Неймовірні пригоди американця у Львові. Частина перша
Неймовірні пригоди американця у Львові. Частина перша

Сьогодні хочемо познайомити читачів Фотографій Старого Львова із враженнями американця українського походження про відвідини Львова у 1960 р. Їх, після поїздки до нашого міста, опублікував у щоденнику “Свобода” (№№171-173 за 1960 р.) Іван Кальмук під назвою “З подорожі по Україні”.

Руйнували чи ремонтували? Долю історичного будинку в Рівному вирішує суд
Руйнували чи ремонтували? Долю історичного будинку в Рівному вирішує суд

Скандальну судову справу щодо розірвання договору з орендарем одного з найстаріших будинків Рівного, що на вулиці 16 Липня, 59, нині розглядає Господарський апеляційний суд. Хто знайде міцніші аргументи, щоб переконати місцеву Феміду “розплющити” очі, стане відомо за тиждень.

У “Хлів” до Олександра Гурістюка
У “Хлів” до Олександра Гурістюка

Старовинне село Глинськ, що неподалік Рівного в колишньому Здолбунівському районі, може стати новим мистецьким центром Рівненщини. Відомий рівненський художник Олександр Гурістюк відкрив там художню галерею.

Живий ланцюг влаштували рівняни уздовж старовинної вулиці 16 Липня
Живий ланцюг влаштували рівняни уздовж старовинної вулиці 16 Липня

Із закликами не допустити руйнування пам’яток культурної спадщини міста десятки мешканців обласного центру зібрались під стінами дитячої музичної школи №1, а затим влаштували живий ланцюг уздовж вулиці 16 Липня.

В’язні “золотого вересня”. Трагічна доля однієї рівненської родини
В’язні “золотого вересня”. Трагічна доля однієї рівненської родини

Наталя Негребецька — молодша донька рівнян Миколи і Ніни Негребецьких, родина яких після “золотого вересня” 1939-го потрапила в страшні жорна сталінської репресивної машини, що перемелювала без жалю людські долі. Інколи вона навідувалася до відділу історії Рівненського краєзнавчого музею. А одного разу принесла з собою сімейний альбом…

Актуальні новини

Ретро-калейдоскоп

Цікаві факти з життя міста
З осені 1939-го…
З осені 1939-го по червень 1941-го років з території Рівненщини було здійснено чотири етапи депортації населення. За два дні 10-11 лютого 1940-го було виселено 1 601 сім’ю (7 922 особи). 13-14 квітня в азіатську частину РСФСР та до Казахстану було депортовано 380 тисяч осіб — власників великого майна, промисловців, банкірів, торговців, шляхтичів, поміщиків, а також дружин, дітей і батьків раніше арештованих активістів і членів ОУН, “Просвіти”. Депортація у червні-липні 1940-го торкнулась переважно інтелігенції. 15 червня 1941 року було вивезено 416 сімей поміщиків, понад 1 700 сімей осадників, куркулів та колоністів.
Радянізація “визволених” територій…
Радянізація “визволених” територій розпочалась із розгрому культурних установ та перетворень у шкільній освіті. Газети, бібліотеки, книжкові магазини – закрито. Заборонено діяльність політичних партій, громадських об’єднань, товариств. До “контрреволюціонерів” віднесено Організацію Українських Націоналістів, Спілку визволення України, Українську військову організацію, Волинське українське об’єднання, товариство “Просвіта”, молодіжні формування “Луг” і “Пласт”, фізкультурні організації, товариства кооператорів і філателістів, студентів, дітей репресованих. Під “ковпак” НКВС потрапила й неорганізована молодь.
Ранок 17 вересня…
Ранок 17 вересня 1939 року в Рівному розпочався з бомбардування радянською авіацією. На місто, яке ще не оговталось від німецьких бомбардувань 15 і 16 вересня, скинули бомби з 81-го радянського бомбардувальника. Основні цілі — залізнична станція та військові склади. Близько 18-ї години передовий загін 45-ї стрілецької дивізії зайняв Рівне. Дрібні польські частини було роззброєно. У місті одразу ж було створено загін “народної міліції”, який зайнявся арештами відомих польських політиків і урядовців. Серед перших арештантів були зокрема п'ятеро суддів окружного суду та заступник прокурора, яких згодом розстріляли.

Останні публікації

Про курорт на Львівщині, який з’явився в ХІХ столітті

Сьогодні на території сучасної Львівщини існує чимало курортів. Їх полюбляють відпочиваючі не лише з України. З кожним роком можна побачити все більше туристів із Європи. Проте не завжди навіть місцеві мешканці знають історію появи цих курортів. Деякі з них були започатковані ще в попередніх століттях. До прикладу, цікавою є історія …

Західна Україна на фото 1930-х років

Сьогодні пропонуємо переглянути нашим читачам кілька кадрів із минулого. Фото були зроблені на території міст та сіл сучасних Тернопільської та Львівських областей. Автором більшості світлин є знаний фотограф міжвоєнного часу Генрик Поддембський. Його постать більше пов‘язана із Варшавою та фотографічною спільнотою цього міста. Документальна фотографія, ландшафтна фотографія, оглядова фотографія, пейзажна …

“Вступаю на військову службу, й урочисто клянусь…”. До історії одного відео

Серед буремних подій 1991-го, які сколихнули всю Україну, одна, що відбулася в Рівному, назавжди увійшла до хронік Незалежності України. Саме в нашому місті один з військових підрозділів першим присягнув на вірність українському народові, не очікуючи наказу вищого командування. Рівненський сценарист, режисер і телеоператор Олександр Демчик якось серед архівних накопичень Народного …

Про проєкт

Інформаційно-пізнавальний сайт “РівнеРетроРитм” є авторським проєктом журналіста Світлани Калько в партнерстві з ТРК “Ритм”. Сайт створено для популяризації і відродження правдивої історії Рівного. Завданням його є поширення серед широкого читацького загалу невідомих цікавинок з давньої минувшини міста; розповіді про шанованих у Рівному в різні часи особистостей, про життя яких і заслуги перед містом і мешканцями не відомо сучасникам.

Видання прагнутиме стати майданчиком для дискусій та обговорень тем збереження історичної спадщини Рівного, проблем забудови і реконструкції старих кварталів міста, популяризації туристичної привабливості Рівного тощо.

Публікації сайту в жодному разі не претендують на статус наукових праць, а є краєзнавчими нарисами — результатами особистих пошуків і досліджень авторів. Водночас, вони базуються на архівних та історичних документах і матеріалах, спогадах старожилів міста.

Видання розраховує на співпрацю з музейниками і дослідниками історії міста, в тому числі аматорами, архівістами, старожилами — усіма, хто не байдужий до минувшини Рівного, кому є що розповісти, і хто хоче долучитися до нових відкриттів та пошуків невідомого.