На початок 1960-х років

На початок 1960-х років на Рівненщині закрили 124 церкви. Більшість з них з таких причин: аварійність приміщення – 14; віддали будівлю під школу (класи, майстерня, спортзал) – 23; під клуб (кінотеатр, будинки культури) – 29; під медпункт – 11 церков; під бібліотеку – 8 церков; під дитячий садок – 5 церков; на різні господарські потреби – 4 церкви. Закрито без причини (рішення, з якою метою використовувати приміщення, не прийнято) – 12 церков. Наприклад, Богоявленський собор у Острозі було закрито з метою його реорганізації в музей атеїзму, а Корецький собор мав перетворитися на кінотеатр.

У 1949 році перед уповноваженими

У 1949 році перед уповноваженими облрад з питань релігій було поставлено завдання всебічно вивчити питання про кожну релігійну громаду та вишукати можливість для закриття деяких з них. Рекомендовано “за домовленістю з єпископами-правлячими архієреями, не допускати обслуговування одним священиком 2-3 парафій”. Храми, що стояли пустками понад рік, пропонувалося знімати з реєстрації. За станом на перше січня 1963 року з 336-и діючих православних церков було розібрано сім, 12 використовувалися як шкільні класи, аптека, цех з виготовлення квітів, зерносховище, склади.

У 1938 році на Рівненщині

У 1938 році на Рівненщині було 474 діючих православних храмів. За період 1941-1943 років відкрилося ще чотири. Внаслідок військових дій 1941-1944 років згоріло і було зруйновано 24 церкви в Рівненській області. У кінці 1940-х Волинсько-Рівненська єпархія за кількістю приходів стала однією з найбільших єпархій срср. У Рівненському, Гощанському, Межиріцькому, Корецькому та Демидівському районах кожне друге село мало свою церкву, а в шести північних районах – лише кожне шосте село. Станом на перше січня 1956 року на 499 сільських рад Рівненської області нараховувалося 406 церков.

Як смакувало міжвоєнне Рівне, або Гастротур у минуле

Заєць з буряком і щука по-паризьки, індичка з чорницями і борщ моряцький, флячки, журеки і марципани… Гастрономічні дива на будь-який гаманець і смак. Але не тільки апетит до їжі “розігрівали” в клієнтів рівненські ресторації сто років тому. Міжвоєнні 1920-30-і називали епохою танго і джазу. А ще — добою кризи і …

Окупаційний карбованець 1941-1944 років (до 80-річчя вигнання нацистських окупантів з міста Острога та Рівненщини)

Фондова збірка Державного історико-культурного заповідника м. Острога нараховує до вісьмидесяти тисяч музейних предметів, серед яких документальна, боністична, фалеристична, нумізматична спадщина, особисті речі, фотографії, листівки, книги, іконопис, живопис тощо, дає змогу досліджувати повсякдення нашого краю та українських земель у різні періоди нашої історії. Сьогодні, на другому році війни з російським окупантом, …

За царської Росії населення

За царської Росії населення Волині поділялось на стани і групи: дворяни спадкові й особисті (переважно колишня польська або сполонізована шляхта), духовенство різних віросповідань, міські обивателі, а саме: почесні громадяни (спадкові й особисті), купці, міщани, ремісники (цехові), селяни, іноземні вихідці, дворові люди тощо. Частина представників колишньої польської шляхти, яка мешкала в містах і не зуміла довести своїх привілеїв (прав), зараховувалася до міських обивателів під назвою громадян західних губерній, а ті, які проживали у містечках, відносилися до розряду вільних сільських обивателів під назвою однодворців західних губерній.

За російської окупації

За російської окупації перейменування назв вулиць Рівного здійснювалося з наміром увічнити вклад в історію царської Росії низки політичних і громадських діячів, що суперечило історичній традиції найменування вулиць. Зокрема, в зв’язку зі святкуванням 100-річного ювілею війни Росії з наполеонівською Францією в Рівному вулицю Німецьку перейменували на Бородінську, Литовський провулок – на вулицю Кутузовську, а Маломонопольна вулиця стала — Партизана Давидова. Напередодні Першої світової війни головну вулицю міста — Шосейну — перейменували на честь правлячої династії російських царів на Романівську.

Рівненська міська дума

Рівненська міська дума в 1900 році регламентувала застосування матеріалу, з якого дозволялось зводити покрівлі житлових будівель. У кварталах кам’яної забудови це мало бути залізо, цинк, черепиця або толь, а в кварталах дерев’яної забудови, окрім вказаних, ще й ґонт. Солом’яні покрівлі були заборонені по всьому місту. За спеціальним розпорядженням міської думи кожен домовласник повинен був установити на своєму будинку або огорожі садиби таблицю з чіткими позначеннями імені та прізвища власника чи назви установи, а також нумерації будинку по вулиці. Це диктувалося й необхідністю краще організувати збір податків з власників нерухомості.

Занедбаний маєток графині Шувалової на Рівненщині: які плани має влада та чому дійшло до суду

Маєток графині Шувалової у місті Дубно на Рівненщині якщо і будуть відновлювати, то шукатимуть під це грантові гроші. Також остаточного рішення, який заклад там організувати — немає. Про це Суспільному повідомили у міській раді. Із 2020 року маєток знаходиться у власності громади міста. До повномасштабного вторгнення влада заявляла про плани …

Мінкульт перевірить, як на Рівненщині охороняють національні й місцеві пам’ятки

Міністерство культури та інформполітики України в 2024 році планує перевірити, як на Рівненщині виконують закон про охорону культурної спадщини. Нині в області за даними управління культури і туризму РОДА налічується 44 пам’ятки національного значення та 163 — місцевого. Про інвентаризацію Мінкультом об’єктів культурної спадщини області та їхній стан цьогоріч попередила …

Подвиг захисників Маріуполя показали через виставку в музеї в Рівному

У Рівненському краєзнавчому музеї 18 січня відкрили виставку “Азов. Янголи Маріуполя”. Експозицію присвячено героїчному подвигу бійців окремого загону спеціального призначення Національної Гвардії України “Азов”. Сформували її зі світлин та історій життя близько двох сотень “азовців”-оборонців Маріуполя, які загинули, захищаючи це українське місто. Ініціатором та співорганізатором серії виставок стала ГО “Родина …

За даними 1911 року

За даними 1911 року, в дев’яти найбільших містах Волинської губернії було 15 кінематографів, причому найбільше в Рівному — три. Це були: електробіоскоп Берндта, біоскопи Бліндера, і “Новий мір”. Біоскоп — одна з назв кінопроєктора, за допомогою якого зображення проєктувалося на якусь площину — екран. У ті часи було вже чимало інженерів, які виготовляли за власними розробками такі проєктори. У різних країнах їх називали по-різному. У Франції — фонограф, у Англії — аніматограф, у Німеччині — біоскоп Складановського. Імовірно, апарат саме цього винахідника використовували в Рівному на зорі кінематографа.