Автор: Admin

За даними 1911 року, в дев’яти найбільших містах Волинської губернії було 15 кінематографів, причому найбільше в Рівному — три. Це були: електробіоскоп Берндта, біоскопи Бліндера, і “Новий мір”. Біоскоп — одна з назв кінопроєктора, за допомогою якого зображення проєктувалося на якусь площину — екран. У ті часи було вже чимало інженерів, які виготовляли за власними розробками такі проєктори. У різних країнах їх називали по-різному. У Франції — фонограф, у Англії — аніматограф, у Німеччині — біоскоп Складановського. Імовірно, апарат саме цього винахідника використовували в Рівному на зорі кінематографа.

У 1920-х роках у Рівному функціонувало п’ять кінотеатрів: “Ампір”, “Новий світ”, “Пріма”, кінематограф у театрі Зафрана, літній кінотеатр на “Гірці”. Найбільш поширеними були стрічки польських кінофабрик “Муза-фільм” і “Лехфільм”, львівської “Уфа-фільм”, “Штандарі-фільм Радіопікчерс” з Лондона, “Коламбія пікчерс”, “Парамаунт-фільм”, “Метроголденмейєр”, “Фоксфільм” — США. З аншлагами демонструвались фільми “Вогні великого міста” з Чапліним, “Американська трагедія”, “Капітан Блад”, фільм жахів “Опасниє вампіри”. Демонстрація фільмів “Девід Коперфільд” і “Мата Харі” тривала з аншлагом вісім днів поспіль.

Справжній кінобум у Рівному припав на 1970-1980-і роки. У місті налічувалось
вісім кінотеатрів. Причому один з них дитячий — “Малятко” — демонстрував казки та мультики. Найстарішим був кінотеатр “Партизан”. Найсучаснішим за тодішніми мірками був широкоформатний кінотеатр “Жовтень”. Його відкрили четвертого листопада 1967 року, приурочивши до чергової річниці більшовицької революції. Він став 51-м широкоформатним кінотеатром в Україні і найбільшим за розміром. При оздобленні будівлі уперше в Україні було використано білу і червону мармурову крихту. Відтоді всі найкасовіші стрічки демонструвались саме в “Жовтні”.

У 1914 році на вулицях Рівного з’явились перші авта. Першопрохідцями в цій справі були троє рівнян: лікар Бакинський (його легковик мав двигун потужністю 9 кінських сил), предводитель дворянства Андро (авто в 16 кінських сил), місцевий багатій Фрішберг (автівка в 32 кінських сили). Жодного мотоцикла на той період у місті ще не було зареєстровано. Натомість кількість велосипедистів невпинно зростала, попри також недешевий цей вид транспорту. Цікаво, що документ, який регламентує використання автомобілів “Про порядок руху автомобілів по місту Ровно”. міська дума ухвалила ще за три роки до появи перших автівок на вулицях міста — 19 липня 1911 року.

У 1934 році в Рівному збудовано нову дизельну міську електростанцію потужністю 564 кВт. За станом на 1937 рік вона обслуговувала 5 800 абонентів, що склало 42 відсотка від загальної кількості мешканців. Електрифіковано 57 відсотків будівель міста. Зниження тарифу (з 30-ти до 9-ти грош за кВт/годину) для промисловості значно збільшило кількість електрифікованих промислових підприємств. Зниження тарифу на неонову рекламу до 20 грош за кіловатгодину також сприяло яскравому освітленню вулиць міста. Перебудоване в післявоєнні роки приміщення електростанції на теперішній вулиці Кн. Володимира збереглося і нині належить підприємству “Рівнеобленерго”.