Понад 78 тисяч експонатів: у музеї на Рівненщині оцифровують фондову колекцію

На Рівненщині у державному історико-культурному заповіднику Острога оцифровують фондову колекцію, яка налічує понад 78 тисяч експонатів. Гроші на сканування музейних екземплярів отримали завдяки гранту, який організувала ГО “Братство імені князів Острозьких” спільно з Інститутом ім. Ґете та МЗС Німеччини.

Серед експонатів — ікона Апостола з апостольського іконостаса. “Вона надійшла у музей в жахливому, плачевному стані з осипами левкасу нижньої основи, тому нам важливо фотографувати цей експонат до реставрації. Так ми зможемо порівняти ікону до та після”, — розповів заступник директора музею Андрій Брижук.

Оцифрування ікони Апостола з апостольського іконостаса в історико-культурному заповіднику Острога. Фото: Суспільне Рівне

Спочатку експонат виставляють на темному фоні, це найзручніше для контркольору.

“Також ми обов’язково фотографуємо з кольоровою шкалою, аби в будь-який момент можна було відредагувати фотографію і підвести під оригінальні кольори. Після цього фотографії завантажуються одразу в програму “Музейні фонди України”, підкріплюється до відповідних експонатів. Ми працюємо над тим, аби найцікавіші експонати з нашої колекції показували на окремому сайті”, — пояснив він.

Фото Суспільне Рівне
Сховище художнього фонду Острозького музею, де зберігаються оцифровані експонати. Фото: Суспільне Рівне

Зберігають оцифровані експонати у сховищі художнього фонду на так званих “касетах”.

“Одразу на одній касеті зберігаються кілька експонатів і таким чином вони зберігаються компактно. Всі експонати, які зберігаються тут — вже оцифровані і відповідно мають свою цифрову копію. Ми фотографуємо ікони одразу і спереду, і ззаду, оскільки ззаду теж є цінна інформація”, — зазначив Андрій Брижук.

Фотографування — це лише один з елементів оцифрування експонатів. Важливо перенести інформацію про експонати з рукописних книг у цифровий формат, зауважив заступник директора музею.

“Запис музейного експоната — це по суті база даних. База даних аналогова, тобто усе записано вручну, рукописами. Найперше — книга вступу, коли експонат надійшов до музею, він одразу записаний під певним номером та має назву і розмір. На другому місці — йде книга, яка називається інвентарна книга, де власне є більший опис. Окремий номер для інвентарю, великий опис для експоната та додаткові дані”, — пояснив він.

Фото: Суспільне Рівне

З рукописної книги усю інформацію перебирають в електронний формат. Таким чином мають фактично електронний паспорт кожного експонату.

Фото: Суспільне Рівне

Гроші на оцифрування фонду музейної колекції отримали завдяки гранту.

“Організувала цей грант ГО “Братство імені князів Острозьких”, а фінансову підтримку надав “Ґете інститут” та МЗС Німеччини. 78 тисяч експонатів. Якби музей робив би це самостійно, без грантового проєкту, то це було б на кілька років, а таким чином ми здійснили такий швидкий перехід в цифрову систему”, — зазначив він.

Юлія Авдєєнко Артем Остапюк

Це цікаво  Шматочок Грузії “розмістився” в Рівненському краєзнавчому музеї

Суспільне

Оцініть будь-ласка публікацію
(Ще немає оцінок)
Загрузка...