Автор: Admin

У 1914 році на вулицях Рівного з’явились перші авта. Першопрохідцями в цій справі були троє рівнян: лікар Бакинський (його легковик мав двигун потужністю 9 кінських сил), предводитель дворянства Андро (авто в 16 кінських сил), місцевий багатій Фрішберг (автівка в 32 кінських сили). Жодного мотоцикла на той період у місті ще не було зареєстровано. Натомість кількість велосипедистів невпинно зростала, попри також недешевий цей вид транспорту. Цікаво, що документ, який регламентує використання автомобілів “Про порядок руху автомобілів по місту Ровно”. міська дума ухвалила ще за три роки до появи перших автівок на вулицях міста — 19 липня 1911 року.

У 1934 році в Рівному збудовано нову дизельну міську електростанцію потужністю 564 кВт. За станом на 1937 рік вона обслуговувала 5 800 абонентів, що склало 42 відсотка від загальної кількості мешканців. Електрифіковано 57 відсотків будівель міста. Зниження тарифу (з 30-ти до 9-ти грош за кВт/годину) для промисловості значно збільшило кількість електрифікованих промислових підприємств. Зниження тарифу на неонову рекламу до 20 грош за кіловатгодину також сприяло яскравому освітленню вулиць міста. Перебудоване в післявоєнні роки приміщення електростанції на теперішній вулиці Кн. Володимира збереглося і нині належить підприємству “Рівнеобленерго”.

Телефонний зв’язок прийшов у Рівне на початку ХХ століття. У 1904 році абонентів у місті було всього 10. У 1908-у до мережі доєдналося місцеве пожежне товариство. Справжній телефонний бум припав на 1909 рік. На початок 1910-го абонентів налічувалося 142, що було лише трохи менше, ніж у губернському центрі. Першими користувачами були власники міста Любомирські, чиновники, заможні адвокати, лікарі, керівництво військового гарнізону. Питання будівництва загальної губернської мережі було порушено в 1911 році. Дозвіл Волинському губернському земству на влаштування та експлуатацію телефонної мережі між містами губернії надано в 1914-у.