Давньоруський бронзовий хрестик, монети, кераміку періоду будівництва замку та залишки першого мосту — і це ще не всі знахідки, які виявили археологи під час двотижневих розкопок на території подвір’я та оборонного рову Дубенського замку.
Про підсумки археологічних досліджень учасники розповіли на сторінці заповідника.
Дослідження відбувалися на подвір’ї замку в центральній частині і на території оборонного рову під мостом. І перші відкриття чекали вже на подвір’ї фортеці. Там археологи виявили залишки дерев’яного настилу у вигляді дощок, що лежали поверх горизонтальних колод. Настил датували першою половиною XVII століття. Подальші пошуки відкрили добре збережене мощення — дрібний вапняковий камінь, укладений на суглинок.

Серед знахідок — майже цілий керамічний горщик періоду будівництва замку. За припущеннями дослідників, він міг служити посудом для приготування їжі будівничим замку. Керівник експедиції, кандидат історичних наук Юрій Пшеничний розповів, що горщик попередньо склеїли, щоб зі студентами (у розкопках брали участь здобувачі історичної освіти Острозької академії) попрацювати з процесом реконструкції посудин. Однак, щоб надати йому по-справжньому музейного експозиційного вигляду, його знову розберуть і реставрують за всіма правилами.


Окрім предметів XVII століття археологи знайшли також бронзові натільний хрестик та наконечник пояса, пірофілітове пряслице та кераміку Х–ХІІІ століть. Ці знахідки підтвердили версію науковців, що територія замкового подвір’я була заселена ще за часів літописного Дубена.
Дослідження в оборонному рові також не залишилися без відкриттів. Під час розкопок виявили раніше невідомі особливості конструкції першого мосту бастіонного замку, зведеного найімовірніше на початку XVII століття. А саме — залишки опор. За припущенням дослідників, таких опор могло бути до шести розташованих попарно. Вони не мали аркоподібного завершення, а представляли собою кам’яні стовпи. Дослідникам також відкрились дубові палі, які підтримували проміжки між кам’яними опорами.
Археологи також встановили максимальну глибину оборонного рову на цій ділянці — 3,7 метра від теперішньої поверхні. За словами Юрія Пшеничного, це свідчить про те, що дно рову під час будівництва замку не було рівним, а поглиблювалося до його середини. Значна кількість річкових молюсків та черепашок свідчить про те, що рів був заповнений водою.



У рову дослідники також натрапили на цілий “розсип” предметів різних історичних періодів. Тут і срібний ґудзик XVII століття від кунтуша або жупана, люлька другої половини XVII століття, неатрибутована монета XVI століття, скляний келих, численні фрагменти кераміки періоду від давньоруських часів до XIX століття. Навіть знайшовся австрійський багнет періоду Першої світової війни.
Завершені дослідження не лише привідкрили нові сторінки історії Дубенської твердині й самого міста, а й поставили перед науковцями нові запитання і загадки, які потребуватимуть подальших досліджень.
За матеріалами преси
Фото — Дубенський заповідник
