Надгробна плита Анни-Алоїзи Ходкевич — єдиний оригінальний поховальний елемент родини князів Острозьких в Україні. Експонат знаходиться у Дубенському замку на Рівненщині, але наразі недоступний для огляду відвідувачам через воєнний стан. Статтю про надгробну плиту та ще дев’ять унікальних предметів періоду правління князів Острозьких опублікували в журналі “Історичний калейдоскоп”.
Про ці експонати Суспільному розповів завідувач відділу історії державного історико-культурного заповідника Дубна — Юрій Пшеничний. З його слів, в журналі “Історичний калейдоскоп” опублікували статтю про десять унікальних експонатів Дубенського замку на Рівненщині. Це речі XVI-XVII століть, якими користувалися за правління князів Острозьких.
“Експонати відбирали за принципом їхньої унікальності. Їх об’єднує те, що вони пов’язані з добою князів Острозьких. Це оригінальні речі, якими могли користуватися представники родини Острозьких”, — розповів завідувач відділу.
З цієї добірки в заповіднику експонуються всі, окрім надгробної плити Анни-Алоїзи Ходкевич. Як зазначив історик, через воєнний стан її тимчасово закрили:
“Плита — це єдиний оригінальний поховальний елемент родини князів Острозьких в Україні, який зберігся до цього часу. Всі їхні інші поховальні пам’ятки були зруйновані. Ще в Польщі є збережена гробниця Януша”.
Унікальними Юрій Пшеничний назвав і елементи вбрання. Через те, що тканина зберігається погано, дуже рідко вдається виявити одяг у гарному стані. А в заповіднику є декілька таких речей. Зокрема сукня a la moda 1640 року, яку пошили за модними французькими зразками.
“Ще у криптах монастиря отців бернардинів знайшли чепець золото мереживний 1640 року. Його реставрувала фахівчиня з текстилю пізнього середньовіччя, професорка Анна Дронжковська з польського міста Торуні. Вона тоді зауважила, що навіть Лувр позаздрив би такому збереженому чіпцю середини XVII століття. Виготовили його десь в майстернях Італії. Це дуже високомистецька та рідкісна річ”, — розповів дослідник.
Він зазначив, що непересічним предметом є шкіряна бойова рукавиця:
“Шкіра дуже погано зберігається в ґрунтах. І вкрай рідко можна виявити такі речі в збереженому стані. Якщо проаналізувати деталі, то можна мати уявлення про елемент парадного костюма дубенського шляхтича або заможного міщанина XVI — початку XVII століть”.
У десятці унікальних експонатів музейної колекції також — дзвін Свято-Преображенського монастиря 1572 року, п’ятисвічник 1575 року, розп’яття та вушко від хрестика XVII століття. В переліку — ікона Пророка Божого Іллі з житієм кінця XVI століття. Також — частина ствола гармати XVI — початку XVII століть. Це один із найдавніших на території України типів гармат.
“Арсенал також здебільшого втрачений до цього часу. Цю зброю високохудожніми засобами часто робили майстри з Німеччини. Зокрема цю гармату, уламок якої в нас є, теж швидше всього зробили європейські майстри на замовлення князя Януша Острозького”, — підсумував Юрій Пшеничний.
Публікацію для журналу “Історичний калейдоскоп”, який видають у Вінниці, підготував Юрій Пшеничний у співпраці з провідним науковим співробітником відділу історії — Іваном Касянчуком та завідувачем філії інформаційно-телекомунікаційних систем заповідника — Юрієм Шесталюком. Останній зазначив, що незабаром на сторінці Дубенського замку планують відродити рубрику “Історія одного предмета”, у якій детально опишуть кожен із цих десяти унікальних експонатів.
Мар’яна РОСОЛОВСЬКА
Загрузка...