Втрачено назавжди – Страница 4

“Лампочку Ілліча” в Рівному вперше засвітив князь Любомирський

Світлана Калько 13.02.2018 04.02.2019 Втрачено назавжди

Історичне приміщення першої рівненської електростанції назавжди зникло в нетрях навколобазарного кварталу за фасадом чергового торгово-офісного центру на вулиці Замковій. Унікальну для Рівного будівлю надійно заховали від очей рівнян, спотворивши її зовнішній вигляд і знищивши бодай згадку про непересічну подію в минулому нашого міста.

Театр Зафрана — архітектурна втрата Рівного

Світлана Калько 03.02.2018 04.02.2019 Втрачено назавжди

Ця споруда могла б стати однією з архітектурних перлин старого міста, якби дожила до наших днів. Її поява ознаменувала новий етап у культурному житті Рівного. За право виступати на її сцені змагалися десятки місцевих і приїжджих театральних труп.

У першій половині 1920-х
У першій половині 1920-х років Рівне стало місцем перебування біженців з совєтської України. Частину з них польська влада повертала назад до УРСР. Ті ж, кому пощастило залишитися, після шестимісячного перебування в Рівному отримували польський закордонний паспорт і вирушали далі в пошуках кращої долі за кордон. Певна кількість залишалася на території Волинського воєводства, в тому числі й у Рівному. Проте без польського громадянства ці особи не могли претендувати на робочі місця, відкривати власну справу тощо. Натомість польська влада в 1920-х роках активно здійснювала прийом документів від охочих стати громадянами Польщі.
За переписом 1931 року
За переписом 1931 року відбулося зростання загальної кількості мешканців у Рівному на трохи більше ніж у півтора рази. При цьому частка євреїв скоротилася з 71,1 відсотка в 1921 році до 55,98 відсотка, але подвоїлася частка поляків з 11,1 відсотка до 25,65 відсотка. Частка українців серед жителів волинських міст і надалі залишалася доволі низькою. У порівнянні з 1921 роком знизилася з 10,8 відсотка до 8,15. Суттєве посилення польської присутності в Рівному спричинене напливом переїжджаючих з внутрішніх польських воєводств. Натомість представники української та єврейської громади активно вирушали в еміграцію, головним чином заокеанську.
На початку 1930-х років
На початку 1930-х років понад половина мешканців Рівного були зайняті в промисловості, ремеслі, торгівлі та страхуванні. Значний відсоток задіяних у торгівлі традиційно становили євреї. Понад 20 відсотків рівнян працювали у суспільно-важливих сферах життя міста: органах державної влади та місцевого самоврядування, освітніх закладах, транспорті і зв’язку, охороні здоров’я, суспільних і релігійних установах. Трохи більше трьох відсотків працювали домашніми прислугами в заможних рівненських родинах. За матеріалами перепису 1931 року, лише трохи більше 10 відсотків мешканців міста були безробітними та такими, що не вказали місця праці.

Усі права застережено. Копіювання, передрук, інше поширення інформації, у тому числі окремих частин текстів чи зображень, розміщених на “РівнеРетроРитм”, без письмового дозволу редакції заборонено. Цитування будь-яких матеріалів, розміщених на “РівнеРетроРитм”, дозволяється за умови усного або друкованого посилання, а для інтернет-видань – обов’язкового прямого відкритого для пошукових систем гіперпосилання в першому або другому абзаці матеріалу на “РівнеРетроРитм”. Редакція може не поділяти думку авторів. Редакція залишає за собою право редагувати надані їй матеріали. За матеріали в рубриці “Блоги” редакція відповідальності не несе, оскільки їх публікують виключно автори блогів.