За царської Росії населення

За царської Росії населення Волині поділялось на стани і групи: дворяни спадкові й особисті (переважно колишня польська або сполонізована шляхта), духовенство різних віросповідань, міські обивателі, а саме: почесні громадяни (спадкові й особисті), купці, міщани, ремісники (цехові), селяни, іноземні вихідці, дворові люди тощо. Частина представників колишньої польської шляхти, яка мешкала в містах і не зуміла довести своїх привілеїв (прав), зараховувалася до міських обивателів під назвою громадян західних губерній, а ті, які проживали у містечках, відносилися до розряду вільних сільських обивателів під назвою однодворців західних губерній.

За російської окупації

За російської окупації перейменування назв вулиць Рівного здійснювалося з наміром увічнити вклад в історію царської Росії низки політичних і громадських діячів, що суперечило історичній традиції найменування вулиць. Зокрема, в зв’язку зі святкуванням 100-річного ювілею війни Росії з наполеонівською Францією в Рівному вулицю Німецьку перейменували на Бородінську, Литовський провулок – на вулицю Кутузовську, а Маломонопольна вулиця стала — Партизана Давидова. Напередодні Першої світової війни головну вулицю міста — Шосейну — перейменували на честь правлячої династії російських царів на Романівську.

Рівненська міська дума

Рівненська міська дума в 1900 році регламентувала застосування матеріалу, з якого дозволялось зводити покрівлі житлових будівель. У кварталах кам’яної забудови це мало бути залізо, цинк, черепиця або толь, а в кварталах дерев’яної забудови, окрім вказаних, ще й ґонт. Солом’яні покрівлі були заборонені по всьому місту. За спеціальним розпорядженням міської думи кожен домовласник повинен був установити на своєму будинку або огорожі садиби таблицю з чіткими позначеннями імені та прізвища власника чи назви установи, а також нумерації будинку по вулиці. Це диктувалося й необхідністю краще організувати збір податків з власників нерухомості.

Занедбаний маєток графині Шувалової на Рівненщині: які плани має влада та чому дійшло до суду

Маєток графині Шувалової у місті Дубно на Рівненщині якщо і будуть відновлювати, то шукатимуть під це грантові гроші. Також остаточного рішення, який заклад там організувати — немає. Про це Суспільному повідомили у міській раді. Із 2020 року маєток знаходиться у власності громади міста. До повномасштабного вторгнення влада заявляла про плани …

Мінкульт перевірить, як на Рівненщині охороняють національні й місцеві пам’ятки

Міністерство культури та інформполітики України в 2024 році планує перевірити, як на Рівненщині виконують закон про охорону культурної спадщини. Нині в області за даними управління культури і туризму РОДА налічується 44 пам’ятки національного значення та 163 — місцевого. Про інвентаризацію Мінкультом об’єктів культурної спадщини області та їхній стан цьогоріч попередила …

Подвиг захисників Маріуполя показали через виставку в музеї в Рівному

У Рівненському краєзнавчому музеї 18 січня відкрили виставку “Азов. Янголи Маріуполя”. Експозицію присвячено героїчному подвигу бійців окремого загону спеціального призначення Національної Гвардії України “Азов”. Сформували її зі світлин та історій життя близько двох сотень “азовців”-оборонців Маріуполя, які загинули, захищаючи це українське місто. Ініціатором та співорганізатором серії виставок стала ГО “Родина …

За даними 1911 року

За даними 1911 року, в дев’яти найбільших містах Волинської губернії було 15 кінематографів, причому найбільше в Рівному — три. Це були: електробіоскоп Берндта, біоскопи Бліндера, і “Новий мір”. Біоскоп — одна з назв кінопроєктора, за допомогою якого зображення проєктувалося на якусь площину — екран. У ті часи було вже чимало інженерів, які виготовляли за власними розробками такі проєктори. У різних країнах їх називали по-різному. У Франції — фонограф, у Англії — аніматограф, у Німеччині — біоскоп Складановського. Імовірно, апарат саме цього винахідника використовували в Рівному на зорі кінематографа.

У 1920-х роках

У 1920-х роках у Рівному функціонувало п’ять кінотеатрів: “Ампір”, “Новий світ”, “Пріма”, кінематограф у театрі Зафрана, літній кінотеатр на “Гірці”. Найбільш поширеними були стрічки польських кінофабрик “Муза-фільм” і “Лехфільм”, львівської “Уфа-фільм”, “Штандарі-фільм Радіопікчерс” з Лондона, “Коламбія пікчерс”, “Парамаунт-фільм”, “Метроголденмейєр”, “Фоксфільм” — США. З аншлагами демонструвались фільми “Вогні великого міста” з Чапліним, “Американська трагедія”, “Капітан Блад”, фільм жахів “Опасниє вампіри”. Демонстрація фільмів “Девід Коперфільд” і “Мата Харі” тривала з аншлагом вісім днів поспіль.

Справжній кінобум

Справжній кінобум у Рівному припав на 1970-1980-і роки. У місті налічувалось
вісім кінотеатрів. Причому один з них дитячий — “Малятко” — демонстрував казки та мультики. Найстарішим був кінотеатр “Партизан”. Найсучаснішим за тодішніми мірками був широкоформатний кінотеатр “Жовтень”. Його відкрили четвертого листопада 1967 року, приурочивши до чергової річниці більшовицької революції. Він став 51-м широкоформатним кінотеатром в Україні і найбільшим за розміром. При оздобленні будівлі уперше в Україні було використано білу і червону мармурову крихту. Відтоді всі найкасовіші стрічки демонструвались саме в “Жовтні”.

Почаївська лавра у спогадах Миколи Костомарова

Успенська Почаївська лавра протягом століть привертала увагу не лише віруючих, але й численних науковців, письменників, художників. Їх приваблювала довершеність монастирської архітектури та специфічне місце розташування обителі на Преславній Горі Почаївській. Першим українським науковцем, якого покликала до себе Почаївська обитель, став визначний громадський діяч, історик та літератор Микола Іванович Костомаров. В …

Ймовірно, була садиба заможного боярина: що знайшли археологи на поселенні Княжої доби у Рівному

У Рівному археологи під час розкопок поселень Княжої доби у мікрорайоні Боярка знайшли садибу заможного боярина. Про це свідчать індивідуальні знахідки, які непритаманні для сільського населення, а більше — для княжих столиць або фортець — ключі, уламки скляних браслетів, підвіска-лунниця, скроневе кільце, кістяний гребінь, натільні хрестики. Як розповів Суспільному науковий …

На Рівненщині перепоховали рештки черниць, які знайшли під час розкопок монастиря

На Рівненщині перепоховали рештки черниць, які виявили археологи під час розкопок території колишнього Свято-Вознесенського жіночого монастиря на острові Дубовець. Поховання монахинь датують XVIII-початком XIX століття. Під час досліджень знайшли рештки восьми людей. Про це Суспільному 19 жовтня розповів завідувач відділу історії Державного історико-культурного заповідника Дубна Юрій Пшеничний. 300-літнє поховання черниць …