Днями в Дубні обвалилася частина фасадної стіни будівлі, яка є національною пам’яткою архітектури ХVІ – XVII століть — Луцької брами. Чи не розділить вона невдовзі долю багатьох її назавжди втрачених посестер?.. Уже багато років унікальна споруда марно очікує на реставрацію, поступово втрачаючи свій автентичний вигляд.
Луцька брама є не лише унікальною спорудою серед об’єктів історичної спадщини Дубна та однією з найстаріших будівель міста. Вона — рідкісний зразок оборонної споруди — вежі-барбакана, що ніде в Україні, крім Волині, не зустрічається. В Україні такого типу оборонних башт збереглися одиниці. Три з них вцілілих знаходяться на Рівненщині: дві в Острозі (Луцька і Татарська брами), одна в Дубні. Барбакан — це своєрідне передбрам’я, середньовічна фортифікаційна споруда, що захищала підступи до головних міських воріт або замку. Зазвичай це потужна кругла або багатокутна вежа, винесена за межі основних мурів, але з’єднана з ними. Саме такою була в далекі часи Луцька брама в Дубні.
Сьогодні вона є складовою історичного маршруту “Волинські барбакани”, розробленого в 2021 році.
Нині будівля перебуває на балансі Рівненської обласної ради, а її балансоутримувачем є Державний історико-культурний заповідник міста Дубна. Нині згідно з договором оренди перебуває у користуванні Рівненської єпархії ПЦУ.
На долю Луцької брами випало чимало випробувань, хто тільки не знаходив прихисток у її стінах!.. Однак адекватного ставлення, відновлення архітектурна пам’ятка, яка має статус національної, так і не дочекалася. Давні стіни без належного укріплення і ремонтів потроху здаються під невблаганним впливом часу…
Єдиний офіційний коментар, який вдалося знайти в публічному просторі, щодо ситуації з обвалом належить благочинному Дубенського благочиння ПЦУ Василю Лозинському, який опублікував такий пост на своїй сторінці у Фейсбуці(мовою оригіналу):
“… Луцька брама, була передана у користування церкві у 2000 роках. Передана у незадовільному стані. Проте, там було проведено ремонтні роботи і там діяв монастир, Домова церква, іконна лавка. Згодом приміщення Церква віддала місту. Там було проведено ремонтні роботи, реконструкція, внесено ряд архітектурних змін. Але ці зміни привели до проблеми водовідвення даху, що спричинило до пошкодження стін будови. Згодом будівля почала руйнуватися. Був відкритий доступ до приміщення людей із залежностями. Котрі завдавали школи будівлі. Була пожежа в середині будівлі і багато інших проблем. Згодом єпархіальному управлінню було запропоновано взяти знову приміщення у користування.
Що зроблено: 1. Обмежено доступ стороннім особам у приміщення. Поставлено вікна і двері.
2. Провели ощикатурювання частини стін.
3. Спільно із Дубенським історико-культурним заповідником замовлено Проектно-кошторисну документацію, вартістю понад 200000 тисяч гривень.
Але настало повномаштабне вторгнення. Всі роботи ми припинили.
Витрачаючи весь ресурс на підтримку Сил Оборони.
Що плануємо зробити.
1. Убезпечити, щоб не було завдано нікому школи (шкоди, – прим. ред.).
2. Шукати можливості для подальших кроків для вирішення питання збереження пам’ятки.
Луцька брама. Історичні цікавинки
Споруду звели в 1623 році на місці старої дерев’яної брами як західні в’їзні ворота до міста, до яких через земляний вал вів підйомний міст. Вона входила до системи міських укріплень і відігравала важливу оборонну роль. Двадцять четвертого квітня 1623 року князь Олександр Заславський уклав контракт з майстром Львівського цеху мулярів архітектором італійського походження Якубом Мадлайном (Медлені), під керівництвом якого й було зведено браму.
За умовами договору князь мав надати будівничому необхідну кількість каменю, вапна, а також полонених татар у якості робочої сили. За роботу майстрові належало три тисячі польських злотих. Суму оплати було розбито на три частини: перша авансом одразу, друга — “на Святого Яна”, третя — по завершенню роботи. Брама повинна була бути 13 ліктів завширшки і 21 лікоть завдовжки.
Спочатку це була двоярусна будівля з арковим проїздом. Прямокутна частина своїм торцем була обернена в бік міста, значна частина бічних стін ховалась за земляним насипом валу. Овальною частиною брама виступала за межі земляного валу. Ця вежа схожа з Луцькою і Татарською вежами, що в Острозі, оскільки будував їх один архітектор Якуб Мадлайн. Тільки вежа в Дубні збудованна ним повністю від фундаменту, а в Острозі він лише добудував до веж верхній аттик. Так вважають сучасні дослідники. Вежі-барбакани, як зазначає професор Петро Ричков, виконуючи оборонну функцію, водночас були мистецькими об’єктами, зразками епох Ренесансу та, частково, Раннього бароко.
Під вежею був підвал з підземним ходом, який за легендою буцімто вів аж до Дубенського замку. Два нижніх яруси зведені з каменю пісковика. Верхній, добудований у XVIII столітті – з цегли. Товщина стін поярусно зменшується, внаслідок чого всередині утворилися уступи кам’яної кладки, що слугували основою для несучих конструкцій дерев’яних обхідних галерей, які були розташовані біля бійниць другого, а пізніше й третього ярусів. Кладка вежі по периметру на кількох рівнях армована дерев’яними зв’язками діаметром 17-19 сантиметрів.
У 1785 році за часів володіння Дубним князем Міхалом Любомірскім Луцьку браму було перебудовано. Надбудовано третій ярус, а зубці аттику були знищені. Замість бійниць пробито віконні прорізи, переплановано інтер’єр. Проїзд через браму було замуровано, а поряд з нею проклали вулицю. Аналіз архітектурних елементів, що з’явилися після перебудови (зокрема рустування) дає підстави науковцям вважати автором змін королівського архітектора Домініко Мерліні. Він у той час якраз працював над перебудовою палацу Любомірскіх у Дубенському замку. З тих часів на фасаді будівлі збереглася табличка з викарбуваним написом: “Ta brama obnowiona roku 1785” (“Ці ворота відновлено в 1785 році”). Але в 1967 році радянські горе-реставратори додумалися просто по автентичному напису набити інший: “Реставровано в честь 50-річчя Великого Жовтня”. От така “реставрація”…
Змінивши своє оборонне амплуа, Луцька брама стала слугувати іншим цілям. Одним із найтаємничіших періодів її існування був час, коли в її стінах облаштували свій “офіс” масони. Князь Міхал Любомірскі згідно із розпорядженням Великої ложі “Катерини під Північною Зіркою” заклав у своїй вотчині в Дубні шотландську ложу, яка отримала назву “Досконала таємниця” та очолив її. Ложа “Катерина під Північною Зіркою”, заснована у Варшаві у XVIII столітті, відіграла ключову роль у поширенні масонства на українських землях, ставши материнською структурою для кількох відомих осередків в Україні, в тому числі й у Дубні.
Саме там, на другому поверсі Луцької брами, відбувалися засідання “Досконалої таємниці” під проводом Великого майстра ложі Міхала Любомірского. Серед учасників тих зібрань був і творець польського театру Войцех Богуславскі, який у кінці ХVІІІ століття очолював придворний театр Любомірского в Дубні.
Після продажу Любомірскіми Дубна княгині Барятинській старовинна будівля довго стояла пусткою. У міжвоєнний період ХХ століття в потужних стінах колишньої твердині розмістився польський військовий комісаріат. У роки Другої світової Луцька брама слугувала нацистською в’язницею, де утримували місцеву інтелігенцію.
Радянська влада пристосувала будівлю під адміністративні потреби, а з набуттям Україною незалежності в 1991-у історична кам’яниця “пішла по руках”: бар, магазин ритуальних послуг, приміщення для потреб Рівненської єпархії ПЦУ. На початку 2000-х років відремонтовано дах і відновлено ренесансний аттик по периметру всієї будівлі. Статус однієї зі складових Дубенського заповідника ще якось вберігає будівлю від знищення, але навіть він не зможе протистояти наступу невблаганного часу.
Світлана КАЛЬКО
При підготовці публікації частково використано інформацію з проєкту “Барбакани та надбрамні вежі Великої Волині” та статті С. Юрченка “Про час будівництва Луцької брами в Дубні” (зб. Матеріалів міжнародної науково-теоретичної конференції “Магдебурзькому праву у місті Дубні — 500 років”, Дубно, 2007)
Загрузка...