Як перша в світі різдвяна листівка спричинила скандал

Різдвяна вітальна листівка — давно вже обов’язковий атрибут улюбленого свята мільйонів. Однак її перша поява, хоча й була в цілому приємною несподіванкою, однак її творців мало не звинуватили в моральному злочині.

Перша різдвяна листівка як комерційний проєкт (тобто на продаж) з’явилась у Великій Британії. Її поява припала на час правління королеви Вікторії, на добу, яку історики потім назвали добою вікторіанської моралі. Це була епоха суворих і водночас дріб’язкових правил пристойної поведінки в суспільстві, які згодом стали синонімом лицемірства і “святенництва”. Усе тогочасне життя мешканців Туманного Альбіону було сповнене повчальності, показного пафосу і пристойності. Який це має стосунок до першої різдвяної листівки? Читайте.

“Батьком” різдвяної листівки, якому й належала ідея надсилати спеціальні вітальні картинки на Різдво, а потім запустити їх масову серію у продаж, став представник вершків англійського суспільства вікторіанських часів сер Генрі Коул.

Сер Генрі Коул

Він винахідник, підприємець, громадський діяч, один із організаторів першої Всесвітньої виставки 1851 року, творців художньо-промислової школи та знаменитого лондонського Музею Вікторії та Альберта. Англійські історики також приписують цьому добродієві ключову роль у введенні поштової системи Penny Post (пошта за пенні), що в подальшому лягла в основу сучасної поштової справи в усьому світі. Генрі Коула також називають одним із “хрещених батьків” першої в світі поштової марки — “Чорний пенні”. Сер Генрі створив її ескіз. Відтак Генрі Коул був неординарною особистістю і можна лише здогадуватись, скільком людям йому доводилося писати вітання на кожне Різдво. Адже в ті часи правила хорошого тону зобов’язували вітати з прийдешнім святом не лише всіх родичів, а й друзів і знайомих. Вітання зазвичай писали на чистому звороті візитівок, які потім розсилали поштою або їх розносив кур’єр.

Це цікаво  Цілями російських ракет в Україні стають унікальні об'єкти культурної спадщини

І ось одного разу сер Генрі попросив свого приятеля художника Джона Хорслі зробити йому візитівку зі святковим різдвяним сюжетом і написом:”Веселого Різдва та Щасливого Нового року!”.

Портрет Джона Хорслі роботи невідомого художника. З колекції Королівської Академії мистецтв

Джон Хорслі створив триптих, у центрі якого зобразив сімейство сера Генрі, а з обох боків розмістив сцени благодійності, милосердя і співчуття. Унизу поставив позначку “від кого”, щоб отримувач бачив, хто надіслав вітання. У якості матеріалу використовувався жорсткий картон, а картинки розмальовувались вручну. Візитівка-картинка мала шалений успіх і стала предметом гордощів тих, хто її отримав.

Одне із зображень різдвяної листівки Коула першого комерційного тиражу 1843 року

І тоді сер Генрі подумав: а чому б не виготовити таких листівок більше і не продавати їх усім охочим? Це ж принесло б непоганий дохід!.. У грудні 1843 року з оригіналу було віддруковано близько тисячі екземплярів і віддано в продаж до лондонських магазинів за ціною в один шилінг з невеличкою торговою націнкою від продавця. Це було недешеве задоволення — фактично денний заробіток некваліфікованого робітника. Проте комерція “прогоріла”. І зовсім не через дорожнечу… Втрутилась горезвісна вікторіанська мораль: коли потайки можна робити все, що завгодно, але про людське око — все має бути манірно і благопристойно. Сюжет листівки викликав хвилю обурення з боку вікторіанських “охоронців моральності”. Якщо роздивитись зображення прискіпливіше, то можна побачити, що не лише дорослі члени сім’ї Коула зображені з келихами вина, а й просто в центрі листівки зображено маленьку дівчинку, що п’є червоне вино з маминих рук.

Дівчинка, що п’є вино, збурила “благочестиву” громадськість

Поштівка одразу набула скандальної слави. Лицемірні прибічники “пристойності” здійняли такий галас і влаштували такий “громадський осуд”, що тираж наполовину залишився нерозпроданим і подальший випуск листівки було заборонено. Проте, попри все, ідея з вітальною картинкою таки припала до душі споживачам. І через три роки після першої спроби комерційного тиражу було надруковано партію листівок у кількісті 2 050 штук, які було розпродано. Утім, Генрі Коул був впевнений, що інтерес публіки до його різдвяної листівки не що інше як швидкоплинна данина моді, а ніяк не бізнес. Проте він помилився. З 1860-х виробництво різдвяних листівок було поставлено на потік.

Це цікаво  Рівне в далекі 1930-і… Зима… Різдво… Ялинка… Світлини з минулого

А що ж наша різдвяна “піонерка”? За матеріалами світової преси, нині в світі в приватних колекціях збереглося кілька десятків штук різдвяної листівки Коула-Хорслі.

Музей Діккенса в Лондоні, де зберігається кілька екземплярів оригінальної першої різдвяної листівки комерційної серії
У музеї Чарльза Діккенса
Через те, що листівки розмальовувались вручну, екземпляри відрізнялись відтінками

У листопаді 2001 року на одному з численних аукціонів Великої Британії одну таку листівку, надіслану Генрі Коулом своїй бабусі з підписом “великий вікторіанець” продали за рекордні 22,5 тисячі фунтів стерлінгів. Учасник торгів забажав залишитись неназваним. Аукціонний будинок Christie’s в Лондоні також продає одну з рідкісних листівок з цієї серії і очікує, що ціна за неї складе від 5-и до 8-и тисяч фунтів стерлінгів.

Екземпляр, виставлений на одному з аукціонів

Ще трохи найстаріших різдвяних листівок.

Одна з найстаріших різдвяних німецьких листівок 1850 року
Німецька різдвяна листівка 1857 року
Німецька листівка “Різдвяний ярмарок у Нюрнберзі”, кінець ХІХ ст.
Різдвяні листівки вікторіанської доби. Цікавий екземпляр ліворуч внизу: вітальна одностороння картка “Сніговий янгол”. Унизу праворуч – унікальна листівка з паперовим мереживом. На стільці напис: “Веселого Різдва та щасливого Нового року”

За матеріалами відкритих інтернетджерел

Оцініть будь-ласка публікацію
(Ще немає оцінок)
Загрузка...