Наприкінці 1930-х років у Львові автомобіль все ще був предметом розкоші. Скільки коштував та хто міг дозволити собі розкіш придбати “залізного коня” сьогодні на сторінках Фотографій старого Львова.
В 1930-их роках львівський робітник заробляв близько 100-120 злотих на місяць, службовці заробляли від 200 до 350 злотих, вчитель 280 злотих, підпоручник і капітан війська польського відповідно 280 і 390 злотих.
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2021/12/1Автомобіль-Citroen-Six-на-львівській-вулиці.jpg)
Крім автосалонів, з найновішими автівками львів’яни могли познайомитись на щорічних Східних Торгах у Львові, де завжди був виставковий павільйон з авто найпопулярніших марок. Найновіші моделі можна було одразу купити, але забрати лише після закінчення виставки.
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2021/12/2Десь-між-Львовом-та-Радимно..jpg)
Згідно прайсу, відносно дешевий мінімалістичний “Fiat 500” коштував близько 3800 злотих. Схожий на нього австрійський “Steyr 50″ – 4250 злотих. За ціною ближче до 5 тис. злотих, можна було ще купити Fiat 508 , або Morris 8HP. Нова модель Peugeot 202 коштувала уже трохи більше 6 тис. злотих. А от за Opel Olimpia А (прототип першого”Москвича”) треба було віддати 6800 злотих.
Далі ціни росли із збільшенням розміру автівки. Найдорожчим з представлених був Mercedes 320, що коштував 33500 злотих, а це майже 10-річна зарплата службовця.
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2021/12/3Автомобіль-на-львівських-номерах-в-оточенні-автомаматорів-1024x666.jpg)
Поза тим, придбавши авто, треба було змиритись з немалими витратами на щорічний податок на автомобіль. Податок залежав від ваги автівки, за кожні 100 кг -15 злотих.
Втім ставку цього податку можна було знизити на цілих 60 %, якщо військові вважали якийсь автомобіль корисним для оборонних цілей. Тим, хто наважився скористатись такою пільгою, доводилось погодитись, що автомобіль буде вилучений військом, якщо почнеться війна. Крім того, якщо
авто використовувалось з метою комерції,
то за кожне пасажирське місце сплачувалось
по 100 злотих на рік.
Тут треба зауважити, що платники податків, як і сьогодні, любили грати в “цюцюбабки” з податківцями. Львівські (і не тільки) таксисти, яких доволі сильно “напружував” податок на пасажирські місця, знайшли “дірку” в законодавстві.
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2021/12/4Автомобіль-на-львівських-номерах-в-околицях-міста.jpg)
Виявилось, що коли зареєструвати своє авто як “dorożka samochodowa” (автомобільний візок), щось на кшталт “„dorożki konnej”, то податку цього можна уникнути . Цю “дірку” в надто заплутаному податковому законодавстві фіскали кинулись терміново затуляти. Причому робили це так активно, що справу після багатьох судових засідань розглядали аж у Верховному Суді. Вердикт був такий: в транспорті, що перевозить кілька людей і невеликий багаж, тип приводу (кінний, чи двигун) до уваги не береться, тому таксі платитиме такий самий податок, як і кінні екіпажі.
Також неминучими були витрати й на ремонти і технічне обслуговування, гуму, технічні рідини, та пальне. А вони були немалими, бо ненажерливі двигуни тягали авто по ненайкращих дорогах. В кінці 1930-х бензин коштував понад 60 грошів за літр, з яких третина йшла на податки.
![](http://retrorivne.com.ua/wp-content/uploads/2021/12/5Автомобільний-павільйон-на-Східних-Торгах-у-Львові.jpg)
Все це впливало на те, що лише багаті львів’яни і ті, що були впевнені, що їх високий заробок є стабільним, могли дозволити собі придбати нову автівку, а її наявність у львівській сім’ї сприймалась, швидше, як виняток, а не правило.
На світлинах виставковий павільйон на Східних торгах у Львові , та автівки львів’ян та мешканців околиць у 1930-х роках.
Гриць Совків
Джерело: https://photo-lviv.in.ua/lviv-motoryzovanyy-abo-skilky-koshtuvav-avtomobil-u-1930-kh-rokakh/