Вітальна листівка.

Вітальна листівка як атрибут різдвяно-новорічних свят у Західній Україні, зокрема й Волині, з’явилася в 1870-х роках. Привозили листівки переважно з Німеччини. Зображали на них немовля Ісуса Христа в яслах, або якісь релігійні сюжети. Пізніше з’явилися Санта Клаус, композиції з квітів, гілок, ялинкових прикрас, діток в образах янголів. У XIX столітті зародилась традиція надсилати листівки як вітання поштою. Офіційно листівку визнали в 1874 році на Всесвітньому поштовому конгресі в Берні (Швейцарія). Тоді ж було встановлено міжнародний стандарт її розміру – 90х140 мм, у 1925 році – 105х148 міліметрів.

Регіональним проривом року стала “Ладомирія”

Унікальний етнопарк “Ладомирія”, що в Радивилові на Рівненщині, виборов головну туристичну премію України — “Ukraine Tourism Awards”. За результатами онлайн-голосування “Ладомирія” набрала найбільшу серед 23-х учасників кількість голосів — 2021. Як відомо, проєкт “Ладомирія” упродовж двох років активно розбудовує свій комплекс на ревіталізованій промисловій території в містечку Радивилів Рівненської області. …

Прапрапрабабусину хустку приміряли у краєзнавчому музеї

Не просто головний убір, а й оберіг і невід’ємна частина культурної спадщини. Це — про українську хустку, без якої здавна не обходився гардероб жодної української жінки. Яскраві й світлі, темних тонів і чорні, з дорогих тканин і дешевих, буденні й святкові — хустки з давніх давен були незмінним атрибутом одягу …

На Оствиці будують вхідну браму

У парку історичної реконструкції “Городище Оствиця”, що розкинувся на правому березі озера Басів Кут у Рівному, зводять вхідну браму-вежу. Давнє городище, що вже встигло стати одним із улюблених місць відпочинку рівнян, дедалі більше набирає обрисів старовинного містечка-парку з облаштованою інфраструктурою. Як відомо, Оствиця за нетривалий період свого існування вже встигла …

У Волинському воєводстві…

У Волинському воєводстві в міжвоєнний період кав’ярні та цукерні, де можна було випити кави й з’їсти солодощів, функціонували лише у таких містах як Рівне, Луцьк, Кременець. Найпопулярнішими в Рівному були кав’ярні “Едвард” і “Раже”. Більш поширеними були ресторани з традиційною українською кухнею: борщ, юшка, вареники, картопля, салати, риба, сир. Можна було замовити страви французької та англійської кухні. Спиртні напої нерідко були дорожчими за їжу. На початку 1930-х років створено Спілку власників гастрономічних закладів, ресторанів, їдалень, барів Волинського воєводства.

У міжвоєнний період у Рівному…

У міжвоєнний період у Рівному діяло чотири великих готелі (такими вважались ті, що мають понад 10 кімнат): “Сан-Ремо” (19 номерів, ціна за добу 3-4 злотих); “Центральний” (18 номерів, 4-8 злотих); “Брістоль” (15 номерів, 3-5 злотих); “Вікторія” (10 номерів, 4-5 злотих). У всіх закладах були телефони і система бронювання. У 1918 році було створено Польське Товариство власників готелів, яке в 1920-у розділилось на два співтовариства — власників готелів і пансіонатів Польської республіки та власників готелів і мебльованих кімнат. Товариство опікувалось проблемами готельєрів та розвитку готельного бізнесу.

У 1913 році в Рівному…

У 1913 році в Рівному налічувалось 35 готелів, більшість з яких мали претензійні назви — “Версаль”, “Бель-В’ю”, “Паризький”, “Сан-Ремо”, “Метрополь”, “Швейцарський”, “Гранд-Отель”, “Континенталь”, “Імперіал”. При них неодмінно знаходився ресторан або буфет. Однак рівень сервісу не завжди відповідав цим високим назвам. За тодішні “блага” цивілізації — щоденну зміну постільної білизни, свіжий рушник, свічку або електричну лампу — доводилось доплачувати. А якщо до номера подавали самовар і топили грубку, то це вважалось послугами рівня “люкс” з відповідною оплатою.

Морочне. Фотоальбом №2. Світлини зібрано священиком Павлом Дубінцем

Фотолітопис життя своїх земляків з села Морочне опублікувала на своєму сайті вчителька Мутвицького ліцею Зарічненської ТГ, яка багато років досліджує і публікує цікаві історії з минулого рідного краю, Валентина Тумаш-Ляховець. Життя далекої поліської глибинки за період 1920-х-1960-х років постає в унікальних світлинах. Про різноманітні захоплення священика Павла Дубінця знає кожен …

“Велика Реставрація” дісталась Острога

Два унікальні об’єкти культурної спадщини Острога поповнили список “Великої Реставрації”. Днями бюджетний комітет Міністерства культури та інформаційної політики (МКІП) погодив виділення субвенцій на ці комунальні об’єкти. Загалом експерти Міністерства в рамках програми “Велика Реставрація” відібрали додатково ще 26 культурно-історичних пам’яток України, на реставрацію та ремонт яких буде виділено кошти з …

У листопаді 1967 року…

У листопаді 1967 року введено в експлуатацію Рівненську телевежу, потужність якої була аналогічною передавачам у Москві та Ленінграді. Оскільки щогла могла заважати літакам Рівненського аеропорту (її висота становила 239 метрів), її збудували в селі Антопіль. Перші передачі Рівненської ретрансляційної телевізійної станції — саме так називався тоді цей об’єкт — вийшли в ефір 7 листопада. Попередницею Антопільської вежі була малопотужна щогла, встановлена на Видумці (зараз вулиця Транспортна) групою аматорів телевізійної справи на напівлегальних засадах.

Уперше після визволення…

Уперше після визволення Рівного від німецької окупації рівняни почули місцеве радіомовлення 28 листопада 1944 року. Невдовзі, окрім Рівного і району, було радіофіковано 25 районів області. Перші повоєнні радіопередачі складались з читання центральних радянських газет, а також й обласної комуністичної — “Червоний прапор”. У подальшому редакційну політику рівненського радіо визначав Київ, а на мовлення відводили всього 50 хвилин на день. Рівненське обласне радіо в 1945-у переїхало на вулицю 16 Липня, в будинок №49/51, а в 1983-у — на вулицю Котляревського, де й знаходиться нині.

Початок розвитку радіосправи…

Початок розвитку радіосправи на теренах Рівненщини поклав перший аматорський гурток радіолюбителів, що виник у Здолбунові. Його зареєстрував у 1925 році місцевий залізничник поляк Цезар Павловський. У подальшому клуби радіолюбителів було зареєстровано в Рівному, Костополі, Сарнах. Є відомості, що в Рівному радіо для масового слухача працювало в 1935 році. Сигнал на приймачі подавався зі Львова. У грудні 1939-го містяни почули нове радянське радіо, а в лютому 1940-го було створено радіокомітет, який розташувався у будинку №10 на вулиці 17 Вересня (тепер Чорновола).