Найстаріший унікальний будинок на історичній вулиці на межі зникнення

Колишня “яничарка”, а можливо, будинок управителя маєтком Любомирського, а чи помешкання директора Рівненської гімназіїї — кому саме належав будинок на розі сучасних вулиць Драгоманова-16 Липня, ще належить встановити дослідникам. Але нині він — свідок цікавущих подій у нашому місті, — похилений від часу і недбальства, може поповнити сумний список втрачених назавжди об’єктів старовини Рівного.
Нині соцмережі активно обговорюють ситуацію довкола руйнації будинку №59, що на вулиці 16 Липня, апелюючи до влади міста. А завідувачка відділом виставок РОКМ Галина Данильчук навіть зініціювала своєрідний флешмоб, закликаючи рівнян сфотографуватися біля занедбаної будівлі.
Будинок поки що не має статусу пам’ятки, але він, як твердять науковці, один із найстаріших в місті й добре “пам’ятає” ще князівські часи. Адже знаходиться практично на території, де понад 200 років тому розміщувався палацово-парковий комплекс власників міста магнатів Любомирських. За одними припущеннями він належав управителю князівським маєтком, за іншими — буцімто в ньому розміщувалася князівська сторожа й будинок серед мешканців міста вже в подальші часи через це називали “яничаркою”. За ще однією версією в будинку начебто мешкав директор Рівненської гімназіїї. Орієнтовно науковці вказують період його побудови кінець XVIII -початок XIX століття.
Цікаво, що на плані Рівного 1797 року, виконаного придворним архітектором Любомирських Бургіньйоном (план віднайшов у кінці 1980-х в архіві Санкт-Петербурга доктор архітектури, професор НУВГП Петро Ричков), цей будинок уже позначено. Це підтверджує, зокрема, й рівненський дослідник старовини Едуард Палецький. Він співставив давній план і сучасну карту міста й виявив тотожності в розміщенні певних об’єктів.

— Серед іншого на цій ділянці міста до наших часів дійшли практично не зміненими вулиці Драгоманова і Тиха, — пояснює Едуард Палецький, — серед нерухомості колишня гімназія, оранжерея, яку перебудували під житло вчителям гімназії та згадуваний будинок управителя. Якщо конкретизувати дату побудови цього будинку, то варіантів може бути два: або він був збудований на момент складання плану (1797 рік), або на момент погодження в міністерстві освіти будівництва в Рівному гімназії, коли її на плані домалювали (середина 1830-х років). Після цього план залишався в архіві Санкт-Петербурга.

Співставлені плани міста: ліворуч — Бургіньйона, праворуч — сучасний

Щодо належності будинку князівському управителю, то Едуард Палецький каже, що це його припущення, однак документального підтвердження цьому він поки що не має. Утім, як би там не було, але цей невеликий будиночок, що ніби вріс фундаментом в асфальт, є свідком цілої епохи в історії нашого міста. Колись він, безперечно, мав більш ошатний вигляд. Подейкують, що його дах був покритий червоною керамічною черепицею, фрагменти якої ще років вісім тому можна було знайти на даху. Його цінність у тому й полягає, що він вцілів у найбуремніші для нашого міста, роки і нині міг би стати одним із цікавих туристичних об’єктів.

Це цікаво  Петра Могили і Коперника. Дві вулиці — дві колоритних сторінки в історії Рівного
Користувач Саша Ровно розмістив це фото в мережі ФБ. Праворуч — будинок №59, видно бік, яким будинок виходить на вул. Драгоманова. Рівненські краєзнавці датують фото 1920-м роком.
Фото з архіву родини Салієнко, надане Г. Данильчук. Будинок №59 частково проглядається ліворуч. Фото 1940-х 50-х років

Яка доля його очікує, наразі сказати складно. Будинок перебуває у комунальній власності міста і з 1992 року там порядкують орендарі. Свого часу там були офіси Ради підприємців міста і товариства “РІКО”, кафе-бар “Русана”, там продавали пиво і піцу. Нині будинок орендує ТзОВ “Русана плюс”. Як повідомила начальник відділу комунального майна управління комунальної власності Світлана Гіжицька, орендар отримав дозвіл на невід’ємні поліпшення і планує там капітальні роботи, але має їх затвердити в Державній архітектурно-будівельній інспекції. Щоб отримати дозвіл на ці роботи, орендар звернувся за дозволом на оформлення земельної ділянки. За словами Світлани Гіжицької, договір діє до 15 квітня 2020 року. Орендар сплачує щомісяця майже 3,5 тисячі гривень. Оскільки будинок не належить до переліку об’єктів культурної чи історичної спадщини, тому будь-яких обмежень щодо його реконструкції тощо немає.

— Але орендар зобов’язаний погоджувати з орендодавцем свої роботи з невід’ємних поліпшень, — зазначає Світлана Гіжицька. — У договорі оренди прописано відповідальність за збереження майна. І в разі погіршення стану будівлі чи зруйнування об’єкту орендар повинен буде відшкодувати збитки. Права на знесення будівлі і на викуп він поки що не має.

Начальник міського управління культури і туризму Тарас Максименко повідомив, що два роки тому будинок внесли до переліку як нововиявлений об’єкт історичної спадщини з подальшим наданням йому статусу пам’ятки архітектури місцевого значення. Проте, як відомо, терміни затвердження історико-архітектурного опорного плану кілька разів переносилися і його досі не затверджено. За словами Тараса Максименка, він має бути готовий у кінці травня-на початку червня. Але, на думку Тараса Максименка, це не панацея для порятунку будинку.

— Ми можемо окремо документи виготовити на цей будинок, але що це дасть? — задає риторичне питання очільник управління культури і туризму. — Головне — знайти фінансування на реставрацію будинку. А це поки що питання відкрите. Можливо громада могла б запропонувати якийсь проект і пошукати інвестора під його виконання. Це було б добре. А поки будинок в оренді, й на орендареві цілком лежить відповідальність за збереження будинку. Але ми бачимо, що поки що він не виконує умов оренди, і будинок руйнується.

На запитання, чи не слід було б у такому разі зініціювати розірвання угоди, і хто це має робити, Тарас Максименко відповів, що це справа балансоутримувача, тобто управління комунальною власністю.

Це цікаво  Колишню “Русану” уже почали “невід'ємно поліпшувати”?
1970-і роки, перехрестя тодішніх Комуністичної Калініна. Ліворуч видно частину будинку №59

Оскільки з представником орендаря під час підготовки публікації поспілкуватися не вдалося, редакція сайту РівнеРетроРитм готова в будь-який час надати представникові ТзОВ “Русана Плюс” можливість висловитися.
За коментарем щодо архітектурної цінності будинку №59 на вулиці 16 Липня редакція РівнеРетроРитм звернулася до науковця, знавця старовинної архітектури, доктора архітектури, завідувача кафедри архітектури та середовищного дизайну НУВГП Ольги Михайлишин.

— Будинок, про який ідеться, — провадить пані Ольга, — безперечно складає цінність не тільки сам собою як архітектурний об’єкт, збудований щонайменше двісті років тому, але й як елемент міського середовища тогочасного Рівного. Ця будівля є однією з небагатьох мурованих, розташованих в середмісті у той час. Вона вціліла після пожежі міста в 1847 році, під час наступних Першої і Другої світових воєн. Є невід’ємною складовою забудови вулиці 16 Липня – чи не єдиній, де збережено фрагменти історичного середовища, дух старовинного Рівного, яке, на жаль, поступово зникає під тиском нової забудови. Архітектурне рішення будівлі №59 демонструє впливи класицистичної архітектури, що синтезовані з образом міщанського житлового будинку. Зважаючи на його унікальність, загалом, мінімальну кількість архітектурних об’єктів, що представляють різні періоди історії нашого міста, будинок, безперечно, потребує якнайшвидшого надання пам’яткоохоронного статусу, незалежно від процесу розробки і затвердження історико-архітектурного опорного плану Рівного, і, звичайно, наступних ісорико-архітектурних досліджень.

Будинок №59 на картині рівнянина Івана Кондратюка. Фото з мережі ФБ
Історичний будинок малював і Анатолій Грицай. Фото з мережі ФБ

Вочевидь, просто так дозволити зруйнуватися і піти в небуття унікальній будівлі, забравши з собою цілу сторінку з історії міста, було б неприпустимо. Чи не виросте невдовзі на місці давнього будинку чергова “висотка”, якими й так спотворено старовинну вулицю? За ким буде останнє слово — за комерцією, чи за історичною спадщиною— побачимо.

Оцініть будь-ласка публікацію
(Ще немає оцінок)
Загрузка...