Над однією із найкрасивіших споруд старого Рівного, відомої як будинок родини Гальперіних, укотре за новітню історію міста нависла загроза. Цього разу — “реконструкції”. Щоправда, будинок і справді через жалюгідний стан потребує відновлення, проте… Архітектурно-містобудівна рада поки що не погодила запропоновану на її розсуд передпроєктну пропозицію.
Про те, чим цікавий понадстолітній будинок у центрі Рівного на перехресті Соборної і Петлюри РівнеРетроРитм уже писав. Нині він привертає до себе увагу хіба що своїм непрезентабельним зовнішнім виглядом. Утім, із внутрішнім також проблем чимало, а підвали його фактично затоплені водою, адже будинок стоїть на старому руслі Усті.
Нераз над ним нависала загроза знесення задля побудови чергової висотки. Давню кам’яницю як пам’ятку еклектичної архiтектури з елементами неоренесансу кінця XIX-початку ХХ століть внесено до Переліку нововиявлених об’єктів культурної спадщини з наступним включенням до історико-архітектурного опорного плану Рівного. Щоправда, коли останній з’явиться в нашому місті, наразі сказати складно. Натомість з’явився інвестор (особа володіє нерухомістю в цьому будинку), який хоче вкласти кошти в реконструкцію будівлі. Звісно, що не без вигоди для себе, що природньо.
Днями на черговому засіданні архітектурно-містобудівної ради при міському управлінні містобудування та архітектури Рівного було розглянуто передпроєктну пропозицію реконструкції житлового будинку із вбудованими нежитловими приміщеннями на вулиці Соборній, 106.
Власне, якщо відштовхуватися від тлумачення слова “реконструкція” в архітектурі, то це перебудова, переобладнання об’єкту будівництва з метою його удосконалення, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, поліпшення умов експлуатації тощо. Академічний тлумачний словник, поряд з вищезазначеним дає ще одне поняття реконструкції — це відтворення, відновлення первісного вигляду чого-небудь за рештками або описами. З огляду на те, що будівля належить до об’єктів культурної спадщини міста, то логічно припустити, що реконструкція мала б полягати в тому числі й у відновленні первісного вигляду будинку, проте… Автор передпроєктної пропозиції Тарас Шумейко (архітектор ПП “Техноком”) пропонує надбудувати мансардний поверх з двома квартирами, оновити фасад, провести термомодернізацію та ще низку поліпшень, які, на його думку, і будинок збережуть, й вигляду історичного центру міста не зіпсують. І жодної згадки про відновлення первісного вигляду кам’яниці.
Не всі члени архітектурно-містобудівної ради такий варіант реконструкції схвалили. Зокрема, доктор архітектури, професор кафедри архітектури та середовищного дизайну НУВГП Ольга Михайлишин запитала в автора ідеї, чи бачив він фото будинку початку ХХ століття. 1930-х років, і порекомендувала йому обов’язково їх переглянути. Згадала і про балкончик-еркер, з якого, як твердять краєзнавці, до рівнян звертався сто років тому сам Петлюра.
Ольга Михайлишин запропонувала Тарасові Шумейку допрацювати проєкт, передбачивши відтворення кутового еркера з балкончиком. Звернутися до історичного образу будинку-старожила радив і відомий рівненський архітектор Микола Шолудько, і в минулому головний архітектор Рівного Микола Пасічник. А ще — пропонували подібні проєкти, які стосуються історичних будівель, виносити на конкурс. Проти ідеї конкурсу виступив, зокрема, архітектор Дмитро Котляров, зазначивши, що це буде дороге задоволення, а так, мовляв, уже є інвестор, готовий врятувати будинок, що руйнується. А депутатка міської ради Людмила Туровська зазначила, що відтягувати з рішенням про реконструкцію не можна, бо “ще трохи почекаємо і будинку не буде”.
У підсумку ідею винесення на конкурс містобудівна рада не підтримала. “За” висловилися лише двоє. Більшістю голосів вирішили, що автор має допрацювати проєктну пропозицію з урахуванням зауважень: передбачити відновлення еркера, вирішити проблему із несанкціонованою стоянкою на тротуарі поруч із будинком, вирішити питання входів до будинку (з боку вулиці Петлюри, і з боку Соборної), які забирають частину тротуару.
Слід зазначити, що будинок на своєму віку вже пережив кілька “реконструкцій” і “поліпшень”. Перші”совєти” збили красиву ліпнину з вікон і карнизів будинку, але не зачепили еркер з балконом. Лише після Другої світової будинок повністю очистили від ліпного декору, прибрали еркер і балкон, потім кутові двері. Останні з’явилися знову на початку 2000-х.
Коментарі для РівнеРетроРитм
Микола Пасічник — заслужений архітектор України. Голова Спілки архітекторів Рівненщини, у минулому головний архітектор міста:
Є старі фото цього будинку, нехай автор попрацює… Наскільки мені відомо, є замовник фізична особа. яка має там власність і яка звернулася до цього архітектора. Тобто передпроєктна пропозиція готувалася, так би мовити, під цього інвестора. Однак, вважаю, коли ідеться про старий центр і будинок історичний, то є певні вимоги до таких робіт. На мою думку. управління архітектури і містобудування мало б оголосити конкурс на проєкт реконструкції. Тоді можна було б обрати найбільш прийнятний варіант. Чому містобудівна рада не підтримла ідею конкурсу — не знаю. Термінів, за які проєктант має подати допрацьовані пропозиції на засідання містобудівної ради, немає. Коли ми побачимо оновлений варіант, невідомо, а будинок невпинно руйнується…
Ольга Михайлишин — доктор архітектури, професор кафедри архітектури та середовищного дизайну НУВГП:
Ми рекомендували, щоб автор ознайомився зі старими фото будинку, який є цікавим зразком маломістечкової забудови. Якщо є історичні документи, то чому б не відтворити зовнішній вигляд будинку? Це цілком реально. Щодо надбудови, то це така контроверсійна річ. З одного боку, в ідеалі добре б зберегти. як є, але… Нині, наприклад, закордонна практика така: якщо є стара будівля, то її максимально зберігають в автентичному вигляді, а на даху роблять надбудову навіть у якомусь сучасному стилі. Але використовують дизайнерські рішення, щоб був контраст з низом. Над цим треба працювати. Здається мені, що інвестор зацікавлений у цій роботі, то має дослухатися до рекомендацій. Ця інвестиція йому б повернулася, якби будинок набув вигляду такого, як колись. Разом із надбудовою мансардного поверху, гадаю, це реально зробити. Можна задіяти технічні можливості для зміцнення фундаменту й елементів перекриття. Щодо якихось “обхідних” шляхів, то обійти містобудівну раду не вдасться. Її погодження до передпроєктних пропозицій обов’язкове.
Отож, якою буде доля знакового для міста будинку, поки що залишається чекати. Добре, що цього разу, на відміну від попередніх спроб, не йшлося про знесення будинку в цілому, або про “реконструкцію” під черговий торгово-офісний центр, як це вже було в Рівному. Утім, чи не побачимо ми на місці історичної кам’яниці чергову безлику коробку з надбудованим поверхом на даху, хтозна…
P. S. Тарас Шумейко поки що не відгукнувся на прохання детальніше прокоментувати свою роботу. РівнеРетроРитм готовий надати можливість це зробити в будь-який час.