Рівненське гетто. Вікно в небуття

Трагічну сторінку історії нашого міста згадали сьогодні, 13-го грудня, в Рівному. На розі вулиць Дорошенка-Соборної відкрито меморіальну композицію присвячену пам’яті євреїв, знищених у рівненському гетто під час німецької окупації.

На цьому місці знаходився в’їзд у гетто — місце примусового утримання євреїв м. Рівне в час його окупації нацистською Німеччиною. Впродовж грудня 1941-середини липня 1942 рр. У ньому поневірялося понад 5 тис. Людей (з по-між них 1300 — дітей). Нацисти вивезли їх потягом до м. Костопіль, де безжалісно розстріляли. Рівняни пам’ятають.

Дошку з таким написом прикріплено до напівзруйнованої стіни з вікном, що символізують понівечені долі тисяч рівненських євреїв, яких перемололи жорна Голокосту. Відтепер ця сумна композиція нагадуватиме рівнянам і гостям міста про далекі трагічні події в історії нашого міста.

Меморіальниа композиція на місці, де був в’їзд в рівненське гетто
Напередодні відкриття ще тривали роботи

Ініціювали встановлення меморіальної композиції члени громадської організації “Центр “Мнемоніка” за партнерської підтримки єврейської общини міста Дюссельдорф, що в Німеччині. Представник цієї общини німецький історик Матіас Ріхтер виступив перед рівнянами. Він зокрема розповів, що представники їхньої общини, серед яких є 300 осіб, що пережили жахи перебування в гетто, відвідують міста, в яких під час війни були такі місця примусового утримання євреїв. Про Рівне вони дізналися від волонтерів у Чернівцях, коли там встановлювали меморіальний знак.

Німецький історик з Дюсельдорфа Матіас Ріхтер (праворуч)

За словами Матіаса Ріхтера, на жаль, нині не всі усвідомлюють, що ж таке було гетто. “Це не було місце, де євреї жили. Це було місце, де євреї страждали і гинули”, – зазначив німецький історик і подякував рівнянам за те, що вони шанують пам’ять невинно убієнних своїх земляків.

Текст на меморіальній стіні

Як розповів керівник ГО “Центр студій політики пам’яті та публічної історії “Мнемоніка” Максим Гон, авторами концепції меморіальної композиції є представники їхньої організації. Коли вони працювали над проєктом, звернули увагу на те, що на вулиці Дорошенка і прилеглих вулицях ще збереглися старі будинки, в яких знаходили прихисток євреї. Один з таких будинків, щоправда. майже повністю зруйнований, так, що до нього небезпечно підходити близько, ще стоїть за мостом. Як розповів Максим Гон, саме з того будинку з дозволу теперішнього власника було взято кілька цеглин і закладено в меморіальну стіну.

На фото: ліворуч з мікрофоном Максим Гон; квіти покладають начальник міського управління культури Тарас Максименко і представник єврейської громади Рівного Герш Фраєрман

“Ми вирішили, що це буде дуже символічно, адже цей будинок пам’ятає ті трагнічні події, – розповідає Максим Гон. – Також невипадковою є поява валізи в меморіальній композиції. Адже, коли євреїв зганяли в гетто, то дозволяли взяти лише мінімум речей. А решту все вони залишали в своїх домівках. Валіза — символ примусового і трагічного переселення”.

Цеглу з цього будинку закладено в меморіальну стіну

Як відомо, гетто в Рівному існувало з грудня 1941-го до середини липня 1942-го року. Його створення було складовою нацистської політики масового вбивства євреїв під час Другої світової війни. Територія. на якій примусово утримували євреїв, обмежувалася залізничною колією від мосту в бік Волі, кількома вуличками, що прилягали до сучасної вулиці Дорошенка і сягала теперішньої вулиці Білої, де в роки війни був концтабір, а нині встановлено меморіальний комплекс. У рівненському гетто мешкали 5 тисяч громадян єврейської національності, з них 1 300 — діти. Люди тіснилися по кілька родин в одному будинку. Це були євреї. які змогли уникнути знищення в урочищі Сосонки, що в роки війни було за межами міста. Це в основному були євреї. які мали посвідки на працю на рівненських підприємствах і в установах. Але це лише ненадовго відстрочило їхню загибель. Бо в ніч із 13-го на 14-те липня 1942 року рівненське гетто було ліквідовано. Це було другою найбільшою акцією масового вбивства рівненських євреїв після розстрілу в Сосонках.

Це цікаво  Тричі “непрохідний”. Олександр Булига знову не став директором музею
Оцініть будь-ласка публікацію
(Поставлено оцінок: 3, середня: 3,67)
Загрузка...