Відновлену ділянку з похованнями солдатів Війська Польського, які загинули в боях з більшовиками в липні 1920 року, освятили на старому цвинтарі в Клевані. Це повернення з небуття не лише імен, а й важливих історичних подій нашої спільної українсько-польської історії. А також надзвичайно важлива віха для українсько-польського діалогу.
З часів Другої світової війни і до недавнього часу ця територія була занедбаною. Могили потопали в чагарниках, крізь які ледве можна було розгледіти старі дерев’яні хрести. А над усім тим румовиськом височіли руїни знищеної каплиці… Але в 2025 році в рамках проєкту “Реновація кладовища в Клевані”, який реалізувала Фундація культури та підтримки польськості за кордоном “Grono Polskości” у співпраці з “Культурно-просвітницьким центром імені Томаша Оскара Сосновського” (Рівне) почалося розчищення кладовища. Коштами ініціативу підтримало Міністерство культури та національної спадщини Республіки Польща, надавши гроші з державного Фонду промоції культури.
Утім, як розповів голова ГО “Культурно-просвітницький центр імені Томаша Оскара Сосновського” Ярослав Ковальчук, члени очолюваного ним центру упродовж останніх десяти років неодноразово впорядковували кладовище. Доєднувалися також члени товариства “Волинський мотоциклетний рейд”.
“На відреставрованому кладовищі в Клевані ми встановили 30 надгробків з трьома хрестами на кожному, тобто 90 могил вояків там є. Надгробки такі, як на Дубенському цвинтарі в Рівному. Поки що вони — безіменні. Пошуки в архівних документах імен похованих тут воїнів тривають. Близько 50-ти імен уже встановлено”, – повідомив Ярослав Ковальчук.
На освячення могил до Клеваня прибули Генеральний консул Польщі в Луцьку Анна Новаковска та віцеконсул Каміл Ґроновскі.
Анна Новаковска також провела паралель з нинішніми часами, зазначивши, що нині та ж земля знову переживає напад тих, хто в 1920-у хотіли встановити тут свій порядок.
“На хрестах написано “Невідомий солдат”, проте колись це був батько, чоловік, син, були відомі його ім’я та прізвище, дата й місце народження. Але вони відомі своєю хоробрістю, яка привела їх сюди. Сьогодні ми свідки того, що вони були тут, пролили свою кров, віддали своє життя. Ми пам’ятаємо про це, незважаючи на те, що з того часу минуло понад 100 років”, – сказала пані консул.
“Історія любить повторюватися, але тоді той напад вдалося відбити, і цього разу також вдасться”, – переконана Анна Новаковска.
Месу на кладовищі відправив єпископ Віталій Скомаровський – ординарій Луцької дієцезії. У заході взяли участь представники місцевого духовенства, місцевої влади, мешканці місцевої громади, поляки з Любліна і Замостя та члени польських товариств — “Культурно-просвітницького центру імені Томаша Оскара Сосновського”, Товариства польської культури Рівненщини імені Владислава Реймонта, “Центру польської мови та культури імені князів Любомирських”, Українсько-польського союзу імені Томаша Падури з Рівного, міського осередку “Спілки поляків України” з Нетішина, харцерського загону “Волинь” та Куркового і лицарського братства Землі Волинської.
Світлана КАЛЬКО
Фото Ярослава КОВАЛЬЧУКА
Загрузка...