Над деякими сторічної давності правилами перевезення пасажирів сучасні рівняни тільки посміялися б. Утім, як свідчать архівні документи, колись вимоги до учасників дорожнього руху були набагато суворіші, ніж тепер.
На початку ХХ століття їх називали “циклістами”, вважали небезпечними диваками, і навіть забороняли з’являтися з таким видом транспорту в публічних місцях…
Зовні він дійсно нагадував метелик — невеличкий одномісний літальний апарат, за штурвалом якого був улюбленець російської публіки і самого імператора Миколи ІІ авіатор-рекордсмен Олександр Васильєв. Сто шість років тому він розпочав авіаційну історію Рівненщини, уперше піднявши літак над містом.
(Уперше опубліковано в газеті “Літопис Заходу” №9(438) від 28.02.2008. Оновлено. Доповнено.) Як сто один рік тому бельгійці оцінили рівненське пиво “Дипломом Большой награды”, який стосунок до варіння хмільного напою на Рівненщині мав всесвітньо відомий автор “Пригод бравого солдата Швейка” Ярослав Гашек та про інші цікавинки з історії Рівненського пивзаводу.
(Уперше опубліковано в газеті “Сім днів” 11.06.2004 року. Оновлено і доповнено) Сорок років тому в Рівному сталася жахлива подія, про причини якої й досі немає чіткої відповіді. Її пов’язували і з диверсією, і з містикою… Вона поламала людські долі й додала до історії міста ще одну трагічну сторінку.
Завершився масничний тиждень. Веселе народне свято з варениками-млинцями, чаюванням, народними забавами та конкурсами, зі спаленням опудала Зимоньки-Кострубоньки знову відзначають у Рівному. А старші рівняни ще пам’ятають іншу Масницю.
Про його справжнє ім’я дослідники сперечаються й досі. Точна дата смерті достеменно не відома, скупі факти біографії суперечливі. І навіть праху його не одразу судилося упокоїтися вічним сном — його ховали тричі. З огляду на сучасні новації в українському законодавстві, не виключено, що можуть потривожити й учетверте.
“Червонозоряні визволителі”, прогнавши з міста фашистських окупантів, заходилися наводити свої порядки. Дуже швидко місцевий люд зміг побачити справжнє обличчя визволителів.
Мітинг без містян, вітальний лист “вождю народів”, озброєні радянські вояки в храмі… Подробиці подій 74-річної давнини, про які стало можливим розповідати лише нині.
Таке диво тогочасної техніки як фотоапарат було далеко не в кожній хаті. Отож і фотографій, які залишили пам’ять про пошанівок ялинки, різдвяну гостину в рівненських домівках збереглося не так уже й багато. Ще менше зафіксувалося цих свят у бідніших родинах. Тому кожна збережена чорно-біла світлина є справжнім посланцем нашої історії, …
Старожили міста, іронізуючи над сучасними теплими зимами (раніше, мовляв, і снігу було більше, і морози міцніші), залюбки пригадують часи, коли лихоманка зимових розваг охоплювала не лише дітей, а й дорослих. Водночас шкодуючи, що нині Рівне втратило чимало з цих чудових зимових традицій. І не лише через теплі зими.
Коли і хто вперше започаткував традицію новорічних корпоративів, вочевидь, нині не скаже ніхто. Але те, що такі новорічно-різдвяні вечірки були звичаєвими в Рівному і сто років тому — достеменно відомо. Про це розповідають архівні документи, публікації в тогочасних газетах, спогади старожилів.
