Серед об’єктів старовини Рівного, до знищення яких доклала рук радянська влада, — костел Cвятого Юзефа та прилеглий до нього цвинтар. На їхньому місці тепер дитячий садочок та житлові будинки. Однак і досі, хоча минуло вже 69 років, після зливових дощів у цій місцині знаходять фрагменти людських кістяків.
За освітою він педагог. Останні 25 років займався технологіями виготовлення бетону. На його рахунку сім винаходів, з яких п’ять впроваджено. Але в Рівному його знають ще й як відданого й послідовного дослідника і популяризатора історії нашого міста.
Маленька перлинка давньої архітектури Рівного. До неї, на щастя, ще не дотягнулася рука новітніх горе-реконструкторів. Усе в цьому будинку — від вікон до ручок на міжкімнатних дверях — збережено в такому вигляді, як його збудували 90 років тому.
Нині йому виповнилося б 85 — шанованому далеко за межами України художникові, який присвятив свій талант її Величності Мельпомені. Режисери називали його художником-філософом. І не лише за глибокий підтекст його робіт, а й за якесь особливе мудро-оптимістичне сприйняття життя, яке не змогли знищити ані несправедливі суди, ані сталінські табори.
(Уперше опубліковано в газеті “Літопис Заходу” №9(438) від 28.02.2008. Оновлено. Доповнено.) Як сто один рік тому бельгійці оцінили рівненське пиво “Дипломом Большой награды”, який стосунок до варіння хмільного напою на Рівненщині мав всесвітньо відомий автор “Пригод бравого солдата Швейка” Ярослав Гашек та про інші цікавинки з історії Рівненського пивзаводу.
Місцина, яка в Рівному носить назву Театральної площі, стала площею всього якихось піввіку тому. Вона встигла зазнати бомбувань і підривів, бачила розстріли і помпезні радянські паради. А таємниці її надр тепер назавжди поховані під склепіннями підземного торгового містечка.
Як відомо, конфлікт між музейниками, громадою міста і будівельною компанією, яка хоче звести висотку поруч із краєзнавчим музеєм, поки що не завершився нічим. Доки триває судова тяганина, забудовник час від часу намагається відновити роботи, але щоразу, наразившись на спротив громади, призупиняє. У вівторок, 6 березня, представники обласного краєзнавчого музею та …
(Уперше опубліковано в газеті “Сім днів” 11.06.2004 року. Оновлено і доповнено) Сорок років тому в Рівному сталася жахлива подія, про причини якої й досі немає чіткої відповіді. Її пов’язували і з диверсією, і з містикою… Вона поламала людські долі й додала до історії міста ще одну трагічну сторінку.
…Вона простояла в центрі Рівного усього 30 років. Була його окрасою, символом і архітектурною принадою. Переживши війну і окупацію, стала черговою жертвою радянського “благоустрою”.
Цьогоріч йому виповнилося б 100 років. І він цілком заслужив на гідне відзначення цієї дати, проте…. Нині на його місці височіє споруда зі скла і бетону, на якій красується така ж вивіска, як на її попередниці — “Партизан”. От тільки до кінотеатру з такою назвою вона жодного стосунку не має.
Завершився масничний тиждень. Веселе народне свято з варениками-млинцями, чаюванням, народними забавами та конкурсами, зі спаленням опудала Зимоньки-Кострубоньки знову відзначають у Рівному. А старші рівняни ще пам’ятають іншу Масницю.
Історичне приміщення першої рівненської електростанції назавжди зникло в нетрях навколобазарного кварталу за фасадом чергового торгово-офісного центру на вулиці Замковій. Унікальну для Рівного будівлю надійно заховали від очей рівнян, спотворивши її зовнішній вигляд і знищивши бодай згадку про непересічну подію в минулому нашого міста.
