Історичне приміщення першої рівненської електростанції назавжди зникло в нетрях навколобазарного кварталу за фасадом чергового торгово-офісного центру на вулиці Замковій. Унікальну для Рівного будівлю надійно заховали від очей рівнян, спотворивши її зовнішній вигляд і знищивши бодай згадку про непересічну подію в минулому нашого міста.
Про його справжнє ім’я дослідники сперечаються й досі. Точна дата смерті достеменно не відома, скупі факти біографії суперечливі. І навіть праху його не одразу судилося упокоїтися вічним сном — його ховали тричі. З огляду на сучасні новації в українському законодавстві, не виключено, що можуть потривожити й учетверте.
Як відомо, рівняни поділилися в міркуваннях щодо подальшої долі поховання героя громадянської війни минулого століття Олеко Дундича в міському парку імені Шевченка. Одні наполягали на перепохованні останків на кладовищі, інші — за те, щоб усе залишити, як є. Крапку в цьому питанні поставило соціологічне опитування, проведене на замовлення міської влади …
Ця споруда могла б стати однією з архітектурних перлин старого міста, якби дожила до наших днів. Її поява ознаменувала новий етап у культурному житті Рівного. За право виступати на її сцені змагалися десятки місцевих і приїжджих театральних труп.
За свою понад сторічну історію будинок на теперішній Петлюри, 10 ніколи не змінював профілю — його як звели для відділення Державного банку царської Росії в повітовому Рівному, так він і донині служив банківській справі. Після того, як Національний банк України закрив свої регіональні управління, в тому числі й у Рівному, …
“Червонозоряні визволителі”, прогнавши з міста фашистських окупантів, заходилися наводити свої порядки. Дуже швидко місцевий люд зміг побачити справжнє обличчя визволителів.
Мітинг без містян, вітальний лист “вождю народів”, озброєні радянські вояки в храмі… Подробиці подій 74-річної давнини, про які стало можливим розповідати лише нині.
Понад столітня будівля, що на вулиці 16 Липня, в якій нині розміщується музична школа №1, нарешті дочекалася реконструкції. Принаймні таке рішення ухвлила міська влада Рівного. Будинок, в якому нині навчаються юні музиканти, є одним із найстаріших в обласному центрі. Його зведено в кінці XIX століття. За радянських часів його цінність визначалася …
Для програми “Дослідимо замок (палац) у Рівному”, розпочатої в 2016 році, змінили схему фінансування. Кошти на розкопки з міського управління культури і туризму зняли. А сам об’єкт став пам’яткою археології місцевого значення. Тому всі роботи на території пам’ятки мають відбуватися після пошуково-рятівних робіт, повідомив начальник управління культури і туризму Тарас …
Кожне місто, як і людина, має неповторне обличчя, своєрідну душу й унікальну долю. Історія Рівного — яскрава і дивовижна, насичена цікавими подіями і багата неординарними постатями. Вулицями нашого міста крокували війська шведського короля і гайдамаки Гонти, польські жовніри і царські піхотинці, радянські солдати і фашистські вояки. Рівне переживало епідемію чуми, …
Старожили міста, іронізуючи над сучасними теплими зимами (раніше, мовляв, і снігу було більше, і морози міцніші), залюбки пригадують часи, коли лихоманка зимових розваг охоплювала не лише дітей, а й дорослих. Водночас шкодуючи, що нині Рівне втратило чимало з цих чудових зимових традицій. І не лише через теплі зими.
Коли і хто вперше започаткував традицію новорічних корпоративів, вочевидь, нині не скаже ніхто. Але те, що такі новорічно-різдвяні вечірки були звичаєвими в Рівному і сто років тому — достеменно відомо. Про це розповідають архівні документи, публікації в тогочасних газетах, спогади старожилів.
