні басейни, а у військовому містечку — спортивні майданчики, тенісні корти, стадіон для кінних змагань. Пан полковник був вправним вершником, дуже любив коней і кінний спорт.

Полковник Пругар-Кетлінг вручає нагороди за перемогу в кінних змаганнях
Вручення воякові 45-го полку стрільців прикордоння «Срібного списа» за перемогу в змаганні. На задньому плані видно палац князів Любомирських, 1935 рік

За його наполяганням спортивні дисципліни стали обов’язковими не лише в його 45-у полку, а й у цілому гарнізоні. Регулярними були різноманітні спортивні змагання, які заохочували солдат до занять фізичною культурою.

На спортмайданчику військового містечка

Рівненський гарнізон мав свій Військовий спортивний клуб (ВКС), який утримував футбольну і хокейну дружини, успішну боксерську команду. А сам Пругар-Кетлінг у 1932-1933 роках навіть побував президентом Волинської спілки футболу. А рівненські військові хокеїсти саме стараннями пана полковника мали належну амуніцію.

Полковник Пругар-Кетлінг часів президентства у футбольній спілці, 1932 рік. Фото салону Долінко

У 45-у полку стрільців прикордоння були в традиції організація змістовного солдатського дозвілля — солдатські хори, музичні ансамблі. Мав полк і власний духовий оркестр, який, як й інші військові оркестри, був постійним учасником загальноміських урочистостей, супроводжував танцювальні вечірки, новорічні бали і маскаради, грав для публіки в міських парках і садах.

Оркестр 45 полку стрільців прикордоння на казарменному плацу під час урочистостей
Підрозділ барабанщиків 45-го полку стрільців кресових в історичних мундирах. Дефіляда біля гарнізонного Будинку жовніра (тепер — Будинку офіцерів)

Та й самі військові були бажаними гостями на різноманітних вечірках, бо вважалися завидними женихами. Військові 45-го полку підтримували традиції благочинності, які були в пошані у військових Рівненського гарнізону. Долучалася до благодійних акцій і дружина полковника Пругар-Кетлінга пані Марія, яка, зокрема, збирала кошти для влаштування ялинки для дітей незаможних містян.

Казарменний плац Рівненського гарнізону, 14 червня 1931 року, полкове свято 45-го полку. На плацу серед гостей делегація з Франції
Урочистості на плацу з нагоди полкового свята 45-го полку
Фото в журналі «Польський солдат» з полкового свята в Рівному

Тисячі рівнян збирали на вулицях міста військові паради, які, за задумом польської влади, мали сприяти взаєморозумінню між військовими і цивільними, пропагували польські військові традиції і формували лояльне ставлення населення до влади.

Дефіляда 45-го піхотного полку стрільців прикордоння вулицею 3-го Мая (Соборною). Ліворуч видно Будинок польського жовніра (Будинок офіцерів)

Коли місто потрапляло в скрутні ситуації — повінь, пожежа — завжди на допомогу приходили військові. Наприклад, під час повені 1932 року, коли затопило частину міста і виникла загроза прориву греблі в Басовому Куті, саме завдяки вправним діям вояків Рівненського гарнізону під керівництвом полковника Пругар-Кетлінга вдалося запобігти лихові.

Вояки 45-го полку
Вояки 45-го полку стрільців кресових у казарменному дворі
Вручення зброї новобранцям 45-го полку, журнал «Рочнік жолнежа», 1933 рік

Полковник Броніслав Пругар-Кетлінг виїхав Рівного в 1935 році і продовжив свою військову біографію, прославившись під час так званої вересневої кампанії 1939 року в боях з німецькими військами. Він удостоєний двох найвищих військових нагород Польщі, які дають за бойові заслуги — золотого і срібного хрестів Віртуті Мілітарі.

Це цікаво  Рівненський футбол народився сто років тому

З наближенням трагічних подій вересня 1939-го, значну частину польських військових формувань, що розташовувалися на Волині, було передислоковано. Серед перших 15 серпня 1939 року з Рівного до Торуня вирушив і 45-й полк, згодом перекинутий у напрямку німецько-польського кордону в район міста Томашув-Мазовецький. І вже 8-го вересня 1939 року полк було розгромлено частинами вермахту. Щоправда, більшості вояків вдалося врятуватися, і частина з них повернулася до Рівного. Доля багатьох з них була трагічною, бо, потрапивши до рук більшовиків, одні зазнали репресій, але вижили, інших було страчено… Так завершилася рівненська історія 45-го полку стрільців прикордоння. Нині про них нагадують лише колишні казарми у військовому містечку.

Одна з колишніх казарм 45-го полку на сучасній вул. Соборній

(Далі буде)

Джерела фото: NAC, allegro.pl, wolyn.freehost.pl, odkrywca.pl, dobroni.pl та інші відкриті джерела

Оцініть будь-ласка публікацію
(Поставлено оцінок: 3, середня: 5,00)
Загрузка...