У Рівному археологи під час розкопок поселень Княжої доби у мікрорайоні Боярка знайшли садибу заможного боярина. Про це свідчать індивідуальні знахідки, які непритаманні для сільського населення, а більше — для княжих столиць або фортець — ключі, уламки скляних браслетів, підвіска-лунниця, скроневе кільце, кістяний гребінь, натільні хрестики.
Як розповів Суспільному науковий співробітник Охоронної археологічної служби України Ярослав Погоральський, розкопки проводили перед початком будівництва.
Як тривали розкопки
Розкопки на території трьох поселень часів давньої Русі на околиці мікрорайону Боярка тривали два місяці — з 8 серпня по 8 жовтня. Ділянку в історичній частині міста досліджували фахівці Охоронної археологічної служби України перед тим, як там розпочнуть будівництво.
На одному із трьох поселень археологи знайшли садибу ХІІ – першої половини ХІІІ століття, яка може належати заможному боярину. За словами археолога, про це свідчать індивідуальні знахідки, які непритаманні для сільських поселень.
“На цих територіях планується забудова. Перед будівництвом ми проводимо охоронні археологічні дослідження. Ці розкопки фінансував забудовник, тому що на його території виявлені поселення. На одному з поселень було знайдено, очевидно, садибу заможного боярина або княжого дружинника. Маємо знахідки, які про це свідчать. Інші поселення були значно з біднішим культурним шаром, там об’єктів було не так багато”, — говорить Ярослав Погоральський.
Також він додав, що поселення часів княжої Русі на околиці мікрорайону Боярка виявили приблизно десять років тому. Однак раніше таких масштабних досліджень на цих територіях не проводили.
На думку археолога, ймовірно, мікрорайон отримав таку назву саме через те, що там проживали привілейовані верстви населення:
“Є версія, чому район називається Боярка. Очевидно, що це пов’язано з боярином, тобто з людиною привілейованої верстви часів Княжої доби. Не виключення, що в поселенні, яке ми розкопували, мешкав боярин, можливо, Пересопницького князівства. Ймовірно, від цього боярина пішла назва цілого мікрорайону у Рівному”.
Індивідуальні знахідки
На місці залишків трьох жител археологи знайшли розвали печей, крім того, кілька господарських споруд.
“В одному із жител ми знайшли залишки печі, викладеної жорновими каменями, що є дуже рідкісним явищем. Було багато кераміки. Крім того, були індивідуальні знахідки, достатньо незвичні як для такого поселення, бо такі предмети переважно характерні для княжих столиць або фортець”, — розповів Ярослав Погоральський.
Серед рідкісних предметів, які вдалося знайти дослідникам — колекція ножів, пірофілітові прясла, елементи від металевих казанів, два ключі, уламки скляних браслетів, а також кераміка, кістки тварин.
“Є така версія, що пірофілітові пряслиця використовували в часи Русі як дрібні гроші. Знайдені ключі досить нетипові для сільських поселень, вони притаманні для княжих столиць. Ми знайшли в одному з жител фрагменти 70 скляних браслетів, скоріше за все,— це була майстерня. Скляні браслети також свідчать про високий статус власника, це могли дозволити собі лише заможні міщани. А тут на звичайному неукріпленому селищі маємо таку колекцію”, — каже науковий співробітник Охоронної археологічної служби.
В житлі знайшли чимало прикрас, зокрема підвіску-лунницю, скроневе кільце з намистиною, скляні намистини, кістяний гребінь, два натільних хрестики.
“Скронева підвіска зі скляною намистиною, таких майже невідомо. Минулого року ми проводили дослідження у Хрінниках, там теж була знайдена схожа підвіска. Кістяний гребінь, можливо, виготовлений у Києві. Зі статусних знахідок — це лунниця, жіноча прикраса, оберіг із хрестиком всередині. Бронзові хрести виготовлені не тільки із бронзи, заглиблення на цих хрестиках вкриті склоподібною масою, їх називають емальовані хрестики”, — зазначив Ярослав Погоральський.
В одній із садиб археологи виявили предмети, які можуть належати вершнику, тобто княжому дружиннику — шпори та елементи вудил. За словами наукового співробітника, такі спорядженого для коня могли собі дозволити лише заможні люди.
Також в одному з жител учасники експедиції знайшли залізне писало:
“Його використовували для продряпування літер на твердих предметах, або на березовій корі, або на вощених дощечках. Зрозуміло, що писало на сільському поселенні говорить про те, що там жила людина, яка вміла на той час писати”.
Дослідження знахідок
За словами Ярослава Погоральського, знахідки опрацьовуватимуть у різних містах України. Після реставрації та дослідження цих предметів, навесні їх передадуть у Рівненський краєзнавчий музей на постійне зберігання.
“У нас є пів року на обробку матеріалів. Наразі в музеї знаходиться тільки кераміка, яка проходить обробку, тобто миття та шифрування. Індивідуальні знахідки — цінніші, вони у Львові на реставрації. Також ми передаємо частину речей фахівцям в Києві, Харкові, Львові на консервацію, аналізи та обробку. Бронзові речі досліджують хіміки”, — сказав науковий співробітник.
Деякі предмети фахівці Охоронної археологічної служби планують відправити за кордон, зазначив археолог:
“Було знайдено близько 20 фрагментів амфор — це посудина для транспортування вина, для його зберігання. Такі речі не міг собі дозволити звичайний общинник. Амфори плануємо передати на аналізи, можливо, за кордон, де визначатимуть, що там зберігалося. Крім того, будуть проведені спектральні аналізи, тобто фізики і хіміки долучаться, щоб визначити склад металевих виробів. Залучаємо багато фахівців з різних міст та з-за кордону”.
Крістіна ЛАПІКОЦЬКА
Загрузка...