Як закінчилась історія поховання Олеко Дундича в парку. Репортаж з екскурсом у минуле
Як закінчилась історія поховання Олеко Дундича в парку. Репортаж з екскурсом у минуле

Учетверте проводжали в останню путь прах міфологізованого радянською історією героя так званої громадянської війни (насправді польсько-більшовицької) Олеко Дундича. Цього разу без пишних церемоній і урочистих промов, але цивілізовано — в труні, під телекамерами і фотооб’єктивами журналістів. Це перша подібна акція на Рівненщині.

Читати
Анна Любомирська. Доля княгині
Анна Любомирська. Доля княгині

У момент, коли вона покинула цей світ, у зимовому холодному небі зійшла Полярна зірка… Так закінчився земний шлях цієї незвичайної уродженки Рівного — княгині, яка провела останні роки життя за колючим дротом радянського “енкаведистського” табору, і від якої не залишилось навіть могили.

Читати
У Рівному демонтували пам’ятник воїнам, партизанам і підпільникам
У Рівному демонтували пам’ятник воїнам, партизанам і підпільникам

Рівне продовжує активно позбуватися об’єктів, пов’язаних з комуністичним і радянським минулим. Четвертого червня ще на один такий об’єкт у місті стало менше.

Читати
Сто шістнадцять об’єктів культурної спадщини України стали цілями рашистів з початку повномасштабного вторгнення
Сто шістнадцять об’єктів культурної спадщини України стали цілями рашистів з початку повномасштабного вторгнення

Продовжуємо слідкувати за станом культурної спадщини в зонах бойових дій. Статистика пошкоджених чи зруйнованих об’єктів культурного і релігійного надбання нашого народу продовжує зростати.

Читати
Могила “енкаведистів” у центрі Рівного? Таємниці одного поховання у Рівненському парку
Могила “енкаведистів” у центрі Рівного? Таємниці одного поховання у Рівненському парку

Упродовж понад 70-и років рівнянам розповідали, що там поховано загиблих у боях під час звільнення Рівного від німецької окупації. Радянська пропаганда свято берегла і плекала міф про “визволителів”, які полягли в боях за наше місто, проте…

Читати

Актуальні новини

Вулиця захисників Маріуполя. Як Рівне звільняється від “рускава міра”
Вулиця захисників Маріуполя. Як Рівне звільняється від “рускава міра”
Читати далі "Вулиця захисників Маріуполя. Як Рівне звільняється від “рускава міра”"
“Тілом у Німеччині, душею — в Україні”. Пам’яті Надії Косміаді
“Тілом у Німеччині, душею — в Україні”. Пам’яті Надії Косміаді
Читати далі "“Тілом у Німеччині, душею — в Україні”. Пам’яті Надії Косміаді"
“Безхазяйний” Корецький замок отримав шанс на друге життя
“Безхазяйний” Корецький замок отримав шанс на друге життя
Читати далі "“Безхазяйний” Корецький замок отримав шанс на друге життя"

Ретро-калейдоскоп

Цікаві факти з життя міста
Долучалися до…
Долучалися до благодійницької діяльності й православні церкви та жіночі громадські організації. Одним із найактивніших був Рівненський “Союз українок”. Союзянки завжди відгукувалися на потреби, що стосувалися доброчинності. Наприклад, у грудні 1926 року вони зібрали речі для жінок інтернованих військовослужбовців УНР та доправили їх до табору міста Каліш. У квітні 1933 року вони створили Тимчасовий комітет допомоги потерпілим від повені та граду на Поліссі. Зібрані ними кошти пішли поліщукам на відшкодування матеріальних збитків. На Великдень надсилали подарунки до рівненських тюрем.
У Рівному…
У Рівному з 1919-го по 1938-й роки функціонувало 11 закладів опіки для дітей різних етнічних груп. Для найменших, віком від нуля до 3-х років, у 1928 році було відкрито заклад “Голуб'ятко”, який міг узяти під опіку до 40-а малюків. “Станція опіки над матір'ю та дитиною” (відкрита в 1921 році) могла одночасно прихистити до ста дітей. Для єврейських дітей в 1919 році було засновано Будинок сиріт під егідою “Товариства опіки над єврейськими дітьми-сиротами та покинутими дітьми на Волині”. Одночасно там утримувалося до 50 дітей. До фінансування опікунських закладів активно долучались благодійні товариства міста та окремі особи.
У міжвоєнний…
У міжвоєнний період у Рівному було кілька десятків товариств, у тому числі благодійних. За етнічними ознаками вони розподілялись так: польських – 18, українських – 4, єврейських – 41, чеських – 3, російських – 1. Відділ суспільного здоров'я і опіки при магістраті вів щорічний статистичний облік кількості сиріт у міських сиротинцях із зазначенням віку, адреси, причини перебування в закладі, мінімальної інформації про родину. На утримання дітей витрачалося: у 1933 році на 132 дитини – 2 злотих на особу щодень; у 1934 році на 140 дітей – 1,7 злотого; у 1935-у на 169 дітей – 1,35 злотого; у 1936-у на 142 дитини – 1,2 злотого.

Останні записи

“Я збираю чорні крапки і фарбую їх у біле”… Крапкові диво-історії Олени Сєргєєвої, що надихають
“Я збираю чорні крапки і фарбую їх у біле”… Крапкові диво-історії Олени Сєргєєвої, що надихають
Війна, як би це, можливо, дивно не звучало, відкриває нові сторінки натхнення, що дає сили і віру. Дає розуміння того, що нам є за що боротися. Це своєрідна мистецька “передова”,…
Цілями російських ракет в Україні стають унікальні об’єкти культурної спадщини
Цілями російських ракет в Україні стають унікальні об’єкти культурної спадщини
Російські варвари не лише вбивають людей, руйнують міста, а й нищать нашу культурну спадщину. Міністерство культури України оприлюднило попередній список об’єктів, які стали цілями російських ракет і бомб. Серед них…
Актриса Алла Жуковська. З відкритим серцем до світу
Актриса Алла Жуковська. З відкритим серцем до світу
Колеги казали, що в неї голівудська зовнішність і хороші акторські перспективи. Не отримавши ані звань, ані відзнак, вона назавжди залишилася в пам’яті близьких, колег, друзів і шанувальників — невтомною, харизматичною,…
“Безхазяйний” Корецький замок отримав шанс на друге життя
“Безхазяйний” Корецький замок отримав шанс на друге життя
Нещодавно депутати Корецької міської ради ухвалили рішення, що стурбувало шанувальників історико-культурної спадщини краю — затвердили акт інвентаризації, яким визнали громадську будівлю “Корецький замок” безхазяйним майном. Власне називати те, що залишилось…
Три сім’ї викупили занедбаний палац на Львівщині, аби відновити його
Три сім’ї викупили занедбаний палац на Львівщині, аби відновити його
У селі Підгірці на Львівщині три родини викупили занедбаний палац Яблоновських-Бруницьких із дендропарком площею 8 га, аби відновити його власними силами. У селі Підгірці на Львівщині три родини викупили занедбаний…
Ані кіно, ані молодіжного центру… Місце, де колись був кінотеатр, понад чверть віку заростає бур’янами
Ані кіно, ані молодіжного центру… Місце, де колись був кінотеатр, понад чверть віку заростає бур’янами
Будували довго, розвалили — швидко. Тепер на тому місці — сміттєзвалище із залишками фундаменту і втрамбована дорога до ресторану. Щодня цей “мальовничий пейзаж” спостерігають тисячі рівнян і гостей міста. А…
У стародавнє поліське село можна завітати в сучасних Сарнах
У стародавнє поліське село можна завітати в сучасних Сарнах
Перенестися на півтора-два століття назад, побувати в селянській хаті, млині й сільському шинку, відчути справжній колорит поліської глибинки можна, відвідавши історико-етнографічний музей просто неба в Сарнах. Унікальне поліське село ХІХ-початку…
Керамічні килими львівських під’їздів
Керамічні килими львівських під’їздів
Без підлог з керамічних плиток неможливо уявити собі під’їзди, вестибулі та сходові клітки львівських кам’яниць. У другій половині XIX ст. на зміну традиційним підлогам з дерева, кам’яним плитам та цегляним…
На Рівненщині були свої “Крути”
На Рівненщині були свої “Крути”
Щорічно 29 січня в Україні вшановують пам’ять київських студентів і бійців вільного козацтва, які загинули в 1918 році під час бою з більшовицькою армією Михайла Муравйова під Крутами. Виявляється, в…
Дубенський цвинтар у Рівному: живі історії за надгробками
Дубенський цвинтар у Рівному: живі історії за надгробками
Скорботний напис на надмогильній плиті… Короткі відомості про життєвий шлях спочилого у вічності нерідко привідкривають нам невідомі сторінки з історії Рівного. А інколи — задають нові загадки… Про розкриті й…
“Зима тривала пів року, а снігу було по коліна…”. Спогади львів’ян про те, якою колись була найхолодніша пора року
“Зима тривала пів року, а снігу було по коліна…”. Спогади львів’ян про те, якою колись була найхолодніша пора року
Це зараз ми звикли до помірних європейських погодних умов взимку: трішки снігу притрусить, а потім мінусова температура знову змінюється на “плюс”. А колись, як пригадують львів’яни, зими були справді суворими.…