У палаці князів Любомирських, що на території Дубенської фортеці, триває унікальна виставка колекції антикварного жіночого одягу та аксесуарів XVIII–XIX століть. Найбільша в Україні збірка старовинного європейського вбрання вперше “завітала” на Рівненщину. Недаремно експозицію облаштовано в колись розкішному палаці князів Любомирських, де в далекому минулому відбувалися пишні прийоми та великосвітські бали. …
Чимало унікальних предметів та 19 людських скелетів з поховання XII-XIII століть знайшли археологи на території літописної Пересопниці, що на Рівненщині. Ця неймовірна історична місцина вкотре дивує дослідників. Роботи проводяться у рамках грантового проєкту “Археологічна майстерня в Пересопниці”, що реалізується за підтримки Українського культурного фонду, повідомляють на фейсбук-сторінці КЗ “Культурно-археологічний центр …
Колекція творів сакрального мистецтва, що в музеї Острозького замку, поповнилася трьома унікальними іконами. А точніше — їх повернули до заповідника після тривалої реставрації. Про це повідомили на фейсбук-сторінці Державного історико-культурного заповідника міста Острога. З часу заснування Львівської філії Державних науково-дослідних реставраційних майстерень заповідник підтримує тісні зв’язки з цією установою з …
До 1927 року волинські міста в складі Польщі були на так званому “ручному” управлінні волинського воєводи. Хоча на чолі міста стояв магістрат, однак він не був виборним органом. Функції самоуправління в містах виконували міські громадсько-господарські комітети, створені за ініціативою воєводського управління у травні 1921 року. Вони координували роботу магістратів і були для них одночасно рекомендаційними та контролюючими органами. До складу магістрату входили бургомістр, заступник та лавники. Першим Рівненським бургомістром 19 серпня 1919 року став Ян Балінський. Магістрат мав два відділи — військово-паспортне бюро і технічний відділ.
Справжні виборні самоврядні органи в Рівному почали діяти лише з 1928 року після того, як у другій половині 1927-го відбулися перші вибори до Рівненської міської ради. Члени ради обрали бургомістра, його заступника та лавників. Так польська влада наважилася ввести в нашому краї повноцінний міський устрій, який у Польщі діяв ще з серпня 1919 року. Міська рада складалася з 40 членів (населення Рівного на початку 1920-х років понад 32 тисячі). Проте в самому магістраті працювало 154 особи, що на 94 перевищувало визначену статутом кількість. Але місцевій владі вдавалося переконувати вищі інстанції в доцільності такої кількості працівників.
Серед міських обранців Рівного наприкінці 1930-х років було 15 осіб з вищою освітою, 11 — з середньою, дев’ять мали початкову. Серед них, зокрема, були по троє адвокатів, інженерів, осіб, зайнятих у сільському господарстві, ремісників, один лікар, шість купців. До компетенції магістрату входили: складання бюджету; стягнення податків з населення; нагляд за санітарним станом і благоустроєм міста; будівництво й утримання доріг, мостів, вулиць, міського водопроводу та каналізації; будівництво шкіл, лікарень; розвиток місцевої торгівлі, промислів та промисловості; створення кредитних установ; охорона в містах громадської безпеки та правопорядку.
Як українська та польська шляхта в XVII–XVIII століттях гармонійно поєднувала традиційні елементи одягу з європейською модою можна побачити на виставці в музеї Острозького заповідника. Унікальна виставка костюмів, створених для тизеру художнього фільму “Резидентка” за мотивами однойменного роману київської письменниці Анни Гороженко, відкрилася в Острозькому замку. Про це повідомляють на фейсбук-сторінці …
Серед понад двохсот нових експонатів, якими поповнився Костопільський краєзнавчий музей, чимало надзвичайно цікавих. А один з них — відсилає нас до часів визвольної боротьби українського народу, яка точилася на теренах Рівненщини. Як повідомляють на сайті Костопільської міської ради, в рамках проєкту польових досліджень історії населених пунктів громади 2024 року відвідали …
“Оствиця” — місце, де оживає історія. Тут плюскоче вода під веслами прадавніх човнів, пахне стравами з глиняної печі, а в руках вправних майстрів дерево та метал перетворюються на витвори давнього мистецтва. “Оствиця” — це не просто парк історичної реконструкції. Це жива майстерня, де створюють унікальні речі: від середньовічних човнів і …
Житель Рівненщини Володимир Швабюк передав обласній бібліотеці колекцію стародруків. Йдеться про 12 книг, деяким з них — більш як сто років. Серед видань найстарішим вважають “Словник польсько-латинський”, написаний у 1866 році. Про це Суспільному повідомила бібліотекарка Галина Бойко. З її слів, усі 12 книг — стародруки. Їх подарував лікар із …
Історія з пожежею у селі Висоцьк Сарненського району, де згоріла дерев’яна церква Успіння Богородиці побудована в 1877 році на кошти прихожан, отримала несподіване продовження. Розчищаючи згарище, місцеві мешканці виявили неочікувані знахідки. Під час пожежі, яка здійнялася в селі Висоцьк 19 січня, вогонь знищив будівлю старовинної дерев’яної церкви та її майно. …
Цукерні – поширений тип закладів у Луцьку в міжвоєнний період ХХ століття. Один за одним вони тягнулися вздовж головних міських артерій. Популярні і не дуже, дешеві і дорогі, з власними солодкими виробами, чи солодощами відомих виробників. Нерідко цукерні та кав’ярні ставали не просто улюбленими місцями ласунів, а й культовими точками …
