Кілька днів тому на фасаді старовинного будинку №8 на вулиці Словацького встановили одну з перших інформаційних табличок, що розміщуються на історичних пам’ятках Рівного в рамках реалізації туристичного проекту “Від мамонтів до Рівного. Історичними стежками міста”.
Його творча спадщина так і залишається невивченою, хоча спроектовані ним будівлі й донині є окрасою Рівного. А декотрі чиновники з галузі будівництва та архітектури на запитання, чому не беруть за взірець будівлі Бориса Андрєєва, розбудовуючи, наприклад, історичний центр Рівного, досі запитують: “А хто це такий?”.
Нині йому виповнилося б 85 — шанованому далеко за межами України художникові, який присвятив свій талант її Величності Мельпомені. Режисери називали його художником-філософом. І не лише за глибокий підтекст його робіт, а й за якесь особливе мудро-оптимістичне сприйняття життя, яке не змогли знищити ані несправедливі суди, ані сталінські табори.
…Його народженню передувала майже містична подія — у кімнату, де він ось-ось мав з’явитися на світ, раптово влетіла кульова блискавка. І так же раптово зникла… Це небесне знамення наче благословило появу майбутнього шанованого рівненського лікаря, якого згодом називали лікарем від Бога.
Історія рівненського футболу, який сьогодні все більше набирає популярності завдяки футбольному клубу “Верес”, доносить до нас інформацію й про не менш славетне його минуле. Серед футбольних зірок краю далеких 30-х років і перших повоєнних десятиліть особливо яскравим є ім’я Леоніда Молчановського. Це йому — футболісту і тренеру, якого неймовірно цінували …
