Таємничі підземелля у центральному міському парку Рівного імовірно є залишками будівель, що в давнину належали до князівського фільварку Гірка. Такий проміжний висновок науковців. Варварськи засипані сміттям і шаром грунту в радянські часи, розкопані приміщення стали унікальним об’єктом дослідження давньої історії міста.
Хоча таємничих підземних ходів у парку імені Шевченка поки що не знайдено, дослідники, які працювали на розкопках, назвали цей об’єкт унікальним для Рівного. За два роки тут має постати пізнавально-розважальна атракція, яка може стати туристичною родзинкою міста.
А тим часом доводиться чути невдоволені зауваження рівнян про те, що, мовляв, розкопали і покинули той безлад у самому центрі улюбленого місця відпочинку рівнян. Щоб з’ясувати, що відбувається на місці резонансних розкопок, журналіст РівнеРетроРитм вирушила до парку.
За металевим парканом, яким огороджено місце розкопок, чути стукіт. Там тривають роботи з підготовки до консервації об’єкта. Власне будівельники облаштовують накриття над розкопом аби убезпечити його від сезонних опадів. Цікаві можуть роздивитися вивішені на паркані малюнки проектів майбутньої атракції, або зазирнути в шпарину в паркані, щоб пересвідчитися, що там таки тривають роботи. Бо сторонніх на об’єкт не пускають. Журналіст РівнеРетроРитм побувала на розкопках.
Як відомо, роботи ведуться в рамках реалізації проекту “Таємничі підземелля Рівного”, на який Рівне вибороло грант Євросоюзу. Наразі роботи на території колишнього князівського фільварку перейшли до чергового етапу досліджень. Як розповів начальник міського управління культури і туризму Тарас Максименко, нині після обкопування об’єкту триває стадія осушки. Затим на зиму об’єкт буде законсервовано, а відновляться дослідження вже навесні наступного року. У рамках гранту надійдуть кошти з Євросоюзу — 15 мільйонів гривень, і з міського бюджету буде виділено півтора мільйона гривень. За словами Тараса Максименка, до досліджень було залучено не лише фахівців з Рівного, а й з Ніжина, Києва, Львова, Польщі.
Зокрема відомий польський реставратор і експерт з питань збереження пам’яток архітектури та історії Пйотр Мазур з Любліна, який відвідав Рівне влітку, спілкуючись зі ЗМІ, зазначив, що об’єкт непогано зберігся і має приносити користь мешканцям. Водночас, наголосив, що дуже важливо зберегти автентичність, оригінальність і туристичну привабливість цього місця.
Хоча про остаточні результати досліджень говорити ще рано, зазначив Тарас Максименко, однак версію про те, що з підземелля ведуть підземні ходи, наразі спростовано. Детальніше про результати досліджень — з вуст фахівців, які брали в них участь. Молодший науковий співробітник охоронної археологічної служби України інституту археології НАНУ Олексій Войтюк розповів:
– У одній з кімнат, яку ми зачистили, виявили залишки дерев’яної підлоги. Власне це були лаги, на яких лежали дошки. Підлога розташовувалася на приблизно сантиметрів десять нижче рівня початку стіни. Імовірніше, що цю підлогу поклали у кінці ХІХ століття. Виявлене слухове вікно, яке скоріш за все слугувало димоходом, і піч. Це свідчить про те, що ця кімната могла бути житловою, можливо, кухня… Підземних ходів не було виявлено. Але ще треба встановити, чи знайдене є підземною чи наземною частиною будівлі. У різні часи ці підвали засипали сміттям, особливо в радянські часи, коли провалювався асфальт у цих місцях…
Олексій Войтюк розповів, що дослідники натрапили також на бетонну стяжку із зовнішньої сторони розкопу з боку вулиці Чорновола. Під цією стяжкою — яма, у якій виявлено велику кількість гільз у такому стані, наче їх було підірвано. Ідентифікувати їх поки не вдалося, зазначив Олексій Войтюк. За його словами, в розкопі розкрито дві кімнати, розташовані в бік вулиці Соборної, але їх ще треба дослідити.
Дату побудови цих приміщень встановлюватимуть реставратори і архітектори. Поки що все свідчить про те, що розкопані підземні приміщення належали до будівель фільварку Любомирських на Гірці.
Чимало цікавого розповіла про дослідження у парку старший викладач НУВГП архітектор-реставратор Оксана Байцар-Артеменко. За її словами, унікальність об’єкту в парку не лише в тому, що подібні дослідження в Рівному проводяться вперше, а й у тому, що об’єкт можна показувати й експлуатувати.
– За планувальними особливостями можна припустити, що розкопані приміщення — це цокольний поверх, приміщення могли мати господарське призначення. Про це свідчать зокрема знайдені рештки димоходу і великих розмірів печі, яка найвірогідніше використовувалася для приготування їжі. Що було на верхніх поверхах — невідомо. Усе свідчить про те, що це не окрема будівля, а частина якоїсь будівлі, бо з одного боку виявлено сліди примикання іншого приміщення. Зовнішня стіна була оштукатурена. Є також сліди зовнішнього водовідводу, який імовірно ішов з даху будівлі.
Як каже Оксана Байцар-Артеменко, дослідження підтвердили і думку місцевих дослідників, і колег з Києва, що будова може належати до різних періодів. Поки можна сказати з точністю про період XVIII-XIX століть.
Але є ще ознаки належності й до більш ранніх періодів. Про це свідчить зокрема знайдена цегла трьох типів. Є дуже великих розмірів, є з клеймами округлої форми, що не властиво для XVIII століття. Є стіни цегляні, а є змішані — з природного каменю і цегли. Щодо підземних ходів, про наявність яких говорили і старожили, і декотрі з місцевих краєзнавців, то, як каже пані Оксана, наразі нічого подібного знайдено не було. Але, з її слів, наразі невідомо, що знаходиться під цим розкопом, бо до фундаменту його не розкрили. Тому припустити можна все.
Із розповіді дослідників виходить, що розкопані в парку залишки поки невідомої будівлі були в радянські часи (а можливо й раніше) просто засипані сміттям і шаром грунту. До речі, автор цих рядків, свого часу працюючи над дослідженням історії парку, чула про таке в розповідях старожилів і повоєнних директорів парку. Вони розповідали, що зруйновані в період війни старі будівлі на Гірці, зокрема приміщення, яке було приблизно на місці, де майданчик нинішньої літньої естради парку, комунальники не стали розбирати, а засипали землею і заасфальтували. Так у тому місці утворилося підвищення, де згодом збудували радіовузол парку і фонтан “Богатир”. Вочевидь, насипний шар грунту був не надто товстий і міцний, бо періодично в районі нинішніх розкопок асфальт провалювався, відкриваючи підземелля. Однак тоді про бодай якісь дослідження не могло бути й мови. Надходила вказівка від керівництва міста негайно засипати й заасфальтувати провалля.
Підсумовуючи даний етап досліджень Оксана Байцар-Артеменко зазначила:
– Цінність підземних знахідок (і тих, що ще імовірно будуть) у тому, що вони можуть дати нам уявлення про колишній фільварок Любомирських. Адже поки не знайдено жодних креслень маєтку, крім описового переліку споруд. Тому добре було б, задля встановлення цілісної картини, щоб роботи в парку було продовжено, а площу розкопок розширено. Досліджувати є що. Наприклад, за погруддям Шевченка (куточком Кобзаря в парку, – прим. авт.) також є залишки будівель… Загалом у ході досліджень з’явилося більше запитань, аніж отримано відповідей. Але на такі дослідження треба серйозну фінансову підтримку. Такі роботи не терплять поспіху. Хочеться сподіватися, що дослідження в парку з подальшим облаштуванням атракційного об’єкту стануть гарним прикладом для міста, як слід поводитися з об’єктами історичної спадщини.
(Поставлено оцінок: 10, середня: 4,50)
Загрузка...