Понад 78 тисяч експонатів: у музеї на Рівненщині оцифровують фондову колекцію

На Рівненщині у державному історико-культурному заповіднику Острога оцифровують фондову колекцію, яка налічує понад 78 тисяч експонатів. Гроші на сканування музейних екземплярів отримали завдяки гранту, який організувала ГО “Братство імені князів Острозьких” спільно з Інститутом ім. Ґете та МЗС Німеччини. Серед експонатів — ікона Апостола з апостольського іконостаса. “Вона надійшла у …

Назви рівненських вулиць…

Назви рівненських вулиць — чи не основні історичні “об’єкти”, що збереглися до наших днів і доносять до нас правду про минувшину міста. “Сверблячка” перейменувань, на щастя, не зачепила багато старовинних вулиць Рівного, й вони змогли зберегти свої історичні споконвічні назви — Замкова, Шкільна, Литовська, Словацького, Межова, Біла, Крейдяна, Глибока, Коротка, Гарна. Водночас декотрі історичні провулки і вулички назавжди зникли з карти міста або були перейменовані як от Вартова (Гауптвахтна), Гандльова, Колейова, провулок Княжий, провулок Стрілецький, Круча.

Серед рівненських вулиць…

Серед рівненських вулиць рекордсменкою з перейменувань є сучасна Соборна, яка змінювала назву десять разів. Її перша відома назва — Головна, потім Шосова. На початку ХХ століття недовго носила назву Романівська. З 20-х років ХХ століття вона стала Третього Травня — з нагоди ухвалення першої польської Конституції 1791 року. У 1941 році вулиця стала Гітлерштрассе, потім — Герінга, згодом — Німецькою. З 1944-го і до середини 1950-х побула вулицею Сталіна, потім — Ленінською. І нарешті на початку 90-х років, уже за незалежної України вулиця отримала назву Соборної.

Понад сім разів…

Понад сім разів змінювала назву сучасна вулиця Симона Петлюри. Здавна вона відома як Аптекарська. На межі ХІХ-ХХ століть вулицю перейменували на Гоголівську. За польської влади — на 13 Дивізії. У 1939-у вона стала Червоноармійською. Німецькі окупанти назвали її СС-штрассе. Після війни знову повернули назву Червоноармійська. Старожили міста називають ще одну, неофіційну, назву цієї вулиці — Конторська. Через те, що в 1930-і роки на ній розміщувалося десятки різних контор. Зокрема, 12 банків і кас. У 1993-у отримала нинішню назву — Симона Петлюри.

Фото старого Рівного: у краєзнавчому музеї почали сканувати колекцію негативів

“Корпус штани, коли ще Гулю не поставили”, “чиста Устя”, “мала театралка”, гастроном, де продавали “найсмачнішу у місті каву” та перші в Рівному дев’ятиповерхівка й іномарка, яку сприйняли за тюнінговану “Волгу”. Так у Facebook коментують фотографії Василя Філоненка з колекції Рівненського обласного краєзнавчого музею. Їх виставив старший науковий співробітник Віктор Луц, …

Сезон новорічно-різдвяних…

Сезон новорічно-різдвяних гулянь у міжвоєнному Рівному починався в грудні, а закінчувався, як і нині, на Водохреще. Одні рівняни відзначали новорічно-різдвяні свята за григоріанським календарем, інші — за юліанським. За свідченням тогочасної преси, в містах Різдво відзначали здебільшого 25 грудня, а в селах — 7 січня. Одним із найулюбленіших смаколиків, як у православних, так і в католиків, була кутя, заправлена медом, горіхами і родзинками. Кульмінаційним моментом католицького свята був звичай ділитися пісним борошняним хлібчиком, випеченим тонюсіньким шаром — оплатком.

Новий рік у міжвоєнному…

Новий рік у міжвоєнному Рівному за польським звичаєм називався святом Святого Сильвестра. На Сильвестра влаштовували новорічні бали-маскаради, які здебільшого були благодійними. Зібрані кошти розподіляли серед міської бідноти, сиротинців, притулків для людей похилого віку, безробітних, хворих і немічних. Найгучніші й найяскравіші бали влаштовували місцеві чиновники та посадовці, адвокати, лікарі, інженери. Але найпопулярнішими були бали, що влаштовували військові Рівненського гарнізону. Дозвіл на проведення балу на Сильвестра видавало Рівненське повітове староство.

Свято Водохреща…

Свято Водохреща в міжвоєнному Рівному відзначали на Усті. До урочистої хресної ходи долучались і католики, і військові оркестри Рівненського гарнізону. Вояки салютували пострілами з рушниць і випускали в небо голубів. Так відбувалось до кінця 1930-х років, доки в місто не прийшла радянська влада. Під час німецької окупації водосвяття на Усті знову дозволили. У післявоєнні роки, коли почали масово закривати храми, заборонили хресні ходи, і воду в Усті вже не освячували. Її береги почали “окультурювати”, засаджуючи деревами, вкриваючи асфальтом і бетоном.

Різдво на Рівненщині — разом з усім світом. Але поступово

П’ятого грудня в Рівненському єпархіальному управлінні відбулося розширене засідання єпархіальної ради під головуванням архієпископа Рівненського і Острозького Іларіона. Було ухвалено рішення щодо відзначення Різдва Христового в храмах Рівненської єпархії. Священний Синод ПЦУ ще 18 жовтня дозволив проводити різдвяні богослужіння 25 грудня, якщо громада і настоятель храму виявлять таке бажання. Водночас …

“Таємниці органного залу”: як у Рівному в будівлі колишнього костелу водять авторську екскурсію

У Рівному почали розповідати “Таємниці органного залу”. Це авторська екскурсія журналістки-краєзнавиці Світлани Калько у співпраці з творчим колективом обласної філармонії. Вона знайомить із малознаними фактами будівлі ХІХ століття та її “начинням” від закладення наріжного каменю і до сьогодні. Саме цим дослідниця пояснила назву своєї екскурсії. Авторська екскурсія “Таємниці органного залу” …

На Рівненщині відкопали фрагмент столітнього пам’ятника січовим стрільцям

Фрагмент столітнього пам’ятника січовим стрільцям відкопали на Рівненщині, про це повідомили у Facebook Костопільської міської ради. Про те, що базальтова брила лежить на території колишнього відділу НКВС в Костополі, місцевий житель Михайло Степчук дізнався ще в наприкінці 90-х років ХХ століття. Тоді віднайшли частину пам’ятника і повернули на місце, на могилу бійців …

За переписом 1897 року…

За переписом 1897 року в Рівному мешкали 24 573 особи. За переписом 1921 року Рівне було одним з трьох міст Волинського воєводства чисельність якого перевищувала 20 тисяч мешканців — 30 482 особи. Етнічну більшість жителів міста становили євреї — 21 524 особи (70 відсотків). Поляків було 3 948 (12 відсотків), на третьому місці за чисельністю були українці — 3 308 осіб (10,8 відсотка). У 1897-у українців у Рівному мешкало 4 071 особа. Зменшення пов’язане з тим, що перепис 1897 року включав і військовослужбовців, які проходили строкову службу в рівненському гарнізоні. Більшість з них були українцями з інших губерній.