Ще одним свідченням трагедії євреїв Рівного у часи Другої світової війни стало видання українською мовою книги-спогаду рівнянки Хаї Мусман “Місто моє розстріляне”. Цю невеличку, але глибоко трагічну і ємнісну у своїй правді книжку презентували в Рівному сподвижники Громадської організації “Мнемоніка” в рамках проекту “Реанімована пам’ять”.
Уперше книга вийшла російською мовою у США в 1994 році. Переклад на українську здійснив викладач РДГУ Дмитро Аладько, а народжувалася вона в Рівненському видавництві “Волинські обереги”.
На презентацію зійшлося чимало рівнян різного віку, в яких є потреба знати нашу історичну правду. Були навіть гості з інших міст, зокрема, Житомира та Києва. Донька авторки Рахель (Рейчел) Кельмансон, яка мешкає у США, взяла участь у презентації через скайп-зв’язок. Пані Рахель дуже тепло розповідала про свою маму, ілюструючи розповідь довоєнними та післявоєнними світлинами своїх батьків. Вона наголосила, що саме ця книжка була для неї найголовнішою з усіх її численних книг, статей і публікацій.
Хая Мусман, яка народилася в Рівному в 1922 році і в 1940-му залишила місто своєю юності, поїхавши на схід, пройшла нелегкий життєвий шлях. Ця жінка завжди залишалася борцем, долаючи численні життєві проблеми і відстоюючи лише добро і правду.
Хая Мусман була високоосвіченою, інтелектуальною, багатогранною особистістю. За фахом була істориком і це було її пристрастю, знаходило відбиток у багатьох працях. Хая Мусман проявила себе як фаховий юрист-адвокат. Вона знала до десяти мов. Її життєві дороги пройшли від Рівного через Росію, Середню Азію, і знову повернули до Рівного після Другої світової. Саме в Рівному вона зустріла свого чоловіка Гігу Тамаріна, тут народилася її донька. Якийсь час сім’я мешкала у Львові, а потім у Москві. У 69 років, втративши чоловіка, з донькою і онукою емігрувала за океан. Знову почала вчитися, опановувала англійську мову і досягла нових успіхів у науковій і журналістській діяльності. У 2015 році Хаї Мусман не стало.
Її книжка повертає нас у Рівне міжвоєнної доби. Разом з маленькою дівчинкою Хаєю ми простуємо старими вуличками на Волі, знайомимося з учнями єврейської гімназії “Тарбут”, дізнаємося про відомих рівненських лікарів Сегала і Ромського. Вона згадує дитинство, яке минуло в бідноті і любові, серед таких, як і вона, єврейських, українських, польських дітей із сімей, що не мали великих статків. Але увесь цей світ її дитинства розчинився в імлі кривавого жерла війни, що має назву Голокост.
Розстріляне місто її дитинства – трагедія, що жила в її серці усе життя, – викладена на сторінках книжки, що тепер буде ще одним документом, що звинувачує і проклинає нацизм. А директор ГО “ЦСПП “Мнемоніка” Максим Гон зазначив: “Це книга-реквієм про людей, які визначали довоєнний соціокультурний простір Рівного, який зник у листопадові дні 1941 року”.
Усі учасники презентації отримали книгу в подарунок та мали можливість поспілкуватися з дочкою Хаї Мусман, пані Рахель.