Музейна збірка Дубенського замку-фортеці, що на Рівненщині, поповнилася новими унікальними експонатами. Колекцію з 220-ти монет XVII століття передав заповіднику один з меценатів. “Цілий нумізматичний скарб днями офірував Дубенському замку наш земляк, заслужений лікар України, заступник генерального директора Міжнародної клініки відновного лікування у Трускавці (нині — Міжнародна реабілітаційна клініка Козявкіна), “права …
За інформацією Міністерства культури та інформаційної політики, з початку повномасштабного вторгнення до кінця червня 2024 року росія зруйнувала або пошкодила 1 085 пам’яток культурної спадщини України. Пошкоджень або цілковитого руйнування зазнали об’єкти у 18-ти областях. Російські варвари поставили за мету знищити не тільки населення України, а й історичні докази існування …
Проєкт реставрації палацу Красицьких у Володимирці на Рівненщині відібрали до національного архітектурного хакатону “100 ідей для міст”. Для 200-літьої пам’ятки мають розробити ескізи фасадів та внутрішніх приміщень, а також прорахувати орієнтовну вартість робіт. З отриманими матеріалами громада матиме можливість втілити проєкт в майбутньому. Як розповіла Суспільному начальниця відділу економіки та інвестицій Володимирецької …
На Рівненщині перевіряють стан збереження культових споруд, що є пам’ятками архітектури національного значення. Це робить комісія, утворена наказом Мінкульту. Начальник відділу охорони історико-культурної спадщини управління культури і туризму Рівненської ОДА Юрій Калітинський зазначив, що таку інвентаризацію розпочали вперше за 40 років. За його даними, в області є майже 50 храмів …
Порцелянову фабрику, що діяла на Рівненщині у місті Корець, відкрили 240 років тому. Її вважають першою фарфоровою мануфактурою в Україні й тогочасній Польщі. В обласному краєзнавчому музеї є колекція з 13 предметів посуду, виготовлених на початку ХІХ століття в Корці. Про заснування, роботу та занепад порцелянової фабрики розповіла завідувачка сектору впровадження цифрових …
На початок 1960-х років на Рівненщині закрили 124 церкви. Більшість з них з таких причин: аварійність приміщення – 14; віддали будівлю під школу (класи, майстерня, спортзал) – 23; під клуб (кінотеатр, будинки культури) – 29; під медпункт – 11 церков; під бібліотеку – 8 церков; під дитячий садок – 5 церков; на різні господарські потреби – 4 церкви. Закрито без причини (рішення, з якою метою використовувати приміщення, не прийнято) – 12 церков. Наприклад, Богоявленський собор у Острозі було закрито з метою його реорганізації в музей атеїзму, а Корецький собор мав перетворитися на кінотеатр.
У 1949 році перед уповноваженими облрад з питань релігій було поставлено завдання всебічно вивчити питання про кожну релігійну громаду та вишукати можливість для закриття деяких з них. Рекомендовано “за домовленістю з єпископами-правлячими архієреями, не допускати обслуговування одним священиком 2-3 парафій”. Храми, що стояли пустками понад рік, пропонувалося знімати з реєстрації. За станом на перше січня 1963 року з 336-и діючих православних церков було розібрано сім, 12 використовувалися як шкільні класи, аптека, цех з виготовлення квітів, зерносховище, склади.
У 1938 році на Рівненщині було 474 діючих православних храмів. За період 1941-1943 років відкрилося ще чотири. Внаслідок військових дій 1941-1944 років згоріло і було зруйновано 24 церкви в Рівненській області. У кінці 1940-х Волинсько-Рівненська єпархія за кількістю приходів стала однією з найбільших єпархій срср. У Рівненському, Гощанському, Межиріцькому, Корецькому та Демидівському районах кожне друге село мало свою церкву, а в шести північних районах – лише кожне шосте село. Станом на перше січня 1956 року на 499 сільських рад Рівненської області нараховувалося 406 церков.
Заєць з буряком і щука по-паризьки, індичка з чорницями і борщ моряцький, флячки, журеки і марципани… Гастрономічні дива на будь-який гаманець і смак. Але не тільки апетит до їжі “розігрівали” в клієнтів рівненські ресторації сто років тому. Міжвоєнні 1920-30-і називали епохою танго і джазу. А ще — добою кризи і …
Фондова збірка Державного історико-культурного заповідника м. Острога нараховує до вісьмидесяти тисяч музейних предметів, серед яких документальна, боністична, фалеристична, нумізматична спадщина, особисті речі, фотографії, листівки, книги, іконопис, живопис тощо, дає змогу досліджувати повсякдення нашого краю та українських земель у різні періоди нашої історії. Сьогодні, на другому році війни з російським окупантом, …
За царської Росії населення Волині поділялось на стани і групи: дворяни спадкові й особисті (переважно колишня польська або сполонізована шляхта), духовенство різних віросповідань, міські обивателі, а саме: почесні громадяни (спадкові й особисті), купці, міщани, ремісники (цехові), селяни, іноземні вихідці, дворові люди тощо. Частина представників колишньої польської шляхти, яка мешкала в містах і не зуміла довести своїх привілеїв (прав), зараховувалася до міських обивателів під назвою громадян західних губерній, а ті, які проживали у містечках, відносилися до розряду вільних сільських обивателів під назвою однодворців західних губерній.
За російської окупації перейменування назв вулиць Рівного здійснювалося з наміром увічнити вклад в історію царської Росії низки політичних і громадських діячів, що суперечило історичній традиції найменування вулиць. Зокрема, в зв’язку зі святкуванням 100-річного ювілею війни Росії з наполеонівською Францією в Рівному вулицю Німецьку перейменували на Бородінську, Литовський провулок – на вулицю Кутузовську, а Маломонопольна вулиця стала — Партизана Давидова. Напередодні Першої світової війни головну вулицю міста — Шосейну — перейменували на честь правлячої династії російських царів на Романівську.
