Про видатного скульптора, уродженця Рівненщини, Томаша Оскара Сосновського нагадують у Рівненському обласному краєзнавчому музеї. Двадцять сьомого січня — 140-а річниця смерті унікального митця, чиї творіння викликають дивовижні й незабутні емоції.
Його тіло упокоїлося на одному з найстаріших і найкрасивіших некрополів Європи — Кампо Верано в Римі, а душа продовжує жити в нетлінних тволріннях. Томаша Оскара Сосновського називали римським скульптором, хоча народився він 12 грудня 1812 року на історичній Волині — у родинному маєтку в Новомалині, що неподалік Острога. Закінчивши Кременецький ліцей, продовжив навчання у мистецьких академіях Варшави, Берліна, Риму. Згодом, став професором скульптури в Академії Святого Луки в Римі. Був почесним академіком 24-х академій мистецтв світу.
Не маючи ані дружини, ані дітей, він цілковито віддався творчості, не шкодуючи коштів для закупівлі мармуру. Саме білий каррарський мармур був основним матеріалом його скульптур. І вони виходили в нього, наче живі. Здавалося, зараз дмухне вітерець і сколихне давньоримську тогу його героя. Саме в таке вбрання найчастіше “одягав” скульптор своїх персонажів. У його творчому доробку найбільша серед скульпторів ХІХ століття кількість робіт на релігійну тематику. Основною темою його робіт було зображення Богородиці, Ісуса Христа, різних святих. Відомі також його скульптурні портрети європейської знаті. Томаш Оскар Сосновський був одним із двох скульпторів, яким у 1870 році доручили виготовлення гіпсової форми та відливка черепа геніального Рафаеля.
У Рівненському обласному краєзнавчому музеї експонуються сім скульптур митця. Серед них: “Пієта” , “Невідома”, а також репліки античних статуй: “Арес”, “Аполлон Бельведерський”, “Спляча Аріадна”, “Брут Капітолійський” та “Сократ”. Є роботи Томаша Оскара Сосновського також у музеї Острозького заповідника в Острозі, у Кракові, Варшаві, Познані, Римі.
Французький дослідник Луїс Вейллот так писав про Сосновського (з книги В. Смочиньського “Спогади про польське паломництво до Риму в 1888 році” (W. Smoczyński „Wspomnienia o polskiej pielgrzymce do Rzymu w roku 1888”)):
“Скульптор-поляк володіє в Україні палацом, повним королівських коштовностей та більше як 4 000 підданих. Усе це залишив, щоб створювати скульптури в Римі, а праця над створенням цих скульптур спонукає його забути про турботу про себе та славу. Яку ж славу міг здобути собі скульптор у Франції, користуючись прибутками, які приносили його 4 000 підданих!.. Та він влаштував для себе майстерню, схожу на хлів. Не випускаючи долота з рук і не перестаючи працювати, підкріплюється шматком хліба або іноді якоюсь їжею, принесеною із загальної кухні. Ховається, якщо хтось прийде оглядати його роботи. Бачив його один раз. Добре польське обличчя, лагідне і чисте, але очі мають у собі життя незвичайне”.
Ці слова, як жодні інші, розкривають нам красу великої безкорисної душі скульптора, який понад усе в житті ставив мистецтво і жив задля нього.
Про життєву і творчу долю нашого талановитого земляка можна прочитати на сторінках РівнеРетроРитм.
Світлана КАЛЬКО
Загрузка...