В енциклопедичному довіднику “Митці Рівненщини” (1997 рік) поміщено інформацію про Пелагею Наумівну Толсту-Молчановську (1884-1977) – актрису і співачку, красуню з чудовим сопрано, яка зіграла чимало провідних ролей у виставах у складі трупи театру Благородних зборів у Рівному.
Коли основним носієм інформації в наших домівках було радіо, яке ми називали “брехунцем”, і знали усі програми, які воно нам дарувало, особливо чекали на трансляцію музичних програм, де звучали улюблені пісні і мелодії. Пам’ятаю, як часто диктор оголошував: “Грає естрадно-симфонічний оркестр Українського телебачення і радіо під орудою Ростислава Бабича”.
Повз цей будинок на вулиці Словацького мало хто пройде байдуже. Хоча трохи й занедбаний, він домінує на старовинній вуличці, привертаючи увагу цікавою архітектурою. Нині там розміщується сектор у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, або так званий паспортний стіл. Сучасні рівняни, принаймні ті, котрі цікавляться історією міста, знають його …
Її життя, як спалах зірки, що яскраво осяяла всіх і раптово згасла. Вона прожила усього 27 років — яскравих, богемних, сповнених надій, і так безжально обірваних руками катів. Ця молода жінка з різнокольоровими очима, невимовно красива і талановита, колись ходила вулицями нашого міста.
До того, як стати рівненською княгинею, в біографії Людвіки був яскравий роман з польським революціонером і учасником війни за незалежність США Тадеушем Костюшко. Перекази про їхній зв’язок дійшли до нас від очевидців тих подій.
Сьогодні читачам РівнеРетроРитм хочемо розповісти про рівнянку, яка завдяки своїй журналістській, громадській роботі та соціальним реформам прославилась на увесь світ. Вона відома ще як “Велика матір Америки” та одна з найвидатніших державних службовців жінок Америки. Хто ж вона?
Сьогодні хочемо познайомити рівнян з цікавою особистістю, невідомою широкому загалу, але яка заслуговує на увагу. Мова йде про акторку, композиторку та співачку відому під псевдонімом Софія Терне. Її справжнє ім’я звучить як Ребекка Хайтер.
Кілька днів тому на фасаді старовинного будинку №8 на вулиці Словацького встановили одну з перших інформаційних табличок, що розміщуються на історичних пам’ятках Рівного в рамках реалізації туристичного проекту “Від мамонтів до Рівного. Історичними стежками міста”.
Його творча спадщина так і залишається невивченою, хоча спроектовані ним будівлі й донині є окрасою Рівного. А декотрі чиновники з галузі будівництва та архітектури на запитання, чому не беруть за взірець будівлі Бориса Андрєєва, розбудовуючи, наприклад, історичний центр Рівного, досі запитують: “А хто це такий?”.
Нині йому виповнилося б 85 — шанованому далеко за межами України художникові, який присвятив свій талант її Величності Мельпомені. Режисери називали його художником-філософом. І не лише за глибокий підтекст його робіт, а й за якесь особливе мудро-оптимістичне сприйняття життя, яке не змогли знищити ані несправедливі суди, ані сталінські табори.
…Його народженню передувала майже містична подія — у кімнату, де він ось-ось мав з’явитися на світ, раптово влетіла кульова блискавка. І так же раптово зникла… Це небесне знамення наче благословило появу майбутнього шанованого рівненського лікаря, якого згодом називали лікарем від Бога.
Історія рівненського футболу, який сьогодні все більше набирає популярності завдяки футбольному клубу “Верес”, доносить до нас інформацію й про не менш славетне його минуле. Серед футбольних зірок краю далеких 30-х років і перших повоєнних десятиліть особливо яскравим є ім’я Леоніда Молчановського. Це йому — футболісту і тренеру, якого неймовірно цінували …
