Місцина, яка в Рівному носить назву Театральної площі, стала площею всього якихось піввіку тому. Вона встигла зазнати бомбувань і підривів, бачила розстріли і помпезні радянські паради. А таємниці її надр тепер назавжди поховані під склепіннями підземного торгового містечка.
Якою була в давнинучастина міста, де нині розкинулася Театральна площа, демонструють нам світлини з видами старого Рівного. Але, виявляється, під фундаментами старих будівель ховалася ще давніша історія нашого міста.
Підземні таємниці Театральної
Якби не будівництво підземного торгового містечка, можливо рівняни ніколи й не дізналися б, яким було давнє минуле Театральної площі. Пошуково-археологічні робти 2008-2010 років під час будівництва підземки призвели до цікавих відкриттів. Археологи визначили, що місце, де стоїть будівля театру, а також місцевість на північ від нього (у бік сучасної вулиці Сагайдачного) в давнину було заболоченою низовиною (підвали театру й досі потерпають від підтоплень, – прим. авт.), і міської забудови до ХVIII століття тут не було. Натомість на території розкопу дослідники виявили залишки поселень XV-XVI століть. Тоді містом ширилися чутки про небачений скарб, який буцімто знайшли археологи. Насправді він виявився відносно скромним, але не менш цінним історично. Понад 200 дрібних срібних монет, дбайливо загорнутих в тканину, знайшли науковці в ямці під залишками житлової будівлі. Дослідники встановили, що це монети Польщі, Великого Князівства Литовського та Прусії, викарбувані в період 1616-1637 років. На південь розкопок, у бік вулиці Соборної, виявили рештки давньої дороги XVI-XVII століть.
На місці нинішньої Театральної площі щільна міська забудова з’явилася в ХІХ столітті. На цій ділянці вулиці Шосейної (назва Соборної до 20-х років ХХ століття) стояли добротні цегляні будинки, залишки фундаментів яких археологи знайшли у верхніх шарах грунту. Зокрема натрапили на підвалини чи то аптеки, чи то лікарні, про що свідчили численні знайдені колби, пробірки, шприци, балони з-під кисню, термометр. На цьому відрізку головної вулиці міста були готелі, ресторани, перукарні, майстерні.
Тут завжди було гамірно і людно. Перші поверхи будинків зазвичай займали магазини. Тут знаходився знаменитий магазин російського купця Лавра Журавльова. За розкішним хутром, тканинами, порцеляновим посудом, чорною ікрою сюди з’їжджалися покупці мало не з усієї губернії. Низка торгових закладів тягнулася аж до району нинішнього ринку. Такою майбутня площа була до 1941-го року, доки не зазнала значних руйнувань під час бомбардувань.
Кривава історія Театральної
Квартали, прилеглі до залізниці, військове містечко і центр міста — район сучасної Театральної площі, вулиць Пересопницької, Шкільної — дуже постраждали 22-го червня 1941 року під час бомбардування і масової пожежі, що воно спричинило. Німці розчистили руїни, утворивши в центрі міста майданчик, на якому влаштовували військові муштри, огляди військ, сюди зганяли місцеве населення для зачитування наказів, тут збирали для відправки до Німеччини тощо. Як розповідають старожили, незадовго до визволення німці, відчуваючи наближення радянської армії, об’їжджали околиці міста та наказували населенню зібратися на майдані, де нині Театральна площа. Однак не всі місцеві повелися на такі “запрошення”, пам’ятаючи про долю рівненських євреїв. Тих, які все ж таки прийшли, фашисти розстрілювали або вивозили в невідомому напрямку, і більше про них ніхто не чув.
Тут же розташовувався ресторан для німців “Дойчегоф”, який, як вважають дослідники, частенько відвідував радянський диверсант Микола Кузнєцов. Будівля ресторану стояла приблизно на тому місці, де нині чотириповерхівка на розі Соборної-Сагайдачного, в якій колись був ресторан “Україна”. Колишній “Дойчегоф”, після війни перейменований в ресторан “Весна”, зустрічав відвідувачів практично аж до завершення будівництва драмтеатру в 1960-у.
Але найстрашніше — у цій місцині в 1942-1943 роках нацисти влаштовували публiчнi страти українців. У 1944-у тут стратили підпільників з організації Терентія Новака. Старожили Рівного зокрема розповідають, як 14 квітня 1943 року, якраз на Великдень, коли з Свято-Воскресенського собору рушив хресний хід, німці погнали всіх на майдан. Люди вирішили, що їх розстрілюватимуть, але на майдані побачили вже розстріляних людей. Це була така акція залякування. Пізніше криваву естафету підхопила радянська влада. На цьому ж майдані (всього за кілька метрів від того місця, де нині пам’ятник Уласові Самчуку, як твердять старожили) четвертого січня 1945 року “енкаведисти” влаштували показову страту вояків УПА. Для залякування місцевого населення тіла вісьмох страчених українських патріотів не дозволяли прибирати кілька днів. У 1997 році на місці страти відкрито пам’ятний знак, який нині закріпили на будівлі готелю “Україна” зі сторони вулиці Соборної.
У 1945 році на частково очищеній від руїн площі встановили пам’ятник Сталіну, який в новорічну ніч з 1946-го на 1947-й рік підірвали місцеві патріоти. Але вранці там височів новий пам’ятник, який влада терміново перевезла від Будинку офіцерів. Щоправда, як крадькома жартували рівняни, Сталіна за ніч “роздягли”. Бо на підірваному постаменті він був у шинелі, а на новому — у кителі.
Площа парадів і театру
Після засудження культу особи Сталіна монумент “вождя народів” прибрали. Поступово зносили старі та зруйновані будинки. На майдані облаштували сквер. З середини 50-х років місцевість почали активно забудовувати. Так з’явився готель “Україна”.
А в 1960-у гостинно відчинив свої двері новозбудований драмтеатр. Відтоді площа стала називатися Театральною. На місці, де був ресторан “Весна” (у війну “Дойчегоф”) звели житлову чотириповерхівку з рестораном “Україна”. Кажуть, що його внутрішнє облаштування нагадувало колишній ресторан “Весна” — він також був двоярусний, з танцювальним майданчиком на першому поверсі, з колонами.
До побудови в Рівному площі імені Леніна (нині майдан Незалежності) в 1967 році, Театральна незмінно приймала паради 7 листопада і 1 травня. Трибуну для місцевих партгоспкерівників встановлювали навіть тоді, коли будівництво театру ще не було завершено. Також там до 1967 року встановлювали головну ялинку міста.
У 2004-у на площі встановили пам’ятник письменнику Уласу Самчуку. У 2010 році завершено реконструкцію площі та відкрито підземний торговий центр “Театральний”. Сучасні будні Театральної можливо й не такі цікаві, як у минулому. Однак небайдужий до історії міста рівнянин, прямуючи цією місциною, навряд чи може сподіватися, що нерозкриті таємниці, які поглинуло підземне торгове містечко, таки дочекаються своїх відкривачів.
Фото з фондів РОКМ та особистого архіву автора
Загрузка...