(Уперше опубліковано в газеті “Сім днів” 11.06.2004 року. Оновлено і доповнено) Сорок років тому в Рівному сталася жахлива подія, про причини якої й досі немає чіткої відповіді. Її пов’язували і з диверсією, і з містикою… Вона поламала людські долі й додала до історії міста ще одну трагічну сторінку.
…Вона простояла в центрі Рівного усього 30 років. Була його окрасою, символом і архітектурною принадою. Переживши війну і окупацію, стала черговою жертвою радянського “благоустрою”.
Цьогоріч йому виповнилося б 100 років. І він цілком заслужив на гідне відзначення цієї дати, проте…. Нині на його місці височіє споруда зі скла і бетону, на якій красується така ж вивіска, як на її попередниці — “Партизан”. От тільки до кінотеатру з такою назвою вона жодного стосунку не має.
Завершився масничний тиждень. Веселе народне свято з варениками-млинцями, чаюванням, народними забавами та конкурсами, зі спаленням опудала Зимоньки-Кострубоньки знову відзначають у Рівному. А старші рівняни ще пам’ятають іншу Масницю.
Історичне приміщення першої рівненської електростанції назавжди зникло в нетрях навколобазарного кварталу за фасадом чергового торгово-офісного центру на вулиці Замковій. Унікальну для Рівного будівлю надійно заховали від очей рівнян, спотворивши її зовнішній вигляд і знищивши бодай згадку про непересічну подію в минулому нашого міста.
Про його справжнє ім’я дослідники сперечаються й досі. Точна дата смерті достеменно не відома, скупі факти біографії суперечливі. І навіть праху його не одразу судилося упокоїтися вічним сном — його ховали тричі. З огляду на сучасні новації в українському законодавстві, не виключено, що можуть потривожити й учетверте.
Як відомо, рівняни поділилися в міркуваннях щодо подальшої долі поховання героя громадянської війни минулого століття Олеко Дундича в міському парку імені Шевченка. Одні наполягали на перепохованні останків на кладовищі, інші — за те, щоб усе залишити, як є. Крапку в цьому питанні поставило соціологічне опитування, проведене на замовлення міської влади …
Ця споруда могла б стати однією з архітектурних перлин старого міста, якби дожила до наших днів. Її поява ознаменувала новий етап у культурному житті Рівного. За право виступати на її сцені змагалися десятки місцевих і приїжджих театральних труп.
За свою понад сторічну історію будинок на теперішній Петлюри, 10 ніколи не змінював профілю — його як звели для відділення Державного банку царської Росії в повітовому Рівному, так він і донині служив банківській справі. Після того, як Національний банк України закрив свої регіональні управління, в тому числі й у Рівному, …
“Червонозоряні визволителі”, прогнавши з міста фашистських окупантів, заходилися наводити свої порядки. Дуже швидко місцевий люд зміг побачити справжнє обличчя визволителів.
Мітинг без містян, вітальний лист “вождю народів”, озброєні радянські вояки в храмі… Подробиці подій 74-річної давнини, про які стало можливим розповідати лише нині.
Понад столітня будівля, що на вулиці 16 Липня, в якій нині розміщується музична школа №1, нарешті дочекалася реконструкції. Принаймні таке рішення ухвлила міська влада Рівного. Будинок, в якому нині навчаються юні музиканти, є одним із найстаріших в обласному центрі. Його зведено в кінці XIX століття. За радянських часів його цінність визначалася …
