Дорога Рівне-Корець: історія будівництва, відкриття і першої з відомих ДТП

Дорогу Рівне-Корець, як ділянку Києво-Брестського шосе, збудували 165 років тому й відкрили для проїзду 19 квітня. На початках її утримували за гроші місцевих дворян, а селяни відробляли на ній трудодні. Згодом, поява головної дороги зумовила розвиток сіл, прилеглих до неї, і будівництво Бабинської цукроварні, а сполученням Рівне-Корець понад сто років тому пасажирів возили Ford, Chevrolet, Škoda і Chrysler.

Суспільне зібрало факти і старі фото, пов’язані з дорогою Рівне-Корець, яка з 1858 року стала головною.

До 50-х років ХІХ століття з Корця в напрямку Рівного було дві рівнозначні дороги, які розходилися в Межирічі. Одна з них була розташована північніше нинішньої траси Київ — Чоп і пролягала через Головницю — Даничів — Залізницю — Великі Межирічі — Тучин — Олександрію. Далі по трасі були Городок і Клевань, а Рівне — поза нею.

Мапа 1811 року, надав Максим Ральянов

За даними дослідника історії села Бабин Тараса Годуна, приблизно з 1853 року по прямій дорозі з Корця на Рівне починають прокладати Києво-Брестське шосе. В архівних справах він натрапив на документи, як це відбувалося.

“У 1853 році дорога Рівне — Корець на відрізку від Бабина до Городища ділилася на шість пунктів: Бабин, Антопіль, Корчма Дубова, Біла Криниця, Корчма Шулимова, Городище. І кожен дворянин, землі якого прилягали до шосе, відповідав за його благоустрій і робив це за свої гроші. Зокрема, був наказ взятися за «постройку правильныхъ деревень по существующимъ образцамъ казенныхъ селений». Думаю, що його виконували. Дуже нагадує “потёмкинские деревни”, коли “царь чи вєлікій князь” їхатиме по цій дорозі “раз на сто років”. Будували, певно, з каміння, але точних даних немає. Селяни раз на тиждень відробляли на будівництві дороги трудову повинність. І конкретно пише, що це були дуже важкі роботи”, — розповів Тарас Годун.

Будівництво відтинку Рівне — Корець на Києво-Брестському шосе завершують у 1858 році і 19 квітня його відкривають для проїзду. За даними з “Журналу Міністерства шляхів сполучення” за 1858 рік, які опублікував у Facebook Максим Ральянов, його протяжність майже 64 версти, це приблизно 68 кілометрів. У допис він також додав найдавніше з відомих панорамне зображення Рівного і пояснив, що на малюнку є й новозбудована ділянка дороги.

Фото Facebook Старе місто. Рівне історичне Max Ralyanov

У Рівному ділянку Києво-Брестського шосе проєктували по головній вулиці, звідси й тогочасна її назва — Шосейна.

Графічний малюнок австрійського художника Генрика Пейєра вважають найдавнішим з відомих панорамних зображень Рівного. художник зафіксував будівництво костелу Св. Антонія в Рівному, вулицю Шосейну, й на дальньому плані – дорогу на Корець. Фото з Facebook Старе місто. Рівне історичне. Едуард Палецький
Креслення поперечного профілю мостової в Рівному. Фото Facebook Старе місто. Рівне історичне\Max Ralyanov
Міст у Рівному через Устю збудований у 1907 році замість дерев’яного на вулиці Шосейній. Нині – Соборній біля переxрестя з С. Петлюри. Фото Facebook Старе місто. Рівне історичне\ Max Ralyanov
Міст у Рівному
через Устю збудований у 1907 році замість дерев’яного на вулиці Шосейній. Нині – Соборна біля приміщення колишнього костелу Св. Антонія (тепер – органний зал).
Фото Facebook Старе місто. Рівне історичне\ Max Ralyanov
Міст на Києво-Брестському шосе в районі Корця був збудований у 1860 році. У коментаряx зазначено, що цей дерев’яний міст спалили при відступі німецькиx військ у січні 1944 року.
Фото Facebook Старе місто. Рівне історичне\ Max Ralyanov
Опис мосту біля Корця. Фото Facebook Старе місто. Рівне історичне
Мапа 1875 року. Стрілкою автор допису зазначив місце, де шосе перетинає Горинь.
Фото Facebook Старе місто. Рівне історичне\ Max Ralyanov
Міст через Горинь на Києво-Брестському шосе. Імовірно розташований біля Горбакова. Побудований у 1874 році та перебудований у 1909 році.
Фото Facebook Старе місто. Рівне історичне\ Max Ralyanov
Креслення поперечного профілю мосту через Горинь на Києво-Брестському шосе.
Фото Facebook Старе місто. Рівне історичне\ Max Ralyanov
Опис мосту через Горинь.
Фото Facebook Старе місто. Рівне історичне\ Max Ralyanov

За картами другої половини ХІХ століття, зі слів Тараса Годуна, можна простежити, що ділянка Рівне — Корець на Києво-Брестському шосе майже ідентична сучасній на Київ — Чоп:

“Навіть міст у Горбакові — там само. І вона була вузенька, на фото Бабинської цукроварні видно, як коні їдуть цією дорогою. Узбіччя траси засадили дубами, їх, за усними згадками жителів Бабина, позрізали при радянській владі, десь в 50-60 роках. А трохи північніше сучасного перехрестя Гориньград-Глинки була корчма Дубова, такий собі тогочасний кемпінг, щоб зупинитися, переночувати. Нема даних, який вигляд вона мала, але цікаво, що у сповідній відомості вона записана як окремий населений пункт Корчма Дубова з трьома чи чотирма жителями. Зрештою, нова дорога дуже змінила розвиток розташованих на ній сіл. А в Бабині, завдяки Києво-Брестському шосе, постав цукровий завод. Його заклали на початку квітня 1913 року, а запустили того ж року восени”.

Бабинська цукроварня і дорога Рівне-Корець на передньому плані. Фото надав Тарас Годун

Найранішу з відомих світлин Бабинської цукроварні Тарас Годун знайшов у польському часописі 1930-х років.

“З Києво-Брестським шосе пов’язане не лише будівництво заводу в Бабині, а й така історична подія, як планування оборони Рівного військами УНР від більшовиків у 1919 році. В Бабині при цукрозаводі мали розмістити головний шпиталь і прокласти логістику до нього від Шубкова, Вільгора, Гощі, де українці тримали оборону. Тому що траса була стратегічною для більшовиків. В мемуарах Олександра Даїна є план-мапа евакуації хворих та поранених. Але через внутрішні суперечності військово-політичних керівників цей план не вдався”, — зазначив дослідник історії Бабина.

Олександр Даїн. Фото: сайт Перші визвольні змагання 1914-1942 рр.
Лінія фронту на 1919 рік. План-мапа
евакуації xвориx та поранениx Олександра Даїна з його мемуарів. Тут видно, що основний лазарет при цукрозаводі. Фото надав Тарас Годун

Також, за даними Тараса Годуна, сто років тому трасою Рівне — Корець запустили автобусні маршрути.

Допис із цією світлиною у групі доповнив Василь Гудзій. Також йому вдалося знайти. що цей автобус Bussing Typ III F 1914 року курсував між містами Рівне і Житомир. Фото Facebook Старе місто. Рівне історичне\ Саша Ровно
Автомаршрут “Рівне-Корець”, початок 1930-х років. Фото: Facebook Старе місто. Рівне історичне /Саша Ровно
“Рідкісний факт фотофіксації ДТП. Аварія біля Рівного (район Білої Криниці). Автобус Рівне-Корець. Наслідки: двоє травмованих, чоловік отримав важку травму голови, дівчина — легкі ушкодження”, — прокоментував це фото автор допису Андрій Климчук. В ДТП втрапила маршрутка з попереднього фото. Фото: Facebook Старе місто. Рівне історичне /Андрій Климчук

У 1920-30-х роках, за даними Тараса Годуна, на відрізку Рівне — Корець Києво-Брестського шосе курсували Ford, Chevrolet, Škoda і Chrysler.

“Найпопулярнішим, напевне, був маршрут у прикордонний Корець. Мені вдалося віднайти дозвіл на перевезення маршрутом Рівне — Бугрин, наданий для польської компанії “Автобус Рух” і технічні характеристики автобуса Chevrolet LQ 1929 року випуску, вага — 1 500 кілограмів, категорія D. А також інструкція з правопису марок Chevrolet, Dodge та Chrysler. У документах про маршрути з Рівного в Бугрин через Бабин також згадується про розбиті дороги, які були не ремонтовані”, — розповів дослідник історії Бабина.

Звернення керівництва Бабинської цукроварні до рівненського повітового старости, 1933 рік. Фото: Facebook Taras Hodun

У зверненні керівництва Бабинської цукроварні до рівненського повітового старости йшлося про отримання дозволу на пересування власним автомобілем Stoewer, н/з WL 30372, щоб перевозити людей та товари з Бабина до Рівного та далі до Луцька і з Бабина до Корця.

“Аналогічні дозволи були в цукровні на Ford та Chewrolet. Бо це прикордонна зона й навіть, щоб їздити кіньми на базар до Рівного чи куди там, всі зобов’язувались мати офіційний дозвіл”, — пояснив Тарас Годун.

“Автобус серед снігу. Фото надіслане нам з шосе Рівне-Корець, одне з багатьох, які можна було побачити на наших шляхах під час великих і несподіваних снігових заметілей”. Це підпис під сторічною світлиною в одній із варшавських газет. Фото: Facebook Корецький історичний музей
Поштово-пасажирський автобус з обслугою лінії “Рівне – Корець”. Зупинка у Гощі, 1933 рік. Фото: Facebook Старе місто. Рівне історичне / Василь Гудзій
Фото: Facebook Старе місто. Рівне історичне / Василь Гудзій

У 1939 році Києво-Брестським шосе на Рівненщину наступають більшовики:

“Прийшли, захопили Рівне, а в 1941 році сюдою ж і втікали. Де Чорні Лози раніше були, це між Бабином і Дмитрівкою, в полі відбувся танковий бій, епізод битви Луцьк — Броди — Дубно. Німці вже взяли Рівне й радянські війська дуже швидко цією трасою втікали. Під час швидкого відступу знищили обладнання цукрозаводу та збили димар. Вже згодом, радянська пропаганда звинуватила у цьому німців. А з кінця 1943 року сюдою відступали вже німці”.

У повоєнні роки сполученням Рівне-Корець і до сіл вже курсують автобуси радянського виробництва.

Маршрутом “Рівне-Гоща” у 60-х роках курсував ЗІЛ 158. Фото: Facebook Старе місто. Рівне історичне / Саша Ровно

Дані про технічні характеристики й етапи реконструкції ділянки Рівне — Корець містить історична довідка про створення та розвиток дорожньої галузі в області на сайті Служби автомобільних доріг Рівненщини. На початку ХХ століття шосе має білощебеневе покриття, ширина проїзної частини 5,5 метра.

Фото з сайту Служби автомобільних доріг Рівненщини
Фото з сайту Служби автомобільних доріг Рівненщини

У 1939-1940 роках по всій протяжності Київ-Чоп роблять реконструкцію із заміною покриття на чорнощебеневе. Також розширяють проїзну частину до семи метрів.

Це цікаво  Франко і жінки, або Відверто про особисте життя письменника

З 1963 року траса Київ-Чоп внесена у список доріг міжнародного значення.

Фото з сайту Служби автомобільних доріг Рівненщини

А на початку 1980-х на ділянці Корець-Рівне стартує масштабна реконструкція. Її виконують дорожньо-будівельні трести Міндорбуду УРСР.

Фото з сайту Служби автомобільних доріг Рівненщини

Роботи з переводу ділянки автодороги Корець-Рівне під першу категорію завершили в 2001 році.

Фото з сайту Служби автомобільних доріг Рівненщини
Фото з сайту Служби автомобільних доріг Рівненщини
Фото з сайту Служби автомобільних доріг Рівненщини
Фото з сайту Служби автомобільних доріг Рівненщини

А через десять років відбувається капремонт дороги у рамках підготовки та проведення в Україні “Євро-2012” з футболу.

“Загальна протяжність відремонтованої капітальним ремонтом дороги М-06 Київ-Чоп по Рівненській області склала 185,2 км. Також на автодорозі встановлено 11 метеостанцій, 22 відеокамери та 18 електронних інформаційних табло. Загальна вартість капітального ремонту зазначеної ділянки  дороги склала 276 854,0 тисяч євро”, – йдеться в історичній довідці Служби автодоріг Рівненщини.

За їхнім формулюванням, Київ-Чоп – це головна артерія області із найбільшою інтенсивністю руху, яка сполучає столицю України з Європою.

Фото з сайту Служби автомобільних доріг Рівненщини

Валентина ГОРДИЧ

Суспільне

Оцініть будь-ласка публікацію
(Поставлено оцінок: 2, середня: 4,00)
Загрузка...