Оригінали робіт Ніла Хасевича можна побачити в Рівному

Справжній одяг вояків УПА, печатку міської управи Рівного 1941 року та оригінальні роботи повстанського художника Ніла Хасевича експонують у мистецькому цоколі органного залу обласної філармонії. Їх об’єднали у виставковий проєкт “Ніл Хасевич — головний художник УПА”.

Виставка, презентація якої відбулася 14 жовтня з нагоди 80-ї річниці створення Української повстанської армії (УПА), триває. Виставку сформовано з приватних збірок Миколи Бендюка й Олександра Гребенюка та колекції музею Української Державності відомого далеко за межами України колекціонера, мецената і засновника унікального “Музею Шереметьєвих” у Києві Олексія Шереметьєва.

Мундир вояка УПА і “мазепинка” – унікальні експонати виставки

Чому Олексій Шереметьєв вирішив привезти свої експонати до Рівного, він частково пояснив, виступаючи під час відкриття виставки:

Коли 24 лютого почалася війна, я розумів виклики і загрози, які вже пережив одного разу. У мене відібрали музей у Севастополі в 2014 році. Тому було прийняте складне рішення: частину колекції спершу переховували в Млинові, потім два місяці в Острозі. Я люблю Рівненщину. Сподіваюся, що попереду буде багато гарних проєктів, що вони всі будуть реалізовані. Дякую вам.

Серед наданих Олексієм Шереметьєвим експонатів автентичний головний убір вояків УПА — “мазепинка” з Рівненської області. Микола Бендюк розповідає, що вона така ж, як на фотографії поруч, зроблена в Дубні в 1941 році:

– На мітинг зібрались українці, одягнувши вишиванки, “мазепинки”… Це унікальна річ, у музеях оригіналів “мазепинок” немає, і, думаю, що навіть в архівах СБУ не збереглося.

Унікальні печатки з “Музею Шереметьєва”
Фрагмент експозиції

Поруч з печатками і “мазепинкою” — справжній мундир бійця УПА. Микола Бендюк розповів, що 20 років тому випадково натрапив на нього в Керчі під час відпочинку:

Я поцікавився, чи живий його власник, то мені сказали, що він уже помер. Думаю, цей “упівець” десь з нашого регіону, а втік в Крим, бо там не шукали. Таким чином він вижив і зберіг цей мундир.

На виставку потрапили й “представники” ворожого табору — манекени в мундирах есесівця й енкаведиста.

Реконструктори в костюмах вояків УПА
На виставці

Родзинкою експозиції, звісно ж, є оригінальні роботи графіка Ніла Хасевича, якого називають головним художника УПА. Деякі демонструються уперше. Серед них — чотири роботи художника, що віднайшов сам Микола Бендюк. Неочікувана знахідка потрапила до нього випадково. У сільській хаті, придбаній ним у селі Розваж на Рівненщині, він разом з Олександром Гребенюком розгрібав всякий хлам на горищі. Там у віхті старої соломи була захована сумочка, в якій виявився цілий скарб.

Це цікаво  Будівництво меморіального комплексу “Героям Гурбинської битви” триває

– У кутку лежав віхоть соломи, а в ньому була така невелика сумочка, де лежала ціла пачка, понад 50-т оригінальних гравюр, які датуються 1949 роком. На той час власником цього будинку був боєць Української повстанської армії Степан Домащук. Він займався поширенням агіток з гравюрами Хасевича “За Українську самостійну соборну державу”, але частину з них був змушений заховати. Останній керівник СБ ОУН Острозького району був арештований і розстріляний НКВС у 1950 році й на той час вже було небезпечно розповсюджувати ці агітки. Тож Домащук заховав їх під стріхою, — розповів Микола Бендюк.

Оригінали робіт Ніла Хасевича
Листівка
Одна з найдених у хаті в Розважі робіт, частково пошкоджена

Після смерті Степана Домащука з 1990-х років його будинок кілька разів змінював власника. І увесь цей час безцінні твори повстанського митця лежали на горищі. За словами Миколи Бендюка, знайдені гравюри частково “поїв” грибок і їх довелося реставрувати. Відновленням займалася реставраторка, яка воліла не називати своє ім’я, і роботу виконала безоплатно.

З віднайдених на горищі робіт особливо цікавою, на думку Миколи Бендюка, є робота “За Українську самостійну соборну державу” надрукована в 1949 році.

– Вона дзеркальна до тієї, що надрукована в 1948 році в друкарні Клима Савура тиражем 2 200 листівок, – розповідає мистецтвознавець. – Але на початку 1949 року друкарня була арештована і ліквідована з усім, що там було. І в 1949 році Хасевич друкує дещо змінений варіант цієї гравюри. І воно збереглося дивним чином в цій хаті, яку я купив.

“За українську самостійну соборну державу!”

Ще про дві знахідки розповів Микола Бендюк:

– Поїхали в село Дюксин, де народився Ніл Хасевич. Нам сказали, що там нібито є ікони Ніла Хасевича. Але виявилося, що то не його роботи, а якогось місцевого художника. Ми розпитали в селян, може хто має якісь твори мистецтва і вийшли на родину, яка з Дюксина переїхала до Костополя. Знайшли ту родину і дві роботи в них високого графічного рівня — “Жінка плете” і “Дві жінки”. Вони не підписані Хасевичем, але я на 99 відсотків переконаний, що це роботи Ніла Хасевича.

Дві з цих робіт (перша і друга праворуч) імовірно належать Нілу Хасевичу

За словами Миколи Бендюка, ім’я Хасевича не так добре відоме як, наприклад, Георгія Нарбута. Але ми лише починаємо відкривати для себе цього виняткового митця.

– Він випускник Варшавської академії мистецтв, і якби з 1943 року не перейшов у ліс, у підпілля, то був би прекрасним живописцем. На жаль, живописних робіт його практично не збереглося, маємо лише деякі роботи, поки він навчався у Варшавській академії і виставлявся там. Але збереглася, слава Богу, його графіка, рисунок… За своїми мистецькими якостями він точно дорівнює рівню Нарбута. А подібні виставки зроблять його відомим широкому загалу.

На думку Миколи Бендюка, знахідка в придбаній ним старій хаті дає надію на віднайдення ще невідомих досі робіт художника. А якщо ще вдасться створити музей Ніла Хасевича, то це якнайкраще популяризуватиме його ім’я і виведе його на новий рівень визнання.

“Вивіз на Сибір”
Оригінальна робота Ніла Хасевича

Виставка в мистецькому цоколі органного залу діятиме до 25 листопада — 117 річниці з дня народження повстанського графіка. Микола Бендюк також зазначив, що до нього можуть звернутися представники державних музеїв України і отримати в подарунок одну з гравюр Ніла Хасевича, які виявили у хаті в Розважі.

Купон на 25 карбованців на бойовий фонд УПА

Ніл Хасевич. Довідково

Народився 25 листопада 1905 року в селі Дюксин на Рівненщині. Ще в дитинстві він втратив ногу, втім, це лише зміцнило його дух. Хасевич писав: “Я не можу битися зброєю, але б’юся різцем і долотом. Я, каліка, б’юся в той час, коли багато сильних і здорових людей в світі навіть не вірять, що така боротьба взагалі можлива. Я хочу, щоб світ знав, що визвольна боротьба триває, що українці б’ються”. Ніл Хасевич – член ОУН-УПА, засновник підпільної школи художників-графіків.

Це цікаво  Сто шістнадцять об’єктів культурної спадщини України стали цілями рашистів з початку повномасштабного вторгнення

Зарекомендував себе прекрасним пропагандистом: був членом крайової референтури пропаганди, у 1943-1944 роках працював у редакції журналу “До зброї”, готував ілюстрації до сатиричних журналів УПА “Український перець” та “Хрін”, керував підпільною друкарнею, випускав різні агітаційні матеріали (брошури, листівки, летючки).

Він же розробив ескізи прапорів, печаток, бланків, бофонів і відзнак підпілля (Хрест заслуги, Хрест бойової заслуги, медаль “За боротьбу в особливо важких умовах”), навчав мистецтва гравюри молодих художників, які відходили вже на інші терени ілюструвати підпільну літературу.

За особливий внесок у визвольний рух Ніла Хасевича було нагороджено “Срібним Хрестом Заслуги” та медаллю “За боротьбу в особливо важких умовах”. Однак оприлюднення його підпільних творів на Заході стало чи не смертельним вироком для митця. У 1951 році роботи Хасевича потрапили до делегатів Генеральної Асамблеї ООН та іноземних дипломатів і були надруковані в альбомі “Графіка в бункерах УПА”. Це остаточно довело до шалу радянське керівництво.

За розпорядженням з Москви “пресечь антисоветскую деятельность” упівського художника для його розшуку було створено спеціальну міжобласну оперативну групу, очолену капітаном держбезпеки Борисом Стекляром, заступником начальника відділенння 2 відділу УМДБ Рівненської області. Історики підрахували, що загалом у криївках він провів дев’ять років. У криївці він і загинув під час бою з військами НКВД у березні 1952 року. Сталося це в селі Сухівці Рівненського району.

Оцініть будь-ласка публікацію
(Поставлено оцінок: 1, середня: 4,00)
Загрузка...