Унікальна фортифікаційна споруда ХІХ століття, яка є історичною родзинкою Рівненщини і яку так полюбляють туристи, може назавжди зникнути з туристичної мапи нашого краю. Ідеться про легендарний Тараканівський форт, що неподалік Дубна.
Щоправда, історики наполягають, що правильна назва об’єкту не “Тараканівський форт”, а Дубенський форт-застава. Нещодавно він привернув до себе прискіпливу увагу, однак, на жаль, зовсім не з огляду на туристичну привабливість. Кілька тижнів тому на одному з найцікавіших історичних об’єктів Рівненщини стався небезпечний інцидент — обвалилась частина центральної казарми, що була ключовим елементом цієї оборонної споруди. А відтак відвідувати його стало небезпечно. Хоча й раніше на території фортеці траплялися нещасні випадки з травмуванням відвідувачів, тому рушати на екскурсію на територію споруди було рекомендовано з обізнаними супроводжуючими.
Ще 15.04.2026 року Рівненська обласна військова адміністрація звернулася з проханням до Міністерства оборони України, яке є власником споруди (вона перебуває на балансі квартирно-експлуатаційного відділу Збройних сил України; до складу військового містечка №13 входить будівля №1 — “Тараканівський форт” розташований на земельній ділянці площею 63,9 га), терміново закрити до неї доступ відвідувачів та провести протиаварійні роботи. А Міністерство культури України просили внести об’єкт до Державного реєстру нерухомих пам’яток у статусі “пам’ятка архітектури місцевого значення”. У РОВА зазначили, що питання подальшої експлуатації та консервації об’єкту буде вирішуватися після ухвалення відповідного урядового рішення.
Ще раніше Рівненська ОДА зверталася до Міністерства оборони щодо передачі у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Рівненської області цілісного майнового комплексу військового містечка №13. Міноборони було запропоновано вирішити порушене питання шляхом поділу зазначеної земельної ділянки на дві — площею 58,49 га та 5,41 га з передачею останньої в обласну комунальну власність, оскільки ділянка площею 58,49 га, використовується для потреб ЗСУ.
Водночас, за повідомленням Рівненської ОВА, Стратегією розвитку Рівненської області на період до 2027 року не заплановано реалізацію проєктів регіонального розвитку туристичної інфраструктури та не передбачено фінансування заходів з облаштування туристичного об’єкта “Тараканівський форт”. Нині стало відомо, що Тараканівський форт ремонтувати не будуть — на це немає коштів. Про це у відповідь на запит ZAXID.NET повідомили в Головному управлінні комунікацій ЗСУ.
“На сьогодні проведення протиаварійних робіт не передбачено, оскільки це потребує значного фінансування, яке наразі спрямоване на першочергове відновлення фондів, де розміщується особовий склад Збройних Сил України”, – ідеться в повідомленні.
Також зазначили, що за роки перебування форту на балансі квартирно-експлуатаційних органів Сил логістики ремонтні роботи там також не проводили. Наразі об’єкт є аварійним, тому доступ до нього обмежили. На території форту та при в’їзді встановили попереджувальні знаки й інформаційні таблички про належність об’єкта Міністерству оборони та заборону незаконного проникнення на його територію. Уся ця інформація наводить на невтішні висновки: якщо нічого не зміниться, то легендарна споруда може в недалекому майбутньому перетворитися на купу каміння. Адже свою руйнівну роботу не припиняють час та навколишнє середовище. Коріння дерев руйнує цегляну кладку, вологість “з’їдає” бетон. Тараканівський форт ризикує залишиться лише на фотографіях та в місцевих переказах…
Цікаве про форт
Після остаточного третього поділу Польщі наприкінці ХVIII століття по лінії Збараж-Броди-Берестечко-Сокаль проліг кордон між Російською та Австрійською імперіями. Для оборони своїх західних рубежів царський уряд вирішив звести систему оборонних укріплень. Неподалік Дубна в мальовничій місцевості над річкою Іква поруч із селом Тараканів було зведено форт-заставу Дубно (пізніше його стали називати Тараканівським).
Перші роботи з нарощування пагорба для оборонної споруди розпочалися ще в 60-х роках ХІХ століття. Головним ідеологом і проєктантом будівництва став військовий інженер-фортифікатор генерал-ад`ютант Едуард Тотлебен. У 1873 році на будівництво виділили 66 мільйонів рублів. Завершено будівництво в 1890-х роках. Форт являє собою ромбоподібну споруду (сторона до 240 м), оточену глибоким ровом, з двоповерховою казармою в центрі.
Окрім каменю та цегли, використовували новітній на той час матеріал — бетон. Зрештою, у 1890 році форт оглянули члени царської сім`ї, засвідчивши готовність об`єкта. В 1912 році в складі військово-інженерної інспекції військ південно-західного військового округу форт відвідав військовий інженер Карбишев.
Перші випробування форт відчув у роки Першої світової війни. У 1915 році частини південно-західного російського фронту відійшли з форту без бою. Під час так званого брусиловського прориву влітку 1916 року фортеці дісталося найбільше, коли російські вояки вибивали з цих укріплень частини 4-ї австрійської армії. У цих боях загинуло 200 австрійських солдатів, які поховані біля форту. У 1920 році війська Будьонного вибивали з форту польських вояків. Під час Другої світової війни бої за форт не велися.
У 1965 році Міністерство торгівлі УРСР зробило спробу обладнати на базі форту склад консервованої продукції. Було розчищено каземати, виготовлено стелажі, двері, проведено освітлення. Але надмірна вологість і випаровування не сприяли якісному зберіганню продуктів. Штаб Прикарпатського військового округу намагався обладнати у форті склад автотракторних запчастин. Однак згодом від цієї ідеї також відмовилися. Форт також використовувався як в’язниця.
Усередині споруди були власна хлібопекарня, церква, шпиталь, телеграф. Оборонці могли витримувати повну облогу місяцями.
Історія форту за роки обросла численними легендами та оповідками. Дослідники та туристи стверджують, що в підземеллях часто зупиняються механічні годинники та швидко розряджаються цифрові пристрої. Подейкують також про затоплені підземні поверхи, які були підірвані під час відступу радянських військ, щоб начебто сховати секретні архіви.
Світлана КАЛЬКО
Загрузка...