Одразу чотири цікавущих різнопланових виставки відкрили в Рівненському краєзнавчому музеї. Зможуть задовольнити свої уподобання і прихильники точних наук, і ті, кого цікавлять непересічні особистості з минулого, і любителі археологічних знахідок.
Весняний березень виявився дуже плідним для Рівненського краєзнавчого музею. Рівненські музейники зуміли потішити любителів усіляких цікавинок несподіваними зустрічами з минулим. Про одну з виставок, яка демонструє неординарний підхід до зображення історії математики як науки, РівнеРетроРитм уже писав.
“Ті, хто світлили історію”
Наступною була імпреза, де рівнян потішили гості зі Львова — фотовиставка “Ті, хто світлили історію”. Це спільний проєкт Рівненського обласного краєзнавчого музею і Львівського фотомузею. Львів’яни привезли до Рівного понад 50 світлин видатних українських фотомайстрів минулого століття Юліана Дороша і Ярослава Коваля, оцифрованих сподвижником Львівського фотомузею Романом Метельським. Родзинкою виставки є меморіальні речі Юліана Дороша та Ярослава Коваля, а також документальний фільм Юліана Дороша про майстрів Гуцульщини, який було показано під час відкриття виставки — “Біля джерел народної творчості”.
Як розповів Роман Метельський, стрічку з невідомим фільмом було знайдено в квартирі Юліана Дороша уже після його смерті.
Юліан Дорош є автором першого україномовного підручника з фотографії в Галичині і цілком заслужено вважається засновником професійного національного кіно в Західній Україні. Творчий доробок Юліана Дороша — це понад 12 тисяч унікальних кадрів, які відображають народне мистецтво Галичини, мають наукове, пізнавальне та освітнє значення, і є національною спадщиною. Його знімки опубліковано в роботах з археології, етнографії та народної творчості. У Львові на честь фотографа названо вулицю.
Ярослав Коваль — унікальна постать українського аматорського фотографічного руху в Галичині. Його шлях до фотографії розпочався у десятирічному віці, коли хлопець обміняв карабін, знайдений його старшим братом на околиці села під час Першої світової війни, на фотоапарат.
Його називають особистим фотографом митрополита Андрія Шептицького. Близько 20-ти рідкісних його знімків збереглося донині. Деякі можна побачити на виставці в Рівненському музеї. Ярослава Коваля називали “ковалем галицької фотографії”, а його світлини — справжніми реліквіями.
Хоча ці фотомайстри не знімали в Рівному, і, можливо, рівненській публіці не надто відомі, однак їх проникливі фотороботи подивитися варто.
“Квіти, жінки і янголи” Георгія Косміаді
У міжвоєнному Рівному з цим чоловіком був знайомий мало не кожен перехожий. Рівне стало колискою його творчості і художнього натхнення. Тут він провів 24 найкращих років життя, як зазначала його донька, невтомна популяризаторка творчості Гергія Косміаді, і почесна громадянка Рівного — Надія Косміаді.
Саме вона через понад піввіку повернула місту ім’я Георгія Косміаді — художника, актора, декоратора, педагога-новатора. Рівненський музей послідовно пропагує творчість Косміаді й підтримує тісні зв’язки з Надією Косміаді.
На чергову зустріч з унікальним художником музей запросив днями, відкривши виставку його повоєнних робіт, виконаних у техніці монотипії. Техніка монотипії заключається в нанесенні фарб від руки на ідеально гладку поверхню друкованої форми з наступним друком на станкові; отриманий на папері відбиток завжди буває єдиним, унікальним. Рівняни уперше можуть побачити зображення жінок, квітів і янголів, виконаних у цій техніці.
Виставку приурочено до 135-річчя з дня народження художника. В експозиції також можна побачити фотографії з особистого родинного архіву Косміаді й особисті речі художника.
До речі, щороку, починаючи з 2012-го, в день народження Георгія Косміаді, в Рівному вручають творчу відзнаку його імені. Премію присуджують за вагомий внесок у розвиток образотворчого мистецтва. Цьогоріч лауреатом став відомий рівненський художник Віктор Гвоздинський.
Тисячолітній меч
Ще одну виставку, яка може зацікавити любителів прадавніх археологічних знахідок, відкрили рівненські музейники днями. “Дорогобузький меч. Тридцять років досліджень” — це власне виставка одного експонату. Її унікальність у тому, що на ній представлено меч, імовірна дата виготовлення якого друга половина XI-початок ХІІ століть. Захід зорганізовано спільно з Національним науково-дослідним центром України та регіональним підрозділом “Спілки Археологів України” в Рівненській області.
Меч названо “Дорогобузьким” за місцем його знахідки, адже знайшли його в 1991 році під час археологічних досліджень дитинця літописного Дорогобужа. Керував роботами відомий археолог Богдан Прищепа. Тоді науковці визначили дату “народження” меча кінець ХІІ-перша половина XIII століть. Однак, за конструктивними деталями його може бути віднесено до давніших часів — другої половині XI-початку XII століть.
Чотири роки меч перебував на реставрації в Національному науково-дослідному реставраційному центрі України (Науково-дослідний відділ реставрації творів з металу). Досліджував і реставрував знахідку художник-реставратор вищої категорії Віктор Голуб. Саме він запропонував Олексієві Войтюку, учневі Богдана Прищепи та завідувачу відділу давньої історії та археології РОКМ, представити відреставрований Дорогобузький меч на виставці для широкого загалу.
Доповнюють експозицію ілюстрації процесу реставрації та зображення батальних сцен Радзивіллівського літопису, над оформленням яких працював художник РОКМ Василь Черенков.
Усі зазначені виставки в музеї рівняни можуть відвідати і в квітні.
(Поставлено оцінок: 1, середня: 4,00)
Загрузка...