Свято Водохреща в міжвоєнному Рівному відзначали на Усті. До урочистої хресної ходи долучались і католики, і військові оркестри Рівненського гарнізону. Вояки салютували пострілами з рушниць і випускали в небо голубів. Так відбувалось до кінця 1930-х років, доки в місто не прийшла радянська влада. Під час німецької окупації водосвяття на Усті знову дозволили. У післявоєнні роки, коли почали масово закривати храми, заборонили хресні ходи, і воду в Усті вже не освячували. Її береги почали “окультурювати”, засаджуючи деревами, вкриваючи асфальтом і бетоном.