Острозький замок: шлях відродження

Сто шість років, починаючи з 24 серпня 1916-го, в Острозькому замку безперервно працює музей. Започаткували роботи з його створення у 1909 році небайдужі до історії свого міста мешканці Острога, які об’єдналися в Братство імені князів Острозьких.

Двадцять четвертого серпня 1916 року в Острозькому замку відкрився музей, який безперервно працює до сьогодні, повідомляє сайт Державного історико-культурного заповідника міста Острога. Цій події передувало ряд важливих робіт, які ініціювали небайдужі до історії свого міста жителі Острога. В 1909 році вони об’єдналися в Братство імені князів Острозьких. Основним завданням цього громадського об’єднання було відреставрувати замок та відкрити в ньому музей. Підготовчі роботи тривали кілька років. Спочатку приміщення замку очистили від сміття й підготували будівельні матеріали для перекриття поверхів замку (вапно, камінь, цеглу, дошки, дерев’яні бруси). Для заміни даху було закуплено дерев’яний гонт — покрівельний матеріал у вигляді клинчастих дощечок фігурної форми, які мають поздовжнє з’єднання. Відновлювальні роботи проводилися в 1913 – 1914 роках під керівництвом архітектора Володимира Григоровича Леонтовича. Леонтович В. Г. розробив архітектурні проекти реставрації церков на Волині, у 1910-1912 роках керував будівельними роботами церкви святого Георгія Переможця комплексу-меморіалу “Козацькі могили” на полі Берестецької битви.

Колаж

У цьому матеріалі ми оглянемо плани та креслення виготовлені Володимиром Леонтовичем для реставраційних робіт Острозького замку 30 квітня 1913 р., які зберігаються у фондах ДІКЗО.

Зображення північного фасаду

На зображенні північного фасаду Володимир Григорович зафіксував геометрію вікон та вхідної групи, пошкодження фасаду, випадання тиньку та конструкцію даху. Велика брама в об’ємі була меншою, ніж вона є зараз, а плановане її збільшення та вивільнення готичної арки позначено червоним контуром. На зображенні відсутні сходи на верхній поверх та вхідна група цього поверху, що може свідчити про появу цієї ідеї вже після створення плану.

Зображення вертикального планування поверхів зам

Розріз по осі А-В ілюструє вертикальне планування всіх поверхів замку. Вісь А-В проходить з півночі на південь посередині східної половини замку. Найперше — зліва — В. Леонтович червоним (очевидно, плановано) позначив шурф перед північним фасадом, який досягав рівня підлоги нижнього поверху. Згідно з технологіями того часу, далі він мав бути забутований глиною для гідроізоляції. Шурфи пізнішого часу свідчать, що цих робіт не було проведено. Конструкція даху не відрізняється від сучасної. Комин має гострий дашок. Зображені всі вікна верхнього поверху східного фасаду. Почергові зображення приміщень зі склепіннями (зверху вниз): зала тимчасових виставок, скарбниця та зала №1 відповідають сучасному стану. Зображення залів з пласким дерев’яним перекриттям (зверху вниз): №7, 5 та 2. Зауважимо, що Володимир Григорович червоним (очевидно плановано) позначив влаштування сходових маршів. Сходові марші зображені вздовж стін по периметру, а сходові майданчики — по кутах. У нижній правій залі (сучасна зала №2) накреслено виїмку грунту, а ззовні зображено найвищий контрфорс вежі Мурованої.

Розріз по осі С-Д ілюструє вертикальне планування всіх поверхів замку

Вісь С-Д проходить з півночі на південь посередині західної половини замку. Як і в попередньому розрізі зліва, В. Леонтович червоним (очевидно, плановано) позначив шурф перед північним фасадом, який досягав рівня підлоги нижнього поверху. Дах та планування третього поверху відповідає сучасному, за виключенням відсутнього накриття балкону (воно з’явилося в 1968 р.). Середній поверх зображений з перепадами висот склепіння та з існуючими на той час пониженнями в місцях встановлення готичних порталів. Ці частини, марковані сірим, згодом були демонтовані. Вигляд нижнього поверху відповідає сучасному.

Розріз по осі Е-Г ілюструє вертикальне планування всіх поверхів замку зі сходу на захід посередині північної половини замку

Загалом, усі планування відповідають сучасним. Ззовні східного фасаду В. Леонтович зобразив рівень грунту та акцентував увагу на необхідності його пониження для вивільнення бійниці. На першому поверсі, в північній стіні, зображено прохід. Володимир Григорович зобразив його низьким, але зазначив наявність тонкої кам’яної кладки. Вочевидь, в 1913 р. прохід не розкопували далі. У 1968 р. тут було добудовано сходи та облаштовано вхід до музею (таким він є і зараз). У західній частині замку, по обидва боки зали за готичним порталом, (північна частина зали №6) зображено вузькі склепінчасті об’єми. Через простір зліва сходи спускаються до «скарбниці», правий є глухим. Ймовірно, вони побудовані для полегшення конструкції стін, а їх функціонал залишається нез’ясованим. Нижче, у західній частині зали з криницею (зала №4), В. Леонтович червоним (очевидно плановано) позначив необхідність відновлення склепіння. Цей вертикальний прохід у попередній період існування замку мав сходи, про що свідчать залишені від них кріплення. Проте, цей задум архітектора не був втілений. Криниця не зображена, швидше за все, в 1913 р. вона ще не була виявлена.

План нижнього поверху

План нижнього поверху відповідає сучасному плануванню, за виключенням сучасного входу до музею. У західній частині зали №1 В. Леонтович позначив сірим та літерою “Л” невідомий об’єм. Найімовірніше, за аналогією з середнім поверхом, в цьому місці очікували виявити склепінчастий простір для полегшення конструкції стін, проте його не було виявлено, а ніша в стіні в сучасному музеї виконує функцію вітрини. У залі №2 зображено детальне планування сходів. За задумом архітектора, вони мали підніматися за годинниковою стрілкою вздовж стін зі сходовими майданчиками по кутах. У залі №3 зображені сходи, що збереглися в сучасному музеї. У залі №4 зображено сходовий марш на середній поверх.

План кімнат східної частини замку між нижнім та середнім поверхами

У залі №5 зображено детальне планування сходів та наявний камін. Зала «Скарбниця» відповідає сучасному плануванню. У правій частині В. Леонтович детально зобразив вікно зали №1.

План середнього поверху відповідає сучасному плануванню музею

Сірим кольором та літерами “Н”, “Т”, “Р”, “Е”, “Ж” позначено частини, які мають бути демонтовані. Архітектором було виявлено забутовки, що були створенні переважно в ХІХ ст. Таким чином, було відновлено прохід між залами №7 та №6, бійниці південно-західної частини великої зали та вивільнено готичні портали.

План верхнього поверху

План верхнього поверху частково відповідає сучасному плануванню музею. Сходи з нижнього поверху закінчувалися в південно-східній частині зали №10. У північно-західному куті цієї зали зображено камін, який зберігся до сьогодні, поруч нього — значний об’єм цегляної груби, яка згодом була потоншена до ширини стіни. Зала №11 була поділена на дві частини, які архітектор планував з’єднати, що було згодом виконано. Літерами “С”, “Т”, “Ф” позначено місця планового утворення дверних проходів, які функціонують і зараз. Інші груби та стіни, позначені сірим, теж були демонтовані. На плані відсутні вихід з замку та вулична група сходів з цього поверху. Ця ідея з’явилася після під час засідання комісії Братства, та зафіксова в протоколі 31 грудня 1913 р.

Це цікаво  Вулиця захисників Маріуполя. Як Рівне звільняється від “рускава міра”

Реалізувати задумане В. Г. Леонтовичем завадила Перша Світова Війна. Через брак фінансування роботи відтерміновувалися. Відкритий 24 серпня 1916 р. музей займав лише верхній поверх будівлі. Поступово загальний об’єм робіт було виконано у міжвоєнний та повоєнний період, найчастіше ситуативно. Ідея архітектора щодо сходів крізь зали з пласким дерев’яним перекриттям (№ 2, 5 та 7) не була реалізована. Сходові марші пропонувалося розташувати вздовж стін по периметру, а сходові майданчики по кутах. Підйом мав здійснюватися за годинниковою стрілкою з виходами на поверхи. Наявні зараз підйоми теж здійснюються в цій частині замку, проте не мають системи та є занадто крутими. Тому звернення до спадщини В. Г. Леонтовича в майбутніх проектах реставрації будівлі вважаємо актуальною.

Андрій Брижук, заступник директора з наукової роботи Державного історико-культурного заповідника міста Острог

Джерело: https://ostrohcastle.com.ua/ostrozkyj-zamok-shlyah-vidrodzhennya/?fbclid=IwAR1adbBDUV72ur6cnDT6NicDnSwlAENo0UgR4nAiH9jJmxi0tmIE-rD3578

Оцініть будь-ласка публікацію
(Ще немає оцінок)
Загрузка...