Без цього будинку годі уявити собі старовинну вулицю Драгоманова. Цю споруду, зведену в стилі польського класицизму 89 років тому, називали першим закладом страхової медицини краю. У її стінах працювали лікарі, про яких зберігають вдячну пам’ять не одне покоління рівнян.
Усупереч усталеній думці про відсутність у Рівному особливих пам’яток історії, допитливий перехожий усе ж таки може віднайти чимало цікавого. Довірившись витіюватим вигинам старовинних рівненських вуличок, наче опиняєшся в зовсім іншому Рівному. Одна з таких вулиць — Драгоманова, яка бере початок від вулиці Чорновола і губиться десь у глибині рівненського гідропарку. Цією вулицею хочеться іти неквапом, роззираючись навкруги, навіть якщо цю ідилію порушують своїм гуркотом сучасні автівки. Попри те, що архітектурний колорит старовинної вулиці порушено недолугими сучасними спорудами, вона ще зберігає дух і образ минувшини нашого міста завдяки старим будинкам. Один з таких — під номером 9 — колишня жіноча консультація. Ще раніше — повітова каса хворих, а фактично — приміщення першого закладу страхової медицини Рівненщини. Власне для цих потреб його й було зведено. Цьогоріч, 8 грудня, минатиме 89 років, відколи рівненський ксьондз Сиревич освятив новобудову. А сучасна влада віддала будівлю служителям Феміди, і 19 жовтня 2018 року працівники апеляційного суду справили такі собі “входини”, заселивши приміщення після ремонту.
Каса хворих
Звели його в 1929 році для потреб громадської організації “Повітова каса хворих”, яка опікувалася медичним обслуговуванням малозабезпечених мешканців Рівненського повіту. Працююче населення переказувало певні суми своїх заробітків роботодавцям, а вони — у касу хворих. Така своєрідна медична страховка, яка в разі потреби забезпечувала лікування хворого за гроші каси.
Оскільки витрати держави на охорону здоров’я в 20-30-ті роки минулого століття були мізерними, то лікування і утримання хворих у медзакладах було платним. Що, у свою чергу, багатьом було не по кишені. За архівними даними, в ті часи, наприклад, консультація лікаря коштувала до 6-ти злотих, нескладна хірургічна операція — до 80-ти злотих, пологи без ускладнень — 40 злотих. За довідку від лікаря потрібно було викласти 10 злотих. Для порівняння: корову можна було купити за 290 злотих, 100 кілограмів пшениці — за 23 злотих, а 100 кілограмів жита — за 15. Каса хворих для багатьох була справжнім порятунком.
Створено організацію було на початку 20-х років, й свого окремого приміщення вона не мала. Згодом, коли її діяльність набула розмаху, постало питання розміщення і лікарів, і хворих. Тоді на пожертви місцевих меценатів і за активного сприяння комісара каси хворих Каменецького й збудували велике приміщення на тодішній Сенаторській (Драгоманова).
Скористатися послугами каси могли й непрацюючі члени родини застрахованої особи. У закладі надавали послуги дантиста, приймали пологи, проводили лабораторні аналізи, рентгенівське і кварцове опромінення, нескладні хірургічні втручання. З каси виділяли кошти на санітарно-курортне лікування. На жаль, ім’я проектанта будинку поки що залишається невідомим. Знавець давньої архітектури Рівного доктор архітектури, завідувачка кафедри архітектури та середовищного дизайну НУВГП Ольга Михайлишин, до якої із відповідним запитанням звернувся РінеРетроРитм, зазначила:
“Мені траплялися деякі документи щодо каси хворих, навіть план цього будинку. Але, на жаль, креслення не було підписане. Тому на сьогоднійшній момент нічого не можу сказати про автора, поки що він невідомий”.
Відомо лише, що в період, коли зводили будівлю, головним архітектором Рівного був Семен Сидорчук. Можна припустити, що він міг би бути автором (чи співавтором) проекту хоча б з огляду на те, що в середині 1920-х років Семен Сидорчук проектував будинок для каси хворих у Бресті. Хоча це лише припущення.
Гіппократ “не встояв” перед Фемідою
З приходом до Рівного радянської влади приміщення передали під міський пологовий будинок. Головним лікарем закладу певний час там був Микола Прохоров (син).
Саме в будинку на Драгоманова, 9 розпочав свою медичну практику напередодні Другої Світової 26-річний на той час акушер-гінеколог унікальний фахівець, який практикував майже до 90-літнього віку, і якому тисячі рівнянок завдячують врятованим здоров’ям і щастям материнства, Борис Квашенко.
За часів німецької окупації лікарня на Драгоманова слугувала лише німцям.
Щойно зайнявши Рівне, окупанти наказали персоналу закладу за 24 години вибратися із приміщення. Після звільнення міста радянськими військами там знову розмістився пологовий. А згодом, коли в місті з’явилися ще й інші пологові будинки, в приміщенні на Драгоманова, 9 залишили тільки жіночу консультацію з невеликим стаціонаром, який згодом закрили.
Нині споруді, яка увесь свій вік служила медицині, знайшли нове застосування. Тепер там розмістився апеляційний суд. Як відомо, передача будинку суддям супроводжувалася скандалом. Адже певна частина громади Рівного, зокрема рівненські художники і музейники, пропонували облаштувати в будівлі Художній музей. Проте аргументи служителів Феміди виявилися переконливішими.
Рівняни переймалися, чи не спотворять історичний будинок під час ремонту. На щастя, первозданний зовнішній вигляд будинку збережено.
Якщо за увесь період існування незалежної України приміщення жодного разу не ремонтували, окрім хіба що косметичного підфарбовування фасаду, й воно стояло обшарпане і занедбане, то нині будинок став справжньою окрасою старовинної вулиці. Мало того, тепер його оточує вишуканий мереживний кований паркан, який викликав неоднозначну реакцію рівнян. Куди вже там скромному паркану зі стовпцями, який у давнину оточував будівлю!
За словами очільника міського управління культури і туризму Тараса Максименка, на будівлю вигготовлено відповідну документацію, якою їй надано статус пам’ятки архітектури місцевого значення. Це убезпечує будівлю від усіляких прибудов, надбудов тощо. Як повідомив Тарас Максименко, інформаційну табличку, яка розповідає про історію споруди, передано новим її господарям, однак на момент відкриття вони ще не встигли її закріпити. Невдовзі вона з’явиться на фасаді.
Фото з фондів НАС, РОКМ, ДАРО, інших відкритих джерел
Загрузка...