Старі будинки помирають мовчки

Усе менше в Рівному старовинних колоритних будинків. Їх зносять, коли виправдано, а коли й не дуже. Інколи вони самі “помирають” повільною і мученицькою смертю, роками жахаючи своїм виглядом перехожих. Нерідко це повільне згасання — наслідок аж ніяк не природнього процесу.

Як зникає з історичної вулиці 16 Липня цікавий архітектурний об’єкт

Тема старих будинків не нова для Рівного. Дискусії між прихильниками нещадного знесення, за їхнім висловом, халабуд, і тими, хто обстоює ідею збереження історичної спадщини, не вщухають. А тим часом поступово зникають старовині кам’яниці, цілі квартали, забираючи із собою в небуття не лише нашу історію, а й ту неповторну, притаманну тихим провінційним містечкам, яким було колись і Рівне, родзинку, за яку так любить наше місто не одне покоління його мешканців. Якби чиновники, які свого часу давали дозволи на знесення цілих міських кварталів, спромоглися заздалегідь повідомляти про це рівнян, то нині ми могли б більше дізнатися про минувшину нашого міста. Знайшлося б чимало охочих ще до знесення сфотографувати куточки старого міста, зберігши нащадкам пам’ять про те, яким воно було колись. Адже старий будинок, який для чиновника просто ветха нерухомість, — це чиїсь спогади, чиєсь життя, і наше спільне минуле.

Легендарний кінотеатр «Партизан» незадовго до знесення

Мінус ще один будинок-старожил

Нині дійшла черга до двоповерхового цегляного будинку №15 на вулиці 16 Липня. Будівля, яка так органічно виглядала на старовинній вулиці, останні роки стояла занедбаною і руйнувалася. Тепер будинок демонтують, хоча ще в грудні 2018 року його власник Павло Юсюк у коментарі для UA:Рівне (Телеканал UA: Рівне) зазначив, що там “просто завалився від снігу дах, і розбирають цей завал”. Щодня від колись ошатного, зведеного, за припущеннями, в кінці ХІХ століття будинку в так званому цегляному стилі, відколюють цілі уламки, наче частинки нашої історії, про яку ми вже ніколи не дізнаємося.

Занедбаний, покинутий, але ще тримається

Завідувачка кафедри архітектури і середовищного дизайну НУВГП Ольга Михайлишин зазначила, що будинок на вулиці 16 липня,15, хоча й не має статусу архітектурної чи історичної пам’ятки, однак є яскравим зразком забудови Рівного кінця ХІХ-початку ХХ століття.

— Про історію появи цього будинку мені, на жаль, нічого не відомо. Будинок є зразком так званого цегляного стилю великих і невеликих міст у Російській імперії того періоду, — провадить Ольга Михайлишин. — Давня забудова вулиці 16 Липня ще збереглася на окремих відрізках, а цей будинок якраз і є отією частинкою, тією пам’яттю історичною. Напевно це було б великою послугою з боку власника будинку, якби той, хто займається проектом реконструкції або забудови цієї ділянки міста, якимось чином інтегрував цей старий будинок в майбутній комплекс забудови. Якщо, звісно, такий планується поруч.

Що буде на місці знесеного будинку, наразі можна лише припускати. Як і те, чи можна було врятувати будівлю, а чи вона була безнадійно аварійною. Є ж у Рівному й позитивні приклади поводження зі старими будівлями. Як от цей будинок на вулиці Дубенській.

Добудований до старого в тому ж стилі будинок на Дубенській

Привиди старого міста

Потенційних претендентів, які можуть розділити долю будинку №15 на вулиці 16 Липня, є в місті чимало. Хоча б старовинна споруда на тій же 16 Липня, 59 — свідок ще князівських часів Рівного, над яким висить загроза знесення.

Історичний будинок, чиє подальше існування наразі невизначене

Чимало таких будинків на вулиці Дубенській, в районі залізниці. Декотрі з них дійсно через зношеність не підлягають реконструкції.

Цікавий будинок з минулого на Пересопницькій

Утім, справедливо було б зазначити, що нерідко старі будівлі доведені до аварійного стану не так часом, як недбальством і байдужістю.

Хоч і вкрився мохом, але ще тримається. На історичній Дубенських таких чимало
Яка доля чекає цей будинок з цікавим минулим на Поштовій, також невідомо

Багато таких будівель перебувають у приватній власності, і, попри свою історичну цікавість для міста, їхня подальша доля цілком залежить від волі власників. Один з таких “привидів”, який уже з десяток років жахає перехожих, причаївся за склобетонною спорудою медичного центру “Аніко” в провулку Шевському, поруч із шляхопроводом. Які таємниці приховують стіни колись певно ошатного будинку в тому ж таки цегляному стилі, сучасники можливо й не дізнаються ніколи.

Будинок-руїна на Шевській

У давнину сучасна Соборна була вулицею готелів і кав’ярень, крамниць і фотосалонів, добротних приватних садиб. До наших часів мало з них збереглося. Одних забрала війна, інші здалися перед часом, ще інших прирекли на тиху “смерть” недбальство, а подекуди й злий умисел. Досі згадують рівняни будинок №276, що був під мостом поруч із залізничною колією і знесеним кінотеатром “Партизан”.

Незадовго до знесення

Чи слід було його зносити, нині сперечатися сенсу немає, як і самого будинку. Але в цифрових архівах можна зустріти чимало світлин Рівного з видами цього будинку. Тепер він так до нас повертається, привертаючи увагу до нашого міста. Можливо не такою вже ветхою була ця двоповерхова добротна на вигляд кам’яниця? За словами Ольги Михайлишин, цінність цього будинку в тому, що він, як і вся забудова кінця ХІХ-початку ХХ століття, формував історичне обличчя Рівного. Відомо, зокрема, що в міжвоєнний період у тому будинку містився офіс найтиражнішого загальнопольського видання “Ілюстрований кур’єр щоденний”, який видавався у Кракові з 1910 по 1939 рік.

Будинок довго служив місту. Фото з фондів NAC
Один із передостанніх номерів часопису

Це була одна з найпопулярніших і найбільш “читабельних” польських газет на Волині. Її, а також щотижневі тематичні додатки до неї, регулярно доставляли до Рівного. Увагу до офісу привертала велика вивіска. В офісі можна було не лише придбати, а й передплатити газету, купити супутні товари.

Рівне міжвоєнного періоду, Праворуч від офісу часопису видно будівлю кінотеатру «Ампір» («Партизан»)

Окрім цього, задля популяризації видання адміністрація офісу проводила спортивні змагання на призи “Ілюстрованого кур’єра щоденного”. Фото таких змагань можна віднайти в польському національному цифровому архіві.

Змагання з бігу на приз часопису. Фото з фондів NAC
І знову та добротна кам’яниця, поруч з якою видно фрагмент «Ампіра» («Партизана»)

Вуличні фотографи Рівного нерідко використовували будинок як фон для вуличних знімків. Відбувалися біля нього й усілякі військові дефіляди. Рівненський дослідник Василь Гудзій, наприклад, знайшов таку світлину в інтернеті, де зображено марш польських вояків, за яким спостерігає польський національний герой дивізійний генерал збройних сил Речі Посполитої Антоній Листовський.

У центрі фото — на коні генерал А. Лістовський приймає парад, квітень 1920

У міжвоєнний період також у будинку розміщувалися перукарня, крамниця. Відомо, що на другому поверсі були кімнати адвокатів приватної практики, громадських організацій. За радянських часів у будинку розміщувалася доволі пристойна міська їдальня. Коли будинок зносили, рівненським музейникам вдалося забрати ковану балконну решітку — це все, що залишилося від колись відомого в Рівному будинку. Ну й, звісно, світлини.

Рівне 1950-х, будинок ще не під мостом, наступний за ним- «Партизан»

У грудні 2018-го Рівне нарешті отримало від львівських розробників історико-архітектурний опорний план міста, який краєзнавці й історики вважають панацеєю від сумнівних забудов і бездумного знесення будинків всередині меж історичних ареалів. Утім, його досі ще не затверджено міською радою.

Це цікаво  Церква святих Ольги й Єлизавети, або Пам’ятник цісарському коханню

А тим часом старі будинки — свідки багатьох цікавих подій — помирають мовчки, забираючи із собою в небуття таємниці з нашого минулого.

Будинок знаної родини Гальперіних, про його знесення вже давно точаться чутки


А так він виглядав на початку ХХ століття
Один з колоритних корпусів музшколи на 16 Липня. Доводять до аварійного стану?
Оцініть будь-ласка публікацію
(Поставлено оцінок: 8, середня: 5,00)
Загрузка...