На початку…

На початку ХХ століття у найбільших торгових містах Волині — Рівному і Житомирі — почали масово з’являтися гастрономи, універмаги, торгові фірми і доми, біржі. Якщо впродовж ХІХ століття в Житомирі не існувало жодного торгового дому, то вже у 1905 році їх налічувалось десять. За станом на 1912 рік на Волині було 55 торгових домів, а в 1914-у — 59. Найбільше таких закладів діяло в Рівному. У 1912 році їх було 38 з капіталами майже 300 тисяч рублів. Найпотужнішим і найбільшим у губернії був Торговий дім “А. Роттенберг і Х. Бат” з капіталом у 150 тисяч рублів, який торгував сукном.

Масовий випуск.

Масовий випуск радянських новорічних листівок налагодило поліграфічне підприємство “Госзнак” лише в 1953 році. Листівки були агітаційно-пропагандистськими й зображали досягнення радянського ладу. На картинках були щасливі матері з дітьми, головні будівлі на Красній площі, радянську символіку, підприємства і будови, згодом стала популярною тема космосу і миру. Дід Мороз вперше з’явився на листівках у 1943-у. У 1950-і вперше з’являється, а з середини 1970-х стає типовим, сюжет на листівках про “П’ять хвилин до Нового року” (за піснею про п’ять хвилин з радянського фільму “Карнавальна ніч”).

Наприкінці ХІХ-на початку.

Наприкінці ХІХ-на початку ХХ століть українські вітальні листівки друкувало краківське видавництво “Салон польських художників”. До дизайну і створення сюжетів залучали іменитих художників і друкарів. Видавали великими накладами колажовані, комбіновані, з патріотичною тематикою, часто з українською геральдикою та в національних блакитно-жовтих кольорах. У міжвоєнний період до 1939 року мешканці Рівненщини надсилали один одному листівки лише польською мовою. Навіть, якщо вітання писали українською, то адресу — польською. Інакше листівка не дійшла б до пункту призначення.

Вітальна листівка.

Вітальна листівка як атрибут різдвяно-новорічних свят у Західній Україні, зокрема й Волині, з’явилася в 1870-х роках. Привозили листівки переважно з Німеччини. Зображали на них немовля Ісуса Христа в яслах, або якісь релігійні сюжети. Пізніше з’явилися Санта Клаус, композиції з квітів, гілок, ялинкових прикрас, діток в образах янголів. У XIX столітті зародилась традиція надсилати листівки як вітання поштою. Офіційно листівку визнали в 1874 році на Всесвітньому поштовому конгресі в Берні (Швейцарія). Тоді ж було встановлено міжнародний стандарт її розміру – 90х140 мм, у 1925 році – 105х148 міліметрів.

Регіональним проривом року стала “Ладомирія”

Унікальний етнопарк “Ладомирія”, що в Радивилові на Рівненщині, виборов головну туристичну премію України — “Ukraine Tourism Awards”. За результатами онлайн-голосування “Ладомирія” набрала найбільшу серед 23-х учасників кількість голосів — 2021. Як відомо, проєкт “Ладомирія” упродовж двох років активно розбудовує свій комплекс на ревіталізованій промисловій території в містечку Радивилів Рівненської області. …

Прапрапрабабусину хустку приміряли у краєзнавчому музеї

Не просто головний убір, а й оберіг і невід’ємна частина культурної спадщини. Це — про українську хустку, без якої здавна не обходився гардероб жодної української жінки. Яскраві й світлі, темних тонів і чорні, з дорогих тканин і дешевих, буденні й святкові — хустки з давніх давен були незмінним атрибутом одягу …

На Оствиці будують вхідну браму

У парку історичної реконструкції “Городище Оствиця”, що розкинувся на правому березі озера Басів Кут у Рівному, зводять вхідну браму-вежу. Давнє городище, що вже встигло стати одним із улюблених місць відпочинку рівнян, дедалі більше набирає обрисів старовинного містечка-парку з облаштованою інфраструктурою. Як відомо, Оствиця за нетривалий період свого існування вже встигла …

У Волинському воєводстві…

У Волинському воєводстві в міжвоєнний період кав’ярні та цукерні, де можна було випити кави й з’їсти солодощів, функціонували лише у таких містах як Рівне, Луцьк, Кременець. Найпопулярнішими в Рівному були кав’ярні “Едвард” і “Раже”. Більш поширеними були ресторани з традиційною українською кухнею: борщ, юшка, вареники, картопля, салати, риба, сир. Можна було замовити страви французької та англійської кухні. Спиртні напої нерідко були дорожчими за їжу. На початку 1930-х років створено Спілку власників гастрономічних закладів, ресторанів, їдалень, барів Волинського воєводства.

У міжвоєнний період у Рівному…

У міжвоєнний період у Рівному діяло чотири великих готелі (такими вважались ті, що мають понад 10 кімнат): “Сан-Ремо” (19 номерів, ціна за добу 3-4 злотих); “Центральний” (18 номерів, 4-8 злотих); “Брістоль” (15 номерів, 3-5 злотих); “Вікторія” (10 номерів, 4-5 злотих). У всіх закладах були телефони і система бронювання. У 1918 році було створено Польське Товариство власників готелів, яке в 1920-у розділилось на два співтовариства — власників готелів і пансіонатів Польської республіки та власників готелів і мебльованих кімнат. Товариство опікувалось проблемами готельєрів та розвитку готельного бізнесу.

У 1913 році в Рівному…

У 1913 році в Рівному налічувалось 35 готелів, більшість з яких мали претензійні назви — “Версаль”, “Бель-В’ю”, “Паризький”, “Сан-Ремо”, “Метрополь”, “Швейцарський”, “Гранд-Отель”, “Континенталь”, “Імперіал”. При них неодмінно знаходився ресторан або буфет. Однак рівень сервісу не завжди відповідав цим високим назвам. За тодішні “блага” цивілізації — щоденну зміну постільної білизни, свіжий рушник, свічку або електричну лампу — доводилось доплачувати. А якщо до номера подавали самовар і топили грубку, то це вважалось послугами рівня “люкс” з відповідною оплатою.

Морочне. Фотоальбом №2. Світлини зібрано священиком Павлом Дубінцем

Фотолітопис життя своїх земляків з села Морочне опублікувала на своєму сайті вчителька Мутвицького ліцею Зарічненської ТГ, яка багато років досліджує і публікує цікаві історії з минулого рідного краю, Валентина Тумаш-Ляховець. Життя далекої поліської глибинки за період 1920-х-1960-х років постає в унікальних світлинах. Про різноманітні захоплення священика Павла Дубінця знає кожен …

“Велика Реставрація” дісталась Острога

Два унікальні об’єкти культурної спадщини Острога поповнили список “Великої Реставрації”. Днями бюджетний комітет Міністерства культури та інформаційної політики (МКІП) погодив виділення субвенцій на ці комунальні об’єкти. Загалом експерти Міністерства в рамках програми “Велика Реставрація” відібрали додатково ще 26 культурно-історичних пам’яток України, на реставрацію та ремонт яких буде виділено кошти з …