Гощанську хустку передавали з покоління в покоління, також її дарували бабусі внучкам на весілля. З червня цей головний убір увійшов в перелік елементів нематеріальної культурної спадщини Рівненщини, як “Традиція прямокутної хустки, вишитої на чотири кути, у Бабинській та Гощанській громадах”. Гощанські хустки, вишиті у ХІХ столітті, розшукують в людей та …
Днями в Державному історико-культурному заповіднику Дубна відбулися заходи з нагоди 500-річчя від дня народження особистості, яка стала символом цілої епохи — Василя Костянтина Острозького. Що ми знаємо про цього визначного діяча української історії, якого називали некоронованим королем Руси-України? Публікація докторки історичних наук, старшої наукової співробітниці Інституту історії України НАНУ й …
У лютому 1526 року народився Василь-Костянтин Острозький — український князь, військовий, політичний, культурний та релігійний діяч, магнат, меценат. Отож цьогоріч виповнюється 500 років від дня народження, без перебільшення, однієї з найвизначніших постатей української історії XVI століття. Василь-Костянтин Острозький належить до когорти найзаможніших і найвпливовіших магнатів, сенатор Речі Посполитої, Воєвода київський …
Черговий епізод давньої історії Дубна відкрили тамтешні археологи. Цього разу це фрагмент господарської забудови міста, який дослідники датують XVI століттям. Імовірно споруда повʼязана із проживанням поруч місцевого ремісника, про що свідчать знайдені там артефакти. Науковці ідентифікували майже 200 екземплярів посуду, металевих виробів, монет. До речі, серед останніх — одна, подібних …
Зима наставала “зненацька” не лише в наші часи. У далекому минулому снігові кучугури нерідко бували “несподіванкою” й для тодішніх комунальників і дорожників. Як же боролися зі сніговими заметами, наприклад, у міжвоєнній Польщі? Якщо для одних сніжна зима — це насолода білими пейзажами, то для інших заметені дороги і залізничні колії …
Фонди Державного історико-культурного заповідника міста Дубна поповнилися унікальною колекцією автентичних вишиваних і тканих виробів із Рівненського Полісся, датованих 1900–1930 роками. Про це повідомляє адміністрація заповідника на своїй фейсбук-сторінці. Колекцію вишиваних робіт заповіднику подарувала мешканка Дубна Ольга Тимощук. Речі, виготовлені руками її мами Килини Торгун та бабусі Марії Жакун, які родом …
У першій половині 1920-х років Рівне стало місцем перебування біженців з совєтської України. Частину з них польська влада повертала назад до УРСР. Ті ж, кому пощастило залишитися, після шестимісячного перебування в Рівному отримували польський закордонний паспорт і вирушали далі в пошуках кращої долі за кордон. Певна кількість залишалася на території Волинського воєводства, в тому числі й у Рівному. Проте без польського громадянства ці особи не могли претендувати на робочі місця, відкривати власну справу тощо. Натомість польська влада в 1920-х роках активно здійснювала прийом документів від охочих стати громадянами Польщі.
За переписом 1931 року відбулося зростання загальної кількості мешканців у Рівному на трохи більше ніж у півтора рази. При цьому частка євреїв скоротилася з 71,1 відсотка в 1921 році до 55,98 відсотка, але подвоїлася частка поляків з 11,1 відсотка до 25,65 відсотка. Частка українців серед жителів волинських міст і надалі залишалася доволі низькою. У порівнянні з 1921 роком знизилася з 10,8 відсотка до 8,15. Суттєве посилення польської присутності в Рівному спричинене напливом переїжджаючих з внутрішніх польських воєводств. Натомість представники української та єврейської громади активно вирушали в еміграцію, головним чином заокеанську.
На початку 1930-х років понад половина мешканців Рівного були зайняті в промисловості, ремеслі, торгівлі та страхуванні. Значний відсоток задіяних у торгівлі традиційно становили євреї. Понад 20 відсотків рівнян працювали у суспільно-важливих сферах життя міста: органах державної влади та місцевого самоврядування, освітніх закладах, транспорті і зв’язку, охороні здоров’я, суспільних і релігійних установах. Трохи більше трьох відсотків працювали домашніми прислугами в заможних рівненських родинах. За матеріалами перепису 1931 року, лише трохи більше 10 відсотків мешканців міста були безробітними та такими, що не вказали місця праці.
У Рівному вшанували пам’ять легендарної рівнянки Надії Косміаді – доньки видатного художника і педагога Георгія Косміаді. Народжена понад століття тому в Рівному, вона покинула цей світ у країні, яка вимушено стала їй другою батьківщиною. Проте вона назавжди залишилася частиною історії Рівного. Жінка-легенда, жінка-історія… Ім’я Надії Косміаді, яка народилася 28 грудня …
Нумізматична колекція Острозького державного історико-культурного заповідника поповнилася унікальним різдвяним набором срібних пам’ятних монет “Щедрик – колядка дзвонів”. Це набір із трьох срібних пам’ятних монет, присвячених 100-річчю першого виконання всесвітньо відомої колядки “Щедрик” в обробці Миколи Леонтовича. Уперше вона прозвучала в Карнеґі-холі в Нью-Йорку п’ятого жовтня 1922 року під час виступу …
Уявіть, що ви стоїте посеред замкового подвір’я в Острозі наприкінці XVI століття, повільно вдихаєте холодне зимове повітря. Ця зима напрочуд дивна та непередбачувана. Ще зовсім недавно, аж до самого Благовіщення, стояла незвично тепла погода. Річки сильно розлилися і повінь завдала чимало лиха. Раптом, немов за помахом чарівної палички, все змінилося. …
