Скандальну судову справу щодо розірвання договору з орендарем одного з найстаріших будинків Рівного, що на вулиці 16 Липня, 59, нині розглядає Господарський апеляційний суд. Хто знайде міцніші аргументи, щоб переконати місцеву Феміду “розплющити” очі, стане відомо за тиждень.
Нагадаємо, що суд першої інстанції, куди позивалась міська влада щодо розірвання договору з товариством “Русана Плюс” став на бік орендаря. Однак управління комунальною власністю виконкому Рівненської міськради подало апеляцію на це рішення, адже міська влада хоче повернути об’єкт культурної спадщини в користування громади міста. Попередньо орендар має відновити будівлю на вулицю 16 Липня, 59.
Спонукати місцеву Феміду в образі суддів Північно-Західного апеляційного господарського суду “відкрити” очі й ухвалити справедливе рішення прийшли небайдужі рівняни, серед яких історики, краєзнавці й мистецтвознавці, архітектори.
Власне, “показати єдність навколо наших цінностей” і “спільними зусиллями зберегти історичну спадщину міста” напередодні суду закликав рівнян на своїй сторінці у фейсбуці міський голова Рівного Олександр Третяк.
Хоча пікетувальників під судом було небагато, однак вони заявили, що створено ініціативну групу для організації громадських слухань і працюють над порядком денним. Один із учасників акції рівненський архітектор Володимир Фомін зазначив, що стурбований тим, як у Рівному обходяться з об’єктами культурної спадщини, а також тим, що досі в місті немає історико-архітектурного опорного плану.
У Рівному ситуація з архітектурною, історичною спадщиною погана, – каже Володимир Фомін. – Якщо подивитись на інші міста, наприклад, Ужгород… Там навіть до тих кварталів, які ми називаємо трущобами, руїнами, підходять креативно. Частина реставрується, а частина цікаво “обігрується”, навіть без ремонту. І воно працює як цікавий громадський простір, і для бізнесу цікаво. У нас же дивляться на все виключно з бізнесової точки зору — що можна побудувати, щоб отримати зиск. Те, що орендар зруйнував історичну будівлю — це нонсенс. Я підтримую дії громади щодо збереження історичної забудови, зокрема по вулиці 16 Липня, в центрі міста… Тим, хто каже, що будівля не має цінності, скажу таке. Якби це було у Львові чи Парижі, то можна було б і не звертати уваги на цю забудову. А для Рівного це цінність. Ті, хто в нас розказує, що це руїна і не підлягає відновленню, то, на мою думку, це ті, кому заплатили і вони розкручують цю думку. От, наприклад, в Парижі (моя сестра працює там архітектором) підхід такий. Якщо є якась рядова стара будівля, що не становить історичної цінності, то залишають її фасадну частину нечепаною, а всередині перебудовують. Нині можна зберегти і “Русану”, і корпус музшколи. Моя думка, як архітектора, залишити фасад і контур будівлі (про другий корпус музшколи, – прим. авт.), зробити капремонт і перепланувати всередині. І ми отримаємо і збережену будівлю, і нове функціональне приміщення для музшколи. Звісно, це фінанси, але якщо є бажання, то зробити можна.
Викладач НУВГП історик і краєзнавець Олександр Крупка розповів, чому прийшов до приміщення суду:
Мені як людині, яка популяризує нашу історичну спадщину серед школярів і студентів, дуже прикро, коли зникає черговий об’єкт вивчення. Разом з ним ми втрачаємо частину своєї історії і самобутності. Ми повинні жити в просторі, де зберігається історична спадщина і, будуючи нове, не руйнувати старе. На жаль, у Рівному за останні кілька десятків років планомірно знищуються пам’ятки, починаючи від забудови ХІХ століття і закінчуючи ХХ століттям. Рівне є недобрим прикладом як комерція і вигода окремих підприємців перемагає громадський і, за великим рахунком, державницький підхід. Бо наша маленька рівненська громада є частиною України, і в ній теж формується і місцевий патріотизм, і загальноукраїнський. Він має базуватися на відчутті наших традицій, а для цього треба матеріальна спадщина. Ми ще не вміємо захищати цю спадщину, принаймні недостатньо для цього робимо. Перемагають інші інтереси, і це серйозний виклик нам, рівнянам. А нам усім жити в цьому місті.
Серед учасників акції розгорнулась жвава дискусія щодо проблем збереження культурної спадщини, зокрема історичної забудови міста. Зокрема говорили про те, що в Рівному лічені пам’ятки мають належним чином оформлені охоронні паспорти. Основа паспорту — посилання на дослідження тієї чи іншої пам’ятки. Паспорт, який не посилається на дослідження, можна завжди скасувати, тим самим позбавивши об’єкт статусу пам’ятки.
До речі, саме цього через суд добивається ТзОВ “Русана Плюс” щодо будівлі на 16 Липня, 59. Наразі, як пояснив начальник відділу охорони історико-культурної спадщини управління культури і туризму Рівненської ОДА Юрій Калітинський, судовий процес триває. Однак зазначив, що про дату чергового засідання йому ніхто не повідомляв. На запитання щодо паспортизації будинку на 16 Липня, 59 як нововиявленого об’єкту культурної спадщини відповів, що з приводу затвердження такого паспорту до них як органу охорони культурної спадщини ніхто не звертався. І нагадав, що законом передбачено три роки з початку взяття на облік на виготовлення паспорта. У противному разі об’єкт втрачає статус пам’ятки. Тобто будинок на 16 Липня має ще фактично рік і майже три місяці, щоб підтвердити свій статус.
А тим часом колегія суддів у складі головуючої судді Анжели Маціщук, суддів Ганни Олексюк та Андрія Василишина слухала сторони процесу.
Начальниця відділу правового регулювання міського управління комунальною власністю Ірина Борисова, яка представляє позивача, пояснила, що в документах, доданих до позовної заяви, є докази погіршення орендарем стану комунального майна. Зокрема це висновок спеціальної комісії, створеної за розпорядженням міського голови, яка обстежувала будинок:
У ньому ідеться, що було проведено демонтаж несучих стін та міжповерхового перекриття, встановлені підпірні конструкії для підтримування покрівлі. Згідно з документами приміщення має два поверхи, але було встановлено відсутність поверховості та підлоги, перегородок і перекриття. Це і підтверджує факт погіршення стану майна та його знищення. Тому ми вважаємо, що орендар при використанні цього об’єкту і користуючись своїм правом на відновлення майна, не скористався цим правом, а навпаки погіршив його стан. У матеріалах справи наявні лише акти виконаних робіт, вони свідчать лише про демонтаж конструкцій та вивезення сміття. Суд (першої інстанції, – прим. авт.) не врахував ці обставини та вважав, що управлінням комунальною власністю (орендодавцем) не доведено факт погіршення стану майна і порушення умов договору оренди відповідачем. Просимо суд вважати дане рішення незаконним, необ’єктивним та прийняти інше рішення.
Керівниця управління комунальною власністю міста Олеся Смоловик додала:
Орендар порушив обов’язки, передбачені договором щодо утримання майна, цільового використання майна, і відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України, ми вважаємо, що це істотне порушення умов договору, що є підставою для розірвання такого договору. У зв’язку з чим просимо скасувати рішення суду першої інстанції.
Представник ТзОВ “Русана Плюс” Андрій Таборовець наполягав на правоті його клієнтів:
– Станом на сьогодні орендар виконує всі покладені на нього договором оренди обов’язки. Було вжито заходи щодо забезпечення безпеки, вноситься вчасно і в повному обсязі орендна плата. Є відповідна угода, якою продовжено термін дії договору оренди, і орендар має намір в подальшому використовувати приміщення за цільовим призначенням.
Водночас, на думку головуючої судді, у позовній заяві нечітко сформульовано підстави для вимог розірвання оренди та відновлення приміщення. Вона намагалась з’ясувати, чому сторони не провели незалежну експертизу, яка б визначила. чи будівля руйнується, а чи навпаки — ремонтується. Відтак суд дав запит сторонам щодо експертизи, яка може довести, або спростувати, що роботи, проведені орендарем з 2015 року, спричинили погіршення стану історичної будівлі, чи покращення. Чи потрібна така експертиза в якості доказу, сторони мають повідомити суд 28 вересня під час продовження засідання. Якщо експертиза не потрібна, то суд при постановці рішення виходитиме з наявних нині доказів.
Заступниця міського голови Рівного Марина Кузмічова зазначила, що наразі не знає, чи в програмах діяльності управління комунальною власністю закладено кошти на подібні витрати, але за день-два після вивчення цього питання знатиме. Жодних прогнозів щодо рішення суду вона не давала, але зазначила, що принаймні втішає, що відбувається повноцінний судовий процес, а не за 10 хвилин, як попередній. Тож під час дебатів є шанс переконати суддів.
За словами Марини Кузмічової, в разі виграшу в апеляції міська влада буде шукати більш відповідального орендаря та менеджера. Не відкидає імовірності залучення іноземних грантів, щоб облаштувати в занедбаній будівлі справжній історико-культурний простір.
А поки що вирішення долі історичного будинку поставлено на паузу. Чи стане воно жирною крапкою у сподіваннях рівнян, а чи дасть надію на збереження історичного обличчя Рівного, стане відомо невдовзі.
Загрузка...