Номінант однієї з найпрестижніших державних відзнак Польщі – “Хреста Заслуги” – виявляється колись жив у Рівному. І був цей чоловік звичайнісіньким доглядачем скверу.
В особовій справі рівнянина Сергія Листопада, що зберігається у фондах Державного архіву Рівненської області, є цікавий документ – Диплом про нагородження бронзовим “Хрестом Заслуги”. Цієї високої відзнаки Речі Посполитої пан Листопад був удостоєний 16 серпня 1938 року.
Сергій Листопад був доглядачем за міським сквером, що знаходився на тодішній вулиці Ягелонській (тепер Петра Могили, сквер імені Богомолова). Поруч із цим сквером розташовувалося одне з найбільших підприємств тогочасного Рівного – пивоварня “Бергшлосс”, а також були будівлі, які належали інженерам цього підприємства та його власнику Гершу Мейєру Пісюку.
Нажаль, нам мало відомо про самого Сергія Листопада. Як працівник, він був зарахований до штату магістрату міста, і всі основні розпорядження щодо роботи йому видавали за підписами повітового старости чи президента міста (посада на кшталт сучасного міського голови, – прим. авт). З документів особової справи відомо, що цей чоловік був неписьменним і замість власного підпису в окремих документах ставив відтиск свого пальця або три хрестики. А заяви за нього писав хтось інший, зазначаючи в поданні, що “за неписьменного Сергія Листопада писав…”.
Із заяви на ім’я президента міста, яку Сергій Листопад подав у січні 1939 року з проханням виділити йому 100 злотих позички, дізнаємося, що на його утриманні було восьмеро осіб сім’ї.
Дружина його перебувала в ув’язненні за незаконний перетин кордону. Тогочасна заробітна платня Сергія Листопада становила 70 злотих.
Ось такою простою, але, очевидно, дуже відповідальною в праці людиною, яка доглядала за одним із затишних скверів Рівного, був Сергій Листопад, якого уряд Польщі нагородив досить високою державною нагородою.
“Хрест Заслуги” було засновано розпорядженням Президента Польської Республіки (Другої Речі Посполитої) 23 червня 1923 року і вручалися особам, ”…які в період відродження польскої держави, виконуючи свої прямі обов’язки, а також обов’язки, що не належали до кола посадових, принесли значну користь республіці та її громадянам”. Однією із позицій вручення цієї відзнаки були високі виробничі досягнення. Чим ще, окрім посадових обов’язків, прислужився Сергій Листопад польській державі, невідомо.
“Хрест Заслуги” був трьох класів: золотий, срібний і бронзовий. У кожному класі нагородження могло бути зроблене до чотирьох разів. У дипломі Сергія Листопада зазначено, що це є перша нагорода. Право нагородження “Хрестом Заслуги” належало Президентові Польщі.
З другої половини 1925 року нагороджені особи (окрім іноземних громадян) повинні були внести до казни вартість виготовлення нагороди: за золотий хрест 18 злотих; за срібний — 12; за бронзовий – 6 злотих. Чи вносив кошти Сергій Листопад, невідомо. Нагороджені відзнакою мали право на пенсійне забезпечення.
Нажаль, у нас немає фотографії Сергія Листопада. Ми не знаємо, як склалася його подальша доля і доля його родини, чи пережили вони Другу світову війну, і чи довго красувався на грудях доглядача рівненського скверу чесно зароблений “Хрест Заслуги”. Але історія людських доль завжди має своє продовження, вона йде по спіралі, додаючи все більше нових подробиць, імен і фактів.
Загрузка...