Як Рівне побувало хокейним центром Волині

Рівняни були серед перших на теренах міжвоєнної Волині, хто почав грати у хокей на льоду. Хоча великої хокейної слави наше місто не зажило, однак історія появи цієї захоплюючої гри на території нашого краю привідкрила ще одну цікаву сторінку минувшини Рівного.

Рівне стадіон «Колгоспник», 1950-і рр. Фото з родинного архіву Молчановських

Хокейна історія Рівного ще потребує дослідження, однак навіть те, що вдалося розшукати в польських джерелах міжвоєнного часу, дає підстави вважати, що Рівне в минулому мало неабиякий потенціал для цього виду спорту. Інформація про захоплюючу зимову спортивну гру ширилася до східних кордонів Польщі через систему спортивних організацій товариств “Сокіл”, “Хасмонея”, молодіжної військово-патріотичної організації “Стрілецький союз”. Про хокейні баталії захоплено писала преса: “Ехо Волинське”, “Ехо Ровенське”, “Волинь”, “Янова Долина”, загальнопольські часописи “Przegląd Sportowy” (“Спортивний огляд”) і ”Rocznik Sportowy” (“Спортивний щорічник”).

Лідери першого хокейного сезону в Рівному — поліціянти

У період з 1932-го по 1934-й роки в Рівному налічувалося шість хокейних команд: “Хасмонея” (секція при єврейському товаристві “Хасмонея”), “Сокіл” (секція при одноіменному польському гімнастичному товаристві), Волинський клуб спортивний “Погонь”, “Хакоах”, Військовий клуб спортивний “Галлєрчик” (при військовому гарнізоні Рівного), ПКС (Поліційний клуб спортивний). Назви хокейних команд в основному дублювали назви футбольних дружин, а гравцями здебільшого були ті ж самі футболісти, які взимку міняли бутси на ковзани, а м’яч на ключку і шайбу. Яка з команд з’явилася в Рівному першою, ще потрібно досліджувати. Адже ще в 1920-і роки при єврейському товаристві “Хасмонея” існувала хокейна секція.

Команда «Хасмонеї», 1938 рік. Фото з ювілейної брошури до 20-річчя товариства «Хасмонея»

Однак перша згадка про льодові баталії з шайбою в Рівному з’явилася 24 січня 1932 року в газеті “Ехо Волинське”. У замітці “Хокей на Волині” репортер писав про те, як рівняни поспішали до спортивного поля, щоб подивитися на незвичну для міста цікаву гру — хокей на льоду. Репортер писав про тренувальні змагання двох новостворених команд Поліційного клубу спортивного, які відбулися в січні. “Поліційний Клуб Спортивний в Рівному, дякуючи енергії його президента надкомісара Антонія Заржицького і аспіранта п. Кулеші, утворив дві дружини хокейні, екіпіровані амуніцією необхідною для того великого спорту”, — зазначалося в газеті. Слід зазначити, що польська влада приділяла неабияку увагу фізичній підготовці поліційних кадрів. Усю територію Другої Речі Посполитої було поділено на 16 округів, у яких створено поліційні клуби спортивні з різноманітними секціями. Рівне входило до Волинського (Луцького) округу. Рівненський ПКС мав секції боксу, лижну, атлетичну, футбольну і хокейну.

«Хасмонея» (Львів) і ПКС (Рівне), 1933 рік. Льодовий майданчик біля руїн палацу Любомирських. З родинного архіву футболіста Гордія Філіповича

У наступних числах “Еха Волинського” репортери описували перші в Рівному міжклубні хокейні поєдинки, які поклали початок просуванню цієї захоплюючої гри не лише в нашому місті, а й теренами усього Волинського воєводства. Це були матчі між ПКС і Військовим клубом спортивним “Галлєрчик”. Перша гра відбулася 23 січня на майданчику ПКС. Наступного дня, 24 січня, відбулася гра-відповідь уже на майданчику військових, який розташовувався на території казарм у військовому містечку. У польських джерелах вказується, що льодове поле заливали на тенісних кортах військового містечка й було воно невеликим за розмірами. Саме маленький розмір поля називало “Ехо Волинське” основною причиною програшу військових хокеїстів спортсменам-поліціянтам. Обидві гри закінчилися перемогою поліційного клубу з рахунками 3:1 і 3:0. На жаль, імен учасників тих історичних для Рівного поєдинків ми досі не знаємо, бо газетярі чомусь не назвали бодай когось із піонерів-хокеїстів.

Корти у військовому містечку, які взимку використовували як хокейне поле, 1934 рік

За кілька днів, 30-31 січня 1932 року, до турніру приєдналася команда спортивного товариства “Хасмонея”, яка зіграла з клубом поліціянтів. І знову перемога була за останніми. Згадки про чергові хокейні поєдинки рівненських команд можна знайти в березневих числах “Еха Волинського”. Газета писала про поєдинки 27-28 лютого між ВКС “Галлєрчик” і командою ПГТ “Сокіл”, де перемогу в першій грі здобули військовики, в другій — “Сокіл”. А тим часом рівненський ПКС в лютому вирушив у турне містами Волині з метою популяризувати новий вид зимового спорту. До міні-турніру приєдналися команди з Кременця (ПКС), Львова (“Хасмонея”), Луцька (ПКС), Ковеля (Державної гімназії та ПКС). І вже 27 лютого 1932 року відбулися перші в Луцьку хокейні змагання між командами ПКС Рівного і Луцька. Рівняни здолали сусідів-одноклубників з рахунком 3:0. Як писала газета “Ехо Волинське”, у цьому виїзному турнірі рівненським поліціянтам не було рівних. Нічиєї з ними вдалося добитися лише одноклубникам з Ковеля. А сюрпризом сезону стала гра 21 лютого — рівненські хокеїсти-початківці з ПКС примудрилися переграти на власній ковзанці клуб “Хасмонея” зі Львова з рахунком 2:0.

«Хасмонея» і ПКС, 1933 рік, стадіон, Рівне

Морозна і сніжна зима 1932 року в Рівному дозволила продовжити перший хокейний сезон у березні. Незаперечним фаворитом була команда Поліційного клубу. Цікавість до нового виду спорту в Рівному з кожним матчем зростала, про що свідчила й зростаюча кількість глядачів. Якщо перші ігри дивилися 100-200 глядачів, то на матчі 13 березня між ПКС і ВКС “Галлєрчик” вболівальників було майже 400.

Це цікаво  Як у Рівному влаштовували ялинки для бідноти й ділилися оплаткою

Як львів’яни розгромили рівнян

Наступний хокейний сезон у Рівному розпочався в січні 1933 року. Лави рівненських хокеїстів поповнила нова команда “Погонь”, яка провела дві зустрічі з ВКС “Галлєрчик”, спромігшись навіть виграти у військовиків один матч. Чутки про рівненських хокеїстів докотилися до Львова, який у ті часи був своєрідною хокейною столицею Західної України, адже там у хокей грали ще з початку ХХ століття. Львівські команди «Погонь» і «Чарні» були учасниками чемпіонату Польщі. А львівські хокеїсти в 1932 році входили до складу польської збірної, яка посіла четверте місце на зимовій Олімпіаді в американському Лейк-Плесиді. Львів’яни забажали помірятися силами з рівненськими хокеїстами, і до Рівного 28 січня 1933 року приїхала одна із найсильніших команд Львова “Погонь”.

Хокейна команда «Погонь» (Львів)
Львівська «Погонь» (у білій формі) змагається з суперником
«Погонь» (Львів), 1934 рік

Протистояли їй команди ВКС “Галлєрчик” і рівненська “Погонь”. Щоправда, про результати цих поєдинків відомості знайти не вдалося. А от про поєдинки 11-12 лютого, коли на рівненському полі зійшлися іменитий львівський клуб “Чарні” з місцевими “Галлєрчиком” і “Погонню”, писав навіть загальнопольський часопис “Спортивний огляд”. “Погонь” здалася з подвійним “сухим” рахунком 13:0 і 19:0, а військові спромоглися бодай на один гол 13:0 і 18:1.

Одна з найсильніших команд міжвоєнного Львова «Чарні», 1926 рік
«Чарні» Львів, 1936 рік

Жорсткий розгром не применшив ентузіазму рівненських хокеїстів, і вони вирішили в березні, доки дозволяла погода, провести чемпіонат Волині. У турнірі 4-5 березня взяли участь чотири команди: “Погонь”, “Хакоах”, ВКС, ПКС. Переможцем турніру стала “Погонь”, друге місце посіли хокеїсти Поліційного клубу, третє — військові ВКС, останніми стала команда “Хакоах”.

Рівне — центр волинського хокею

Двадцять четвертого жовтня 1933 року рішенням Польської спілки хокею на льоду Волинський підокруг хокею реорганізовано у Волинську окружну спілку хокею з головним офісом у Рівному. Відтоді чемпіон Волині мав право на участь у змаганнях чемпіонату Польщі. Очолив Волинську спілку Юзеф Воробей.

Чергову згадку про хокей у Рівному вдалося знайти в “Щорічнику спортивному” за 1934 рік, де йшлося про першість Волинського воєводства за участі команд ПКС, ВКС, “Погонь”. Чомусь не названо ще одну команду з Рівного — “Хакоах”. Хоча є відомості про матчі цієї команди 4 і 5 березня 1934 року (якраз тоді, коли відбувалася першість воєводства) з “Погонню” і ВКС. Обидва матчі “Хакоах” програла. А чемпіоном Волині 1934 року знову став клуб “Погонь”. Чи пробилася таким чином рівненська команда до чемпіонату Польщі, відомостей про це поки що не знайдено.

Те, що центром волинського хокею в 1932-1934 роках стало Рівне, не в останню чергу заслуга військових. Зокрема командира 45-го полку стрільців прикордоння, що базувався в Рівному, полковника Броніслава Пругар-Кетлінга, відомого своєю благочинністю та тим, що вважав фізкультуру і спорт обов’язковими дисциплінами для військовиків.

Полковник Пругар-Кетлінг, фото салону Долінко, Рівне, 1932 рік

У 1932-33 роках його навіть обрано президентом Волинської спілки футболу. За його сприяння і наполягання у військовому містечку Рівного збудовано футбольне поле, тенісні корти, а також відкриті плавальні басейни на території міста. Підтримував він і військову команду з хокею “Галлєрчик”, зокрема, віднаходячи кошти на дорогу в ті часи хокейну амуніцію.

Занепад рівненських команд і нові чемпіони

У 1935 році головний офіс Волинської окружної спілки хокею на льоду переїхав з Рівного до Ковеля. І очолив її член Варшавської колегії суддів Юзеф Бачковський також з Ковеля. Вочевидь, з якихось причин розвиток хокею у Рівному пішов на спад. Хоча в газетах до 1937 року вряди-годи згадується про матчі рівненських “Погоні” і ВКС, а також про новий клуб “Стрілець” з робітничого селища Янова Долина Костопільського повіту (селище знищене в роки Другої світової, нині на його місці село Базальтове). Спортивний клуб “Стрілець” створено на базі польської воєнізованої організації “Стрілецький союз”, він мав футбольну і хокейну команди.

Це цікаво  Страж старого міста. Будинок, де живе історія Рівного

Хокеїсти “Стрільця” вибороли чемпіонство Волині в 1937-1938 роках, про що можна знайти відомості в галузевій газеті “Янова Долина”, яку випускало підприємство з видобутку базальту. А тим часом у 1938 році припинила своє існування хокейна команда рівненського Військового клубу спортивного. Газета “Волинь” (від 31 січня 1937 року) в статті Про розвиток хокею на Волині” написала про причини занепаду цього виду спорту у Волинському воєводстві. Насамперед, це нестача льодових майданчиків, побудова і утримання яких були надто дорогими для провінційних команд. Через короткі і теплі зими останніх років підготувати належним чином поле було неможливо, писали газетярі. Хоча в ті часи в Європі уже користувалися штучним льодовим покриттям, для рівненських хокеїстів це було нездійсненною мрією. Вони могли розраховувати лише на майданчики, які взимку заливали водою — стадіон у військовому містечку і поле на новозбудованому стадіоні “Хасмонеї” поруч із руїнами палацу князів Любомирських. Щоправда, газетярі інколи згадували ще льодовий майданчик Поліційного клубу спортивного. Ще одна причина занепаду хокею на Волині надто дороге екіпірування для гри. Наприклад, на одного польового гравця потрібно було близько ста злотих. Ключка коштувала 7-9 злотих, ковзани – від 40-а. А щоб належним чином екіпірувати воротаря потрібно було в середньому 500 злотих.

Львівська команда «Україна» одноіменного товариства, 1935 рік. Її називали прообразом української хокейної збірної

Хокей у Рівному за часів перших “совєтів”

З приходом у Рівне радянської влади всі існуючі спортивні клуби було розформовано. Декотрі з гравців зазнали репресій, потрапили в табори і тюрми, декотрі емігрували. Замість уже відомих клубів було створено так звані добровільні спортивні товариства — “Спартак”, “Буревісник”, “Динамо”.

У цифровому архіві газети “Вільна Україна” за 1939-1941 роки, що видавалася у Львові, можна знайти невеличкі замітки про товариські хокейні турніри за участі команд Західної України, в тому числі й Рівного. На газетному фото з “Вільної України” — фрагмент одного з матчів турніру 1939 року у Львові (джерело фото: ice-hockey-stat.com).

Про спартакіаду збройних сил, січень 1940, газета » Вільна Україна»

Як інформує Вікіпедія, у лютому 1941 року радянське керівництво вирішило провести українську першість серед команд з приєднаних територій. Фінал змагань мав відбутися у Києві. До участі запросили вісім команд: дві зі Львова (збірна міста і тогочасний чемпіон Львова команда “Спартак”), по одній з Чернівців, Тернополя, Станіслава, Дрогобича, Рівного, Луцька.

З газети «Вільна Україна», про участь рівнян у першості 1941 року

Чвертьфінальні та півфінальні матчі відбулися у Львові на стадіоні “Спартак” з 9 по 16 лютого. Фінал першості відбувся 23 лютого 1941 року в Києві. Однак результати першості Вікіпедія подає як невідомі. Відсутня й остаточна інформація щодо переможця турніру. Хоча деякі джерела називають львівський “Спартак”.

Що ж до Рівного, то про подальший розвиток хокею в нашому місті поки що відомо мало. Щоправда, якщо судити з унікальних фотографій, які зберігаються в родинному архіві відомого рівненського футболіста Леоніда Молчановського, то в хокей у Рівному грали і в повоєнні роки. На цих світлинах — невідомі змагання на старому рівненському стадіоні “Колгоспник”
(фото надані Галиною Данильчук).

Хокей у повоєнному Рівному
«Динамо» Рівне
Команда «Динамо» з Рівного на старому стадіоні «Колгоспник»
Трибуни порожні, однак гра запекла

P.S. При підготовці публікації в основному використано польські архівні і сучасні джерела, публікації в ЗМІ. У багатьох з них інформацію подано так, що вони суперечать одне одному. В українському сегменті інформація практично відсутня. Тому все викладене ще потребує допрацювання і уточнення.

Джерела інформації та фото: публікації в газетах “Eхо Волинське”, “Ехо Ровенське”, “Волинь”, “Огляд спортивний”, “Щорічник спортивний”, інші відкриті польські інформаційні джерела, uk.wikipedia.org/wiki/Чемпіонат_Української_РСР_з_хокею_1941; NAC, jbc.bj.uj.edu.pl, wolyn.freehost.pl, ice-hockey-stat.com

Оцініть будь-ласка публікацію
(Поставлено оцінок: 6, середня: 5,00)
Загрузка...