У міжвоєнний період…

У міжвоєнний період в Польщі поширеними були кав’ярні та цукерні, де можна було випити кави та посмакувати солодощами. Однак у Волинському воєводстві вони функціонували лише в Кременці, Рівному і Луцьку. У ресторанах пропонували здебільшого традиційні українські страви – борщ, юшку, вареники, картоплю, салати, рибу. Але можна було замовити й страви французької або англійської кухні. Вартість спиртних напоїв у барах і шинках була більшою, ніж вартість наїдків. Ресторани і трактири працювали з 10-ї ранку до першої ночі, ресторани вищого розряду — з 12-ї години дня до третьої години ночі.

Згідно із протоколом…

Згідно із протоколом засідання технічної комісії магістрату від 03.04.1929 року,
в Рівному було визначено промисловий район по вулиці Білій. Ухвалено включити до цього району такі заклади: млини, олійні, шкіряні, миловарні, хімічні та піротехнічні заводи, заводи топлення лою та сортування ганчір’я і мотлоху, вапняні печі, варильні смоли і асфальту, заводи з виробництва дьогтю і технічних олив, пилорами, заклади переробки кісток і відходів, ливарні заліза, фабрики машин, цегельні, сушарні хмелю, обсмаження кави, пивоварні, винокурні, фабрики дріжджів і кузні.

За даними магістрату…

За даними магістрату, на початок 1930-го року в Рівному намітився дефіцит житла. Чимало будинків були в поганому технічному стані. Три чверті міських будинків не мали найнеобхіднішого санітарно-гігієнічного обладнання. На перше січня 1928 року в Рівному налічувалося 3 547 житлових будинків (на 75 тисяч населення). З них дерев’яних — 2 130, мурованих 1 417. У 1929 році за кошти міської казни гміна міста збудувала бараки для безхатьків з 12-ма спеціальними житловими приміщеннями. У 1928 році в Рівному налічувалося 2 820 магазинів.

Рівне було найбільшим…

Рівне було найбільшим містом міжвоєнної Волині. У 1914 році в ньому налічувалося 28 тисяч мешканців, у 1921-у — 32 тисячі, в 1924-у рівнян стало вже 58 тисяч. У 1928-1929 роках мешканців Рівного було понад 75 тисяч, не враховуючи військових. Місто розкинулося на території майже тисячу гектарів. За станом на 1926 рік 381 гектар займала житлова забудова, включаючи подвір’я і прибудинкові сади. Сто гектарів займали дороги, вулиці, громадські площі, залізниця. Парки і громадські сади розкинулися на території три гектари, а ще 12 зайняли цвинтарі.

Медицина міжвоєнного…

Медицина міжвоєнного Рівного здебільшого була представлена лікарями-євреями, які відзначалися високим професіоналізмом. Цікаво, що серед дантистів і зубних техніків до кінця 1930-х років окрім євреїв представників інших національностей не було. У створеному в 1932 році польському “Науково-медичному товаристві в Рівному” лише в 1937 році серед нових членів товариства з’явилося прізвище єдиного лікаря-українця – Мефодія Раєвського. Наприкінці 1939 року в Рівному всього налічувалося 86 лікарів, серед яких було 58 євреїв, 10 росіян, двоє німців і двоє українців.

З другої половини…

З другої половини 1920-х років у Рівному почала діяти служба соціального страхування. Для цього створювали каси хворих, на реквізити яких застраховані особи переводили кошти. У випадку хвороби таким пацієнтам надавалася безкоштовна медична допомога. Рівненська повітова каса хворих належала до окружного відділу каси хворих у Львові. У Рівному в 1929 році для каси хворих було збудовано приміщення лікарні на теперішній вулиці Драгоманова (нині будівлю займає апеляційний суд). Планувалося відкриття амбулаторії для лікування офтальмологічних, гінекологічних і венеричних хвороб.

У 1930-х роках у Рівному…

У 1930-х роках у Рівному функціонував Єврейський госпіталь на 40 ліжок з терапевтичним та хірургічним відділеннями. У стаціонарі хворі перебували на повному утриманні — харчування, лікарняний одяг, взуття, білизна, ліки. Заклад функціонував завдяки фінансовій підтримці єврейських громадських організацій, платі хворих за лікування та доброчинним внескам. В обумовлений час рівняни могли отримати безкоштовні лікарські консультації. Бідному населенню будь-якого віросповідання на підставі рецепта лікаря видавали ліки. Заможні за медичні послуги платили згідно з тарифом, установленим радою госпіталю.

Відкривати Україну в Польщі допомагає ролик про “тунель кохання” у Клевані

Наблизити Україну до Європи, відкривати її туристичну привабливість допомагатиме новий медіапроєкт, який стартував у польській столиці Варшаві. У ньому представлено і Рівненщину. У громадському транспорті Варшави з 19 жовтня демонструють відеоролики про цікаві місця України. Про це повідомляє “Європейська правда”.  На 400-х екранах у 170-ти автобусах Варшави щогодини можна переглянути …

У 1793 році Рівне…

У 1793 році Рівне у складі правобережної України увійшло до Російської імперії і стало окружним містом Волинського намісництва, а з 1797 року — повітовим центром Волинської губернії. Водночас місто залишалося приватновласницьким — належало старовинному магнацькому роду князів Любомирських. У 1921-у Рівненщину за Ризьким мирним договором було включено до складу Польщі. Область було поділено і включено до складу новоутворених Волинського та Поліського воєводств. Рівненській повіт з центром у Рівному віднесено до Волинського воєводства з адміністративним центром у Луцьку.

У 1917-1920 роках…

У 1917-1920 роках складний період переживала Україна, в тому числі й Рівне. Влада мінялася часто і тривала недовго. Найдовше в Рівному протрималися органи Центральної Ради — 11,5 місяця (345 днів); гетьманату — 195 днів. Директорія втрималася 6 місяців (180 днів). На один день довше — 181, щоправда, з перервами — протрималася радянська влада. У 1918 році 22 дні, у 1919-у — 112, у 1920 році — 47 днів. А 19 вересня 1920 року до міста увійшли польські війська. Головним органом міського самоврядування Рівного в 1920-1930-і роки став магістрат.

До 1927 року міста Волині…

До 1927 року міста Волині були під “ручним” управлінням волинського воєводи. Членів магістрату призначав спочатку окружний комісар, пізніше воєвода. Функції самоуправління у цей період виконували так звані міські громадсько-господарчі комітети, які були для магістратів одночасно рекомендаційними і контролюючими органами. Перші вибори до Рівненської міської ради було проведено в другій половині 1927 року. А в листопаді-грудні члени ради обрали бургомістра, його заступника та лавників. Відтак, виборні органи місцевого самоврядування в місті почали діяти лише з 1928 року.

Було ваше — стало наше. Як більшовики в 1939-у в Рівному націоналізацію проводили

“Золотий”, як його називала радянська пропаганда, вересень 1939-го став чорним для багатьох рівнян, хто потрапив під радянське визначення “власник”. “поміщик”, чи бодай мав якесь дрібне виробництво. Або мешкав у пристойному будинку. Красномовні “свідки” тих подій — документи Держархіву Рівненської області. Під час так званих Народних Зборів Західної України разом з …