Сімдесят років скульптурний образ полум’яного більшовицького активіста Миколи Островського не сходив з постаменту в селі Вілія, що на Острожчині. Попри те, що ще в 2015-у прізвище Миколи Островського було внесено до списку осіб, що підпадають під закон про декомунізацію, демонтувати “сакральний” для шанувальників радянського минулого пам‘ятник не наважувалися.
Дев’ятирічна скандальна історія знесення скульптурної композиції, присвяченої діячеві тоталітарного режиму, завершилась 10 жовтня 2024 року. Того дня у Вілії пам’ятник нарешті демонтували. Місцеві жителі вирішили продати його, а кошти скерувати на потреби односельчан, які служать у Збройних силах України. Про це повідомили на фейсбук-сторінці Острозької міської ради.
Як ідеться в дописі, ще в 2015 році Український інститут національної пам’яті вніс імʼя Миколи Островського в декомунізаційний список. Але більшість мешканців села були проти знесення пам’ятника. Процес демонтажу затягнувся. Тривало розʼяснення аби переконати жителів села. Упродовж 2024 року у Вілії відбувались збори громади та роз’яснювальні зустрічі міського голови Юрія Ягодки, представників влади Острозької громади з мешканцями села. Зокрема на загальних зборах мешканців села восьмого лютого 2024 року також розглянули питання про демонтаж скульптурної композиції. У результаті з 48-ми присутніх мешканців лише один проголосував проти.
Однак, як зазначається в дописі, стелу монумента вирішили поки що залишити на місці, щоб не руйнувати гніздо лелек, яке знаходиться там багато років.
Довідково. Хто такий Микола Островський
У списку осіб, що підлягають під дію закону про декомунізацію, сформованому Українським інститутом національної пам’яті, про Миколу Островського зазначається:
“Радянський військовий та партійний діяч, письменник; учасник встановлення радянської влади в Україні та боротьби з повстанським рухом, служив у бригаді І. Котовського, 1-й кінній армії та Частинах особливого призначення Червоної армії (ЧОН), співробітник Ізяславської ЧК (1919-1921), секретар райкому комсомолу в Берездові та Ізяславі, секретар окружкому комсомолу в Шепетівці (1924); бригадний комісар Політуправління Червоної армії (1936)”.
Микола Островський народився у 1904 році у Вілії, тоді ще Острозького повіту. За радянської влади пропаганда подавала його як незламного борця за більшовицьку ідею, комуніста, автора “безсмертних” творів “Як гартувалася сталь” та “Народжені бурею” (незавершена). Цікаво, що загальний тираж “Як гартувалася сталь” від часу написання книги в 1934 році і до 1991-го року склав понад 53 мільйони 854 тисячі (!) примірників. А радянські кінематографісти здійснили аж три екранізації твору. Феномен “популярності” цього твору простий: він був ідеологічним знаряддям впливу на юне покоління радянських людей, засобом їх одурманення маячнею комуністичної ідеології. За вказівкою керманичів срср книгу було перекладено і видано на 75-ти мовах народів союзу і включено до шкільної програми в усіх школах срср. Жоден із школярів не уникнув написання літературного твору на тему “Образ Павки Корчагіна в повісті Миколи Островського “Як гартувалась сталь”. А до меморіального будинку-музею Миколи Островського у Вілії не зачинялися двері від численних екскурсантів. З усіх куточків срср приїздили вони, щоб подивитись на батьківщину розпіареного радянською пропагандою Павки Корчагіна. Як відомо, прообразом цього “полум’яного” борця за справу пролетаріату послужив сам автор твору Микола Островський.
У 1954 році на
честь 50-річчя з дня народження Миколи
Островського у Вілії поруч із меморіальним
музеєм встановили його бетонне погруддя,
яке в подальшому взяли на облік як
пам’ятку історії місцевого значення. У
1984 році погруддя перенесли на залізничну
станцію “Острог” у село Оженин, а на
його місці встановили нову скульптурну
композицію. Щоправда, погруддя
більшовицького активіста в Оженині
демонтували ще в 2017 році.