У лютому 1526 року народився Василь-Костянтин Острозький — український князь, військовий, політичний, культурний та релігійний діяч, магнат, меценат. Отож цьогоріч виповнюється 500 років від дня народження, без перебільшення, однієї з найвизначніших постатей української історії XVI століття.
Василь-Костянтин Острозький належить до когорти найзаможніших і найвпливовіших магнатів, сенатор Речі Посполитої, Воєвода київський (1559 – 1608), який був рішучим противником нищення українського православ’я “Берестейською унією”, йдеться у пості, опублікованому на фейсбук-сторінці Дубенський замок. Заснував Острозьку академію як освітньо-культурний центр для порятунку українського православ’я від занепаду через розділення і нищення його “унією”. Канонізований Українською Православною Церквою Київського Патріархату (УПЦ КП) на Помісному соборі 2008 року як “благовірний”.
Саме Дубно Острозький літописець називає ймовірним місцем народження “некоронованого короля Русі”. Василь-Костянтин Острозький не просто володів цим містом — він перетворив його на одну з найміцніших столиць свого князівства. Коли ми говоримо про Василя-Костянтина Острозького, перед очима постають мури замків та блиск зброї. Але для самого князя Дубно було не лише фортецею, а й “святим містом”, де він розбудовував справжній духовний щит України. Саме за його правління Дубно перетворилося на один із найбільших релігійних центрів Волині. Князь розумів: фортеця захищає тіло, а монастир – душу й ідентичність народу.
Однією з найцінніших перлин, пов’язаних із містом і добою князя Василя-Костянтина Острозького, є ікона “Пророк Ілля з житієм” (друга половина XVI ст.). Вона походить із Дубенського Іллінського храму. Це неймовірна робота, де центральна постать пророка оточена дрібними, деталізованими сценами, що нагадують витончені книжкові мініатюри.
Не можна оминути увагою Дубенську ікону Божої Матері, яку князь Василь-Костянтин вважав своєю покровителькою. За легендою, вона була дарована монастирю самим князем. Це зразок “тихої” та глибокої краси, де велич Божої Матері поєднується з теплим, майже людським спокоєм.
Дубенські п’ятисвічники — справжні “титани” українського ливарного мистецтва XVI ст., виготовлені на замовлення князя Василя-Костянтина Острозького, є унікальними пам’ятками, що поєднують у собі міць та витонченість храмового декору.
Василь-Костянтин Острозький, виступаючи покровителем православ’я в Речі Посполитій, чимало уваги звертав на розбудову церковних структур. Він виступав фундатором численних церков, монастирів. Навіть виношував амбітний план створення патріархату на українських землях. Якби цей план був реалізований, вважає професор НУ “Острозька академія” Петро Кралюк, ми би вже тоді мали незалежну українську церкву. За словами науковця, фактично Василь-Костянтин Острозький і в господарському, й політичному, і культурному та церковному планах творив незалежну державну структуру. І хоча він визнавав зверхність над собою короля Речі Посполитої, проте поводився незалежно.
Про ці та інші цікаві факти з життя великого українського державотворця згадаємо ще раз під час наукового симпозіуму з нагоди ювілею Василя-Костянтина Острозького, який відбудеться у Дубенському замку наприкінці лютого.
Загрузка...