Рівненська “Ісландія” — нова туристична локація на Рівненщині
Рівненська “Ісландія” — нова туристична локація на Рівненщині

Мальовничі пагорби, що в селі Білів, неподалік Рівного — місце активного паломництва любителів красивих світлин. Однак не всі знають, що ці красоти — не що інше як Білівське давньоруське городище, яке є пам’яткою археології національного значення.

Архітектура Львівщини у ХІХ ст. на фото Едварда Тшемеського
Архітектура Львівщини у ХІХ ст. на фото Едварда Тшемеського

В одній із попередніх публікацій ми вже розповідали про постать знаного львівського фотографа Едварда Іґнація Тшемеського (1843-1905), котрий був відомий як автор портретів та документальної фотографії. Тоді читачі мали змогу переглянути фото львів’ян ХІХ століття авторства цього митця.

Рівненський вінтаж, повернутий із забуття
Рівненський вінтаж, повернутий із забуття

Предмети побуту, одяг, побутова техніка, старі платівки та фотографії — усе це та ще багато цікавого з нашого не такого далекого минулого можна побачити у вітрині на оглядовому майданчику Рівненського краєзнавчого музею. Речі, якими користувалися рівняни 30-90 років тому — красномовні свідки нашої історії.

Алла. Аля. Олександра. Танцівниця. Актриса. Рівнянка
Алла. Аля. Олександра. Танцівниця. Актриса. Рівнянка

Її ім’я не лунало гучно на театральному небосхилі Рівного. Вона — з тих не надто примітних трударів, хто своєю відданістю театру здобував його славу. Служителька двох муз — і Мельпомени, і Терпсихори, — яких вона не розділяла. Не зіграла яскравих ролей і не виконала видатних танцювальних партій. Просто багато років була невід’ємною часточкою Рівненського театру, якому служила до кінця свого життя.

У Рівному руйнується унікальний понад 200-літній некрополь
У Рівному руйнується унікальний понад 200-літній некрополь

Кладовище на Грабнику — єдиний з найстаріших цвинтарів Рівного, який
частково ще зберігся до наших днів. Однак стан цього “живого” музею під відкритим небом такий, що ще рік-два і про нього як пам’ятку нашого цікавущого і ще не до кінця дослідженого минулого можна буде забути.

Актуальні новини

Ретро-калейдоскоп

Цікаві факти з життя міста
Сімнадцятого травня…
Сімнадцятого травня 1994 року в Рівному перенесено на вулицю Ясну пам'ятник партизану-розвіднику Миколі Кузнєцову, який стояв перед адмінбудинком міської ради. На постаменті цього монумента встановлено пам'ятний знак “Загиблим за Україну”. На площі Короленка відкрито пам'ятник “Загиблим у збройних конфліктах”. Демонтовано пам'ятник командиру партизанського загону Дмитру Медвєдєву. Відразу ж після провалу путчу 25 серпня 1991 року в Рівному було демонтовано пам'ятник Леніну. На його місці 22 травня 1999 року урочисто відкрили пам'ятника Тарасу Шевченку.
У травні 1990 року…
У травні 1990 року відбулися перші демократичні вибори до міської Ради Рівного. За їх результатами очільником міста став Іван Федів. Тоді його посада називалась “голова виконкому міської Ради народних депутатів”. З першого жовтня 1991 року посада мала назву “голова Рівненської міської ради народних депутатів”. А з червня 1992-го — “голова Рівненської міської адміністрації (управи)”. У 1993 році Іван Федів добровільно достроково покинув “мерське” крісло. Наступним очільником міста до квітня 1998 року був Володимир Мороз, а посада стала називатись “міський голова” з 21 травня 1997 року.
У різні періоди…
У різні періоди історії Рівного посади керівника міста (міського голови) мали різні назви. З 1891 і до 1898 років містом керував староста. Наступні роки і до 1919-го — міський голова. Далі упродовж року був комендант. А з 1920 і до 1922 року — бурмістр. Упродовж п'яти наступних років (до 1927-го) Рівним керував президент. А з 1927 і до 1934-го — знову бурмістр, на зміну якому і аж до 1939-го знову прийшов президент. За радянської влади, з жовтня 1939-го і до початку німецької окупації Рівного містом керував голова виконкому міськради. Коли Рівним заволоділи німецькі загарбники очолив місто бургомістр.

Останні публікації

Львів моторизований, або Скільки коштував автомобіль у 1930-х роках

Наприкінці 1930-х років у Львові автомобіль все ще був предметом розкоші. Скільки коштував та хто міг дозволити собі розкіш придбати “залізного коня” сьогодні на сторінках Фотографій старого Львова. В 1930-их роках львівський робітник заробляв близько 100-120 злотих на місяць, службовці заробляли від 200 до 350 злотих, вчитель 280 злотих, підпоручник …

Львівський слід Яна де Вітте

У теплу пору 1749 року на Святоюрській горі уже повним ходом йшло будівництво нового собору. За роботою видатного майстра Бернарда Меретина спостерігав незнайомець, який теж мав намір прикрасити місто Лева своїм шедевром. Мине не так багато часу і на Ставропігійській площі постане споруда Домініканського собору, а ім’я Яна де Вітте …

Львівська акторка Адольфіна Зімаєр на унікальних фото ХІХ століття

Відомо, що атмосферу міста створюють його мешканці. Сьогодні хочемо розповісти про львівську театральну акторку Адольфіну Зімаєр. До вашої уваги невідомі раніше світлини ХІХ століття із зображенням знаної львів’янки. З її біографії відомо, що народилась вона 26 червня 1852 року в місті Львові. Батьками майбутньої акторки були Констянтин Водецький та Емілія …

Дванадцять цікавих фактів про львівську “Вірменку”

Вже традиційно ми розпочинаємо недільний ранок з ароматом запашної кави який вже багато років всім дарує наш партнер Торгова Марка Кава старого Львова. Сьогодні помандруємо до легендарної, проте ще не такої давньої львівської “Вірменки”. Точна дата зведення будинку на Вірменській в будинку під №19 невідома, ймовірно, це XVIII століття. За даними …

Про проєкт

Інформаційно-пізнавальний сайт “РівнеРетроРитм” є авторським проєктом журналіста Світлани Калько в партнерстві з ТРК “Ритм”. Сайт створено для популяризації і відродження правдивої історії Рівного. Завданням його є поширення серед широкого читацького загалу невідомих цікавинок з давньої минувшини міста; розповіді про шанованих у Рівному в різні часи особистостей, про життя яких і заслуги перед містом і мешканцями не відомо сучасникам.

Видання прагнутиме стати майданчиком для дискусій та обговорень тем збереження історичної спадщини Рівного, проблем забудови і реконструкції старих кварталів міста, популяризації туристичної привабливості Рівного тощо.

Публікації сайту в жодному разі не претендують на статус наукових праць, а є краєзнавчими нарисами — результатами особистих пошуків і досліджень авторів. Водночас, вони базуються на архівних та історичних документах і матеріалах, спогадах старожилів міста.

Видання розраховує на співпрацю з музейниками і дослідниками історії міста, в тому числі аматорами, архівістами, старожилами — усіма, хто не байдужий до минувшини Рівного, кому є що розповісти, і хто хоче долучитися до нових відкриттів та пошуків невідомого.